У Ватикані з’явилася фундація, що вивчатиме спадщину Йоана Павла І — «усміхненого Папи»

з

Орган, який займатиметься дослідженням і пропагуванням спадщини Папи Лучані, очолив кардинал П’єтро Паролін, повідомляє Vatican News.

За цієї нагоди кардинал Паролін наголошує на актуальності вчення попередника св.Йоана Павла ІІ, яке позначалося смиренням, простотою, наголошуванням на Божому милосерді та любові до ближнього.

У вівторок, 28 квітня 2020 р., у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск створив Ватиканську фундацію Йоана Павла І. Так він відповів на прохання створити організацію, чиїм завданням буде вивчення особистості, думки та вчення Альбіно Лучані — Папи Йоана Павла І, досліджуючи та поширюючи його письмову спадщину.

Фундація займатиметься захистом і збереженням культурної та релігійної спадщини, яку залишив по собі Йоан Павло І, чий понтифікат тривав усього від 26 серпня по 28 вересня 1978 року. Вона організовуватиме симпозіуми, семінари й інші зустрічі, встановлюватиме премії та стипендії. Крім того, фундація дбатиме про видавничу діяльність, поширюючи як результати власних досліджень, так і твори третіх осіб. Вона також має стати орієнтиром для тих людей і організацій, які діють у згаданій сфері.

У здійсненні своєї діяльності фундація отримуватиме допомогу від Наукового комітету, до якого увійдуть шість членів. Їх кількість може збільшуватися за необхідності проведення окремих ініціатив, проєктів чи досліджень. Святіший Отець призначив головою Фундації кардинала П’єтро Пароліна, Державного Секретаря, який, відповідно до приписів статуту, призначив інших членів Адміністративної ради.

У статті для ватиканських медіа кардинал Паролін підкреслив, що Папа Йоан Павло І залишається важливим орієнтиром в історії Церкви. «Історія Альбіно Лучані, — пише він, — це історія пастиря, близького до людей, зосередженого на тому, що суттєве у вірі, який відзначався надзвичайною соціальною чутливістю». Тож його навчання, «характерними ознаками якого є близькість, смирення, простота, наголошення на Божому милосерді, любові до ближнього і солідарність», залишається актуальним.

«Це був єпископ, який пережив досвід Другого Ватиканського Вселенського Собору, впроваджував його і протягом свого короткого понтифікату провадив Церкву накресленими цим собором магістралями, якими є повернення до джерел Євангелія та оновлена місійність, єпископська колегіальність, служіння у церковній убогості, шукання єдності християн, міжрелігійний діалог, діалог із сучасністю й міжнародний діалог, витривало та рішуче здійснюваний на користь справедливості й миру», — зазначає кардинал П’єтро Паролін.