Святі родини зроджують покликання і святих.
Візьмемо приклад святих Луї та Зелі Мартенів. П’ять дівчаток вибрали собі шлях богопосвяченості. Одна з них стала святою — це Тереза з Лізьє. (Нині триває беатифікаційний процес її сестри Леоні. — Прим. пер.)
Є незліченна кількість сімей, де двоє чи троє братів і сестер виконують покликання у Церкві. На початку липня ц.р. єпископ Паркес привітав свого брата о. Паркеса з призначенням його на єпископа Саванни, штат Джорджія. (Католицька Церква в Україні знає приклади таких сімей, як Міцкевичі, Ботвіни, Нємченки, Каліновські та інші, де діти вибрали шлях служіння Богові у священстві та богопосвяченості. — Прим. пер.) Наприкінці червня ми бачили возз’єднання Бенедикта XVI (Йосипа Ратцінгера) зі своїм хворим братом за кілька днів до смерті о.Георга Ратцінгера. Ще одна сім’я, з якої вийшли Папа Римський і священник-прелат. У чому секрет? — у сімейній молитві.
Написавши про відхід Георга Ратцінгера, я вирішив, що настав час зняти книжку з полиці й перечитати її. «Мій брат Папа» — це книжка-інтерв’ю про спогади й переживання брата вислуженого папи Бенедикта. Другий її розділ містить спогади о.Георга про сімейне життя й молитву. Певно, сьогодні ми можемо поглянути на цю сім’ю і оцінити, як їхні практики можуть заново надихнути сімейну молитву і, сподіваюся, збудити благодать покликань у Церкві.
Давайте розкриємо таємниці сімейної святості у спогадах брата папи Бенедикта — Георга Ратцінгера.
Розарій
Отець Георг згадував про спільні святкування, які включали сімейний розарій на завершення дня. Коментуючи цю марійну відданість, він сказав: «Молитись Розарій було звичною справою в нашій сім’ї: часто щодня, але принаймні щосуботи». Ірландський іммігрант о. Патрік Пейтон, відомий своєю приказкою: «Сім’я, яка молиться разом, залишається разом», під спільною сімейною молитвою мав на увазі саме Розарій. Також і в Ратцінгерів Розарій посідав чільне місце у сімейній побожності. Чому розарієва молитва така дієва? Повторюючи «Радуйся, Маріє», ми просимо Богородицю молитися за нас, вірячи, що отримаємо благодать, про яку просимо. На завершення розарію ми часто молимось: «Щоб ми удостоїлися обітниць Христових».
Щоденна спільна молитва
Зустрічі за сімейним столом — це повсякденні моменти спільної молитви, коли кожен схиляє голову і дякує Богові за отримані благодаті. На жаль, для численних сімей спільна молитва цим і обмежується. Молитва перед їдою може виявилися єдиним моментом, коли сім’я молиться разом. Георг Ратцінгер описує молитву сімейної трапези як щось більше, ніж просто «Благослови, Господи…»: «Ми щодня молилися разом, а насправді до і після кожного прийому їжі (ми разом їли сніданок, обід і вечерю). Основний час молитви був після обіду, коли ми виражали особливі потреби родини». Щодня члени цієї сім’ї розмовляли про свої клопоти і разом молилися одне за одного.
Відданість святим
Батько Йосифа й Георга був поліцейським. Частина їхньої сімейної відданості полягала в тому, щоби щодня молитися за захист і безпеку для батька. Вони заносили молитви прохання й заступництва одне за одного. За свого батька сини Ратцінгери молилися до святого Дисмаса — «Доброго злодія», колишнього злочинця, що був розіп’ятий разом з Ісусом на горі Голготі, покаявся на хресті і просив Господа помилувати його. «Ми молили його, покровителя розкаяних злочинців, щоб захистив батька від негараздів на його роботі». Чудова думка — звертатися до святих, особливо до покровителів чогось конкретного, а тим більше ро опіку для члена сім’ї.
Коли в сім’ях знають історії святих, особливо діти можуть надихнутися розповідями старших. Звернення до їхнього заступництва посилює цінність молитви. Яких святих ваша сім’я могла би просити про покровительство? Святий Флоріан — для пожежників. Святий Лука — для лікарів. Просто наберіть у пошуковику «покровитель (професія)», і ви обов’язково знайдете його. Дозвольте святому стати другом і заступником вашої родини!
Благословляйте своїх дітей
Сподіваюся, що молитва є частиною вашого сімейного звичаю, коли батьки вкладають дітей спати. Поширеною була традиція, щоб батьки благословляли своїх дітей перед сном. Отець Георг згадує: «Коли ми були дітьми, батьки вкладали нас у ліжка й молилися разом із нами. Вони використовували особливу форму благословення і повторювали її тричі. На жаль, я сьогодні не пам’ятаю, як це звучало». Для сучасної сім’ї це благословення може бути якнайпростішим, наприклад: «Нехай Господь благословить, береже і захистить вас у цю ніч», або ж воно може включати благословення святою водою та окроплення дитини.
Молоді о.Йозеф Ратцінгер та о.Ів Конгар
Повага до неділі
Як ви, певно, можете уявити, двоє хлопчиків, які стали священниками Католицької Церкви, швидше за все, були міністрантами на Месах. Для хлопців-Ратцінгерів це було правдою. Якщо хочете виховати святих у своїй сім’ї та сприяти покликанню до священства та богопосвяченого життя — ніколи не пропускайте недільну Месу. Освячуйте свою неділю! Постарайтеся шанувати День Господній якнайкраще і перетворіть його в день відпочинку та святкування. А діти нехай прислужують на Месі.
Щомісячна сповідь
Для деяких сучасних сімей практика сповіді, здається, скоротилася до двох разів на рік — у час Адвенту і Великого Посту. На думку о.Георга Ратцінгера, саме завдяки щомісячній сповіді їхній сім’ї вдавалося долати проблеми і труднощі. Стосовно сповіді він пише: «Зрештою, це найщедріша пропозиція благодаті, яку Бог міг нам [людям] зробити». Ми віримо, що таїнства дарують благодать тим, хто їх приймає. Ми отримуємо благодать щоразу, коли приступаємо до Причастя; те ж саме стосується сповіді. Якщо ви хочете бути святим і подолати свої вади — зробіть регулярну сповідь частиною своєї (сімейної) духовності.
Жити літургійно
Георг Ратцінгер розповів, як життя їхньої сім’ї будувалося на літургійному році. Для більшості людей Великий Піст — це час, найбільше сповнений додаткової молитви, літургій, постів та зречень. У час посту в Ратцінгерів молитовно споминали жертву на Оливній горі, і як Господь тричі падав на землю в Гетсиманському саду. Травень для сім’ї був особливим місяцем марійної відданості, а також жовтень — як місяць Розарію. Великим сімейним святом з особливими звичаями зі свічками та читанням Розарію вголос було Стрітення — день Жертвування Ісуса в храмі.
Кожен день тижня мав свою присвяту, як і кожний місяць у році. Сім’я відзначала іменини кожного зі своїх членів (не день народження, а саме день покровителя, ім’я якого маєш. — Прим. пер.). Усі ці побожні практики сучасні сім’ї також можуть виконувати.
Виконання церковних приписів та релігійних практик має стосуватися не лише неділь, духовним життям необхідно жити на щодень. Літургійне життя цілої сім’ї дає змогу побожності вкоренитися в усіх її членах.
27 червня 1977 р., папа Павло VІ накладає традиційний головний убір — біретту новому кардиналові Ратцінгеру
Ви можете вирішити проблему покликання
Георг Ратцінгер у згадуваній книжці виклав кілька зауважень про сучасну культуру. Він сказав: «Я переконаний, що брак цієї традиційної побожності у багатьох сім’ях також є причиною того, що нині так мало священницьких покликань». А також: «Якщо в сімейному житті немає релігійних практик, то це впливає на все подальше життя людини. Я часто розмовляю з братами-священниками, і майже в усіх випадках виявляється, що вони регулярно молились усією сім’єю і разом ходили на Месу. Згодом це сформувало їхнє життя і спрямувало їх до Бога. Таким чином, їхнє покликання впало на родючий ґрунт». Сім’ї, які разом моляться, — прагнуть святості й тим самим сприяють появі нових покликань у Церкві. З ослабленням традиційної побожності покликання теж погіршилися. Якщо ми хочемо, щоб Церква процвітала, — то вже найвища пора нашим сім’ям молитися разом і знову поставити Бога на перше місце у наших домівках.
*
Автор: бр.Едвард Луні, висвячений на священника в червні 2015р. у дієцезії Грін Бей (Вісконсін, США). Відомий богослов-маріолог, радіоведучий, автор книжок марійної тематики. Також він уклав молитовник для єдиного затвердженого Марійного об’явлення в Америці (об’явлення Адель Бріс, Чемпіон, Вісконсін, 1859), на місці якого зараз діє Національний санктуарій Богородиці Помічниці вірних.
Переклад CREDO за: Catholic Exchange
фінансово.
Щиро дякуємо!
