Ватикан

Папа про різницю між гомо сапієнс та гомо економікус

26 Серпня 2020, 12:39 437

Чеснота надії та принцип загального призначення благ були темою чергових роздумів Папи Франциска про наслідки пандемії, під час яких він вказав на різницю між homo sapiens та homo economicus.

Із констатації того факту, що перед лицем пандемії та її наслідків багатьом загрожує втрата надії, та із запрошення в цей період «непевності та тривоги» прийняти «дар надії, що приходить від Христа», Папа Франциск розпочав четверту катехизу на тему відповідей на виклики, що постали перед світом. Зустрічі з вірними щосереди і надалі відбуваються у віртуальному форматі, повідомляє Vatican News.

 

Хвора економіка

«Пандемія унаочнила та посилила соціальні проблеми, насамперед нерівність», — зазначив Святіший Отець. У той час, як деякі можуть працювати вдома, для багатьох інших це неможливо, а коли деякі діти й надалі мають змогу отримувати шкільну освіту — для безлічі інших така можливість різко перервалася. Й коли одні країни емітують валюту, щоби противитися кризі, для інших це означало би «віддати майбутнє під заставу».

«Ці симптоми нерівності вказують на соціальну недугу; це вірус, який походить із хворої економіки. І мусимо це з простотою визнати: економіка — хвора, вона захворіла. Це плід несправедливого економічного зростання — в цьому полягає недуга, — що не зважає на фундаментальні людські цінності», — вів далі Папа. Він звернув увагу на те, що в сучасному світі невелика кількість багачів має у власності більше, ніж уся решта людства. Й це «несправедливість, яка волає до неба». Водночас ця економічна модель «байдуже ставиться до шкоди, завданої спільному домові», й ми наблизилися до «серйозних і незворотних наслідків». Спільним коренем цих лих є «гріх бажання володіти й панувати над братами і сестрами, над природою та самим Богом». Однак «не таким є задум створення».

 

Розпізнати Божий дар

Тож, цитуючи Катехизм Католицької Церкви, Святіший Отець нагадав, що Бог на початку ввірив землю та її ресурси спільному управлінню людей, щоб вони про неї дбали. Бог доручив «панувати над землею в Його ім’я», обробляючи та оберігаючи її як сад, призначений для всіх. І це не треба сприймати як карт-бланш, «аби чинити з землю все, що заманеться», забуваючи про «стосунки відповідальної взаємності» між нами та природою.

Як навчає катехизм, землю Бог нам дав «для всього людського роду». Тож наш обов’язок — «дбати про те, щоб її плоди досягали всіх, а не лише деяких». Це «ключовий елемент наших взаємин із земними благами». Бо «володіння якимось благом чинить володаря управителем провидіння, для сприяння тому, щоб воно приносило плоди, й розподіляти плоди з іншими». І для забезпечення цього політична влада «має право та обов’язок» регулювати законне застосування права власності в перспективі спільного блага.

 

Знайти новий підхід

«Власність і гроші — це засоби, які можуть послужити розвиткові. Однак ми з легкістю перетворюємо їх у цілі, індивідуальні чи колективні. Й коли це трапляється, зазнають загрози суттєві людські цінності. Тоді homo sapiens вироджується та перетворюється у своєрідного homo economicus у низькоякісному значенні — індивідуаліста, користолюбця та домінатора», — зазначив Папа. В цьому випадку люди забувають про те, що бувши створеними на Божі образ і подобу, «ми є соціальними, креативними та солідарними істотами», які мають «безмежну здатність любити».

І коли «жага володіння та панування» виключає мільйони людей від доступу до першочергових благ, а залежність від матеріального поступу загрожує спільному домові, «ми не можемо просто стояти і спостерігати». Треба, натомість, із поглядом, зосередженим на Христі, з упевненістю в тому, що «Його любов діє через спільноту Його учнів», діяти разом «у надії породити щось інше та краще».

 

За прикладом первісної Церкви

«Християнська надія, вкорінена в Бозі, — це наш якір. Вона підтримує бажання до взаємного розподілу, зміцнюючи нашу місію як учнів Христа, який все розділив із нами», — наголосив Святіший Отець. Це добре збагнули перші християнські громади, «що, як і ми, переживали важкі часи», але усвідомлювали, що творять одне тіло й віддавали все у спільність.

«Коли б то християнські спільноти ХХІ століття зуміли відновити цю дійсність, дбання про створіння, соціальну справедливість, всі разом даючи таким чином свідчення Господньому Воскресінню! Якщо піклуватимемося про дари, дані нам Творцем, якщо віддамо у спільність все, що маємо, щоб нікому нічого не забракло, то зможемо насправді створити надію для відродження здоровішого та справедливішого світу», — підсумував Папа. Особливим чином він наголосив на стражданні дітей, що голодують або не мають доступу до освіти, як на спонуці осмислити завдання для людства — вийти з цієї кризи кращими.

 

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: