Свідчення

Її підозрювали в одержимості. Тепер вона буде беатифікована

04 Вересня 2020, 12:31 3013

Ця жінка була прикута до ліжка 60 років. Вона не могла випростати ноги і постійно страждала. Несподівано люди з околиць почали приходити до неї і просити про молитву та мудру пораду.

Маріантонія Сама народилася 2 березня 1875р. в Сант Андреа Апостоло делло Джоніо — маленькому містечку на півдні Італії. Змалку жила в бідності. Її батьки були бідними, неписьменними людьми, але вирізнялися побожністю. До храму приходили босоніж.

 

Картини на стіні дому майбутньої блаженної Маріантонії Сама

 

Батько Маріантонії помер до її народження, що ще більше погіршило умови життя вдови і доньки. Їхній дім був невеликим, а їжа дуже бідною. Мама з донькою добре дбали про свою релігійність. Дівчинка в сім років прийняла таїнства Першого Причастя і Миропомазання.

 

Кімната Маріантонії Сама з ліжком, до якого вона була прикута 60 років.

 

 

Інфекція

Коли Маріантонії було 11 років, сталося те, що визначило все її життя. Вазом із матір’ю вона пішла прати одяг на річку Салуро, а на зворотному шляху відчула спрагу і напилася з калюжі, не знаючи, що вода була непридатна для пиття.

 

Ліжко, на якому лежала Маріантонія.

 

Це зруйнувало її фізичне здоров’я: інфекція викликала у дівчинки судоми.

 

Підозра в одержимості

Протягом місяця Маріантонія не контролювала рухи свого тіла і щось бурмотіла, тому деякі вважали її одержимою.

Баронеса Енрікіта Скоппа вирішила втрутитися і 1894р. зробила все, щоб перенести дівчину до монастиря, щоби там провели обряд екзорцизму. Кілька чоловіків перенесли Маріантонію до монастиря картузіанців у Серра Сан Бруно, де її поклали в дерев’яну скриню.

Екзорцизм результатів не дав. У той же час мешканці містечка та монахині об’єдналися в молитві за зцілення Маріантонії. Відбулося помітне покращення.

 

Текст на мармурові дошці нагадує про відання себе Божій волі та приклад, засвідчений болем: “У цій скромній, бідній кімнаті жила, розіп’ята з Розп’ятим Христом,
прикута до ліжка 60 років, стійка до пролежнів, Слуга Божа Маріантонія Сама , яку називають “сестричкою від св. Брунона”. Містично з’єднана з Ісусом, вона була втіхою
 та провідником для всіх, хто приходив до неї з довірою, надією та полегшенням”.

 

Тоді пріор монастиря наказав показати хворій срібний бюст із реліквіями св.Бруно, з черепом і кістками. Маріантонія раптом підвелася і обійняла бюст, стверджуючи, що він до неї усміхався і що вона одужала. Ця подія викликала загальну радість і заспокоєння: вирішено було спалити скриню та старий одяг хворої на знак оновлення. Дівчина могла повернутися додому.

 

Сестричка від святого Бруно

На жаль, проблеми частково повернулися: сильний напад артриту знову прикував Маріантонію до ліжка; цього разу жодне лікування не допомогло. 1920 року померла її мати, але знайшлося багато охочих про хвору подбати — і не тільки: люди приходили до неї, щоб попросити про молитву в їхніх потребах і добру пораду.

Незважаючи на незручну позу, в якій Маріантонії доводилося лежати — її коліна були зігнуті й вона не могла їх розпрямити, — вона стала жінкою, що веде до Бога і якою Бог послуговується для свідчення про всі християнські чесноти на землі.

Так Маріантонія дожила до 78 років, жертвуючи свій біль і параліч Богу. Вона робила це з радістю і зворушувала душі тих, хто її знав. Часто дивилася на хрест, який висів на стіні в її кімнаті і молилася три Розарії щодня. Вона завжди промовляла з надією і радістю, вселяючи мужність у людей, які з нею спілкувалися.

 

Вулиця, названа на честь “сестрички від св. Брунона”

 

Про неї дбали сестри Пресвятого Серця: розчісували й купали, бо вона сама не могла піклуватися про себе. У хворої ніколи не було пролежнів. Сестри надягнули їй на голову вельон, тому багато хто називав її «сестричкою від св.Бруно» або «монахинею від св.Бруно». 1915 року Маріантонія склала приватні обіти.

Настоятель щодня приносив їй Святе Причастя, а єдність з Ісусом Христом була для неї джерелом сили й доброти, якими вона вирізнялася. Те, як вона переносила всі незручності та фізичний біль, принесло їй славу святості.

 

Одне речення зі свідоцтва про смерть

У свідоцтві про смерть 27 березня 1953р. настоятель написав: «Померла у стані святості».

Це викликало швидку реакцію в Церкві й одразу по смерті Маріантонії розпочався процес, який у липні 2020р. досяг своєї кульмінації: Папа Франциск прийняв кардинала Анджело Беччу, префекта Конгрегації у справах святих, і затвердив беатифікаційний декрет, який підтверджує чудо за заступництвом Преподобної Слуги Божої Маріантонії.

Тіло Маріантонії Сама поховане у храмі святих Петра і Павла в Сант Андреа Апостоло делло Джоніо.

Переклад CREDO за: Долорс Массот, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: