Свідчення

Отець Соланус Кейсі: чуда «американського Отця Піо»

22 Вересня 2020, 15:37 1643

Отець Соланус насилу закінчив семінарію. Як священник, він не міг сповідати ані виголошувати проповіді. Було визнано, що він не має відповідних для цього інтелектуальних здібностей.

Попри це, Бог промовив через о.Солануса, якого нині називають «американським Отцем Піо».

21 жовтня 1921 року о.Соланус дізнався, що його знову переводять. Цього разу його скерували до парафії Божої Матері Цариці Ангелів (інколи званої просто парафією Цариці Ангелів або ж Богородиці Ангельської) в Гарлемі. То був кінець його трирічного спокійного служіння у Божої Матері Страждальної.

Якщо він сподівався, що в новій парафії виконуватиме завдання, подібні до дотеперішніх, то незабаром мусив переконатися, що цього разу на нього чекали зміни. У Цариці Ангелів о.Соланусу сказали, що він не буде виконувати обов’язків сакристиянина (ризничого). Майже 51-річний о.Соланус мав у новій парафії тільки одне завдання. Але дуже вимогливе. Офіційно він там став привратником, однак справжнє його завдання полягало в душпастирській праці — і в розвиткові Серафітського діла Святих Мес.

Його капуцинські настоятелі дуже добре знали, що людині, постійно поглинутій щоденними зустрічами з іншими та несенням їм допомоги загрожує те, що вона буде дедалі менше зануреною в духовну реальність. Соланус, зі свого боку, радів періодові спокійного життя і часу, присвяченого на молитву у Божої Матері Скорботної. В його вимушеній «неактивності», у мовчанні не було жодної роздратованості. Завдяки цьому він духовно зростав, і це легко можна було помітити.

 

 

«Тільки поговорити»

Правда була така, що Провінція св.Йосифа ніколи не бачила такого капуцина, як цей уродженець Вісконсіна, о.Кейсі. Його настоятелі знали, що ним потрібно керувати через обітницю послуху, якою він був пов’язаний, але також було очевидно, що в його діяннях проявлялися великі дари.

А дарів цих, як знають духовні люди, гасити не належить. Здавалося, що Бог хоче особливим чином діяти через цю людину, якій орден уділив тільки обмежені священницькі свячення.

Отак новий привратник зайняв приміщення при вході, яке призначили йому у користування, й почав відчиняти двері у Богородиці Ангельської. Люди, які приходили до нього по допомогу, зазвичай хотіли «просто поговорити». І так, дуже простим, природним чином о.Соланус почав проводити цілі дні на зустрічах із людьми та несенні їм духовної допомоги.

Не було ніяких попередніх записів. Люди просто приходили, ставали в чергу при дверях монастиря, і в його кімнатці-«пропускнику» розповідали йому про свої проблеми. Так само, як у попередній парафії, він простим і безпосереднім чином займався тими, хто до нього приходив.

 

 

Знак віри

Отець Соланус тримав на своєму столі книгу записів до Серафітського діла Святих Мес (SMA). Коли він бачив, що може це зробити, — просив людей, які шукали в нього відповіді, щоб вони частіше приступали до таїнств або щоб із більшим ентузіазмом шукали Бога в молитві.

Коли він це робив, то зазвичай також запитував, чи може їх вписати до SMA. Він був офіційним промотором Серафітського діла Святих Мес і повністю в нього вірив. Просячи вступати до SMA, він, по суті, шукав якогось знаку віри, повної уповання.

Схоже, це Діло мало для нього велике значення. Якщо той, хто шукав допомоги, погоджувався вступити до нього, Соланус методично, своїм старанним, чітким почерком, записував його у Книгу: прізвище, адресу та молитовні наміри цієї людини.

За річне членство бралося оплату в розмірі 50 центів — хіба що Соланус помічав, що для когось і такий внесок може бути складним. Восени та взимку 1921 року, аж по Новий рік, така схема зберігалася у більш-менш незмінній формі.

Приходили люди з проблемами в подружжі, у страху перед небезпечною операцією, посварені з дітьми, ті, у кого мама помирала, хто страждав від безробіття або мав проблеми, пов’язані з алкоголем у часи «сухого закону». Це були сотні турбот, які треба було огорнути серцем і молитвою.

 

 

Дякуй Богові!

Здавалося, що кожну турботу, кожну пару засмучених очей о.Соланус приймає делікатно, але результативно. Від нього струменіло відчуття, що Бог піклується про всі ці моменти. Часто він клав руки на хворих і молився про їх негайне зцілення.

А його обіцянки молитися в особистих намірах людей були більше ніж тільки ввічливими словами. Він став проводити значно більше часу в каплиці, після годин праці та виконання своїх обов’язків у капуцинському домі.

Минали тижні, й багато людей приходили знову до монастиря — але немовби легшою ходою та зі світлом в очах. Вони чекали в черзі, доки настане їхня мить, посеред заклопотаних і змучених прохачів. Але приходили сказати худенькому привратнику, що настало зцілення, чи примирення, чи знайшлася робота, чи навіть сталося чудо! Молитви були вислухані.

Отець Соланус завжди чекав на добрі новини, сповнення молитовних прохань приносило йому радість. Його блакитні очі світліли й сяяли понад усмішкою на обличчі, яку оточувала борода, що потроху сивіла. Потім він незмінно нагадував своїм щасливим голосом, що дякувати потрібно тільки Богу, тільки  молитві та заступництву численних священників-капуцинів, які під час Мес пам’ятали про їхні інтенції.

Отець Кейсі закликав до неослабної відданості таїнствам і молитві — до найщирішої вірності. «І дякуй Богові», — нагадував усім, проводжаючи чергового щасливого візитера до монастирської брами.

Часто можна було побачити, що о.Соланус протестує, чуючи слова людей, чиї прохання сповнилися. Він наголошував, що благодаті плинуть тільки з рук Бога, незалежно від того, хто вписав прохача до SMA. Тим не менше, керівники Провінції помітили, що дуже мало інформації про зцілення та вислухані молитви надходило від тих, хто вписувався у книги прохань по інших монастирях.

 

 

41 молитва

Незалежно від того, що збиралися побачити настоятелі о.Солануса, справа швидко ставала ясною. 30 липня о.Соланусу сказали, що його знову переведуть. Цього разу він мав покинути Нью-Йорк і перебратися до Детройта. Монастир св.Бонавентури, хай там як, був центральним осередком ордену у США. Якщо служіння о.Солануса щодня приваблювало натовпи, то, може, в Детройті буде простіше надавати їм душпастирську допомогу.

Від 8 листопада 1923 року по 28 липня 1924 року Соланус вписав 96 прохань у свій зошит. Пізніше можна було побачити, що 41 з них доповнені приписами, які засвідчують, що ці прохання виконано. За наступні два дні о.Соланус сумлінно і вчасно дістався монастиря св.Бонавентури — що йому велено було зробити до 1 серпня.

Не біло підготовлено жодної гостини, і він мав трохи часу, щоб позакінчувати різні незавершені справи стосовно людей і проєктів у парафії Божої Матері Цариці Ангелів. Отець Соланус знав, що частину свого серця залишив у Нью-Йорку, в парафіях Пресвятого Серця (де він почав вести свою Книгу інтенцій), у Божої Матері Страждальної та у Цариці Ангелів.

Отець Соланус Кейсі був беатифікований 18 листопада 2017 року, ставши другим блаженним у Церкві США корінним американцем.

Переклад CREDO за: Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит серпень-вересень
Зібрано Залишилося зібрати
44287грн
20956грн
Потрібно зібрати
65243грн
Залишилося
8днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

США
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: