Фредді Фіггерсу було заледве кілька днів після народження, коли мати, узалежнена від наркотиків проститутка, покинула його на смітнику. Нині, через 30 років, його найвищою цінністю є турбота про інших.
На щастя, немовля тоді швидко знайшли і віддали в прийомну сім’ю — Бетті й Натана Фіггерсів. Це подружжя вирішило його всиновити, й так Фредді став братом їхньої рідної дочки.
Хлопчик зростав у щасливому домі в селі — а це означає, що всі довкола знали, як виглядав драматичний початок його життя. Фредді довго не міг позбутися прізвиська «дитини зі смітника». Сьогодні він каже, що в дитинстві страшенно соромився своєї історії.
Завдяки відданості батьків, Фредді отримав шанс відкрити пристрасть, яка не тільки утримала його далеко від проблем, але й допомогла набути статки у дорослому житті.
Фредді і старий комп’ютер
Коли хлопчикові було 9 років, тато купив йому старого «макінтоша», щоби він міг сам із ним розібратися. Юний інженер довів свої технічні здібності, розібравши комп’ютер на частини і склавши його заново. Ба більше, його вміння зрозуміти, як працює ця машина, зробили так, що старий комп’ютер знову став працювати!
Як підліток, що розуміється на техніці, Фредді був прийнятий на роботу в місцевій ратуші Квінсі, ремонтувати комп’ютери. Ще перш ніж йому виповнилося 15 років, він відкрив власну майстерню з ремонту комп’ютерів у великій кімнаті батьківського дому. За наступні два роки він покинув школу — мав 150 клієнтів, які замовляли йому створення сайтів і зберігання файлів.
Але коли у батька Фредді виявили хворобу Альцгеймера, характер його бізнесу змінився.
«Я не міг бачити, як згасає тато»
Двадцяти з хвостиком років віком, Фредді вирішив допомогти хворому батькові. «Тяжко було бачити, як він згасає, — це те, що не забувається. Я завжди був невимовно вдячний, як йому, так і мамі. Вони мене навчили не дозволяти обставинам визначати, хто я такий». Використовуючи вміння, розвивати які його заохочував батько, Фредді створив пристрій, який хворому вкладали у взуття — на той випадок, якби він загубився.
Розумний пристрій, оснащений GPS, дозволив Фредді визначати місце перебування тата і спілкуватися з ним, якщо він зникав із поля зору сина. Ще перш ніж молодому винахідникові сповнилося 23, за два роки до смерті Натана, він продав цей пристрій за 2,2 млн доларів.
На 2017 рік вартість фірми Figgers Wireless, яка продає тарифні плани і смартфони, оцінювалась у 62 мільйони. Керівникові тоді не було і 30! Він і надалі мав прагнення знайти спосіб допомагати іншим із використанням сучасних технологій, кажучи, що «найкраще, що може зробити кожна людина, — це вплинути на іншу».
Figgers Wireless
Фредді розробив систему для людей, хворих на діабет, допомагаючи їм контролювати рівень інсуліну за допомогою технології Bluetooth. Тепер він би хотів підтримати членів сімей, які стараються зберегти контакт із людьми, які живуть на вулиці. Як пояснює сам Фредді, «на вулиці міг би опинитись я сам — міг бути безпритульним або мертвим, якби мене не знайшли на смітнику після народження».
Хоча Фредді знає минуле своєї біологічної матері, та не бажає розвивати цю тему.
«Мої батьки всиновили мене, дали мені любов і майбутнє, — каже він. — Зробили все, що в їхніх силах, щоби зробити світ кращим місцем, і зараз це є те, чим і я хочу займатися».
У стараннях допомагати іншим Фредді не тільки використовує свої знання техніки. Як філантроп, він також допомагає пенсіонерам сплачувати рахунки, спонсорує молодіжні програми, рятує сім’ї від утрати домівок, взятих на іпотеку, забезпечує стипендії для учнів.
Переклад CREDO за: Керіт Ґардінер, Aleteia