«Дідахе» — це ранньохристиянський твір, зібраний із багатьох джерел, який описує релігійні практики.
Після Нового Завіту Дідахе — один із найвпливовіших ранньохристиянських творів, який дає нам уявлення про початки християнства.
Грецьке слово «didache» означає «вчення». Це скорочена форма назви, яку часто перекладають як «Вчення Господа народам, передане через 12 апостолів». Багато науковців називають це просто «Вченням дванадцяти апостолів».
«Дідахе» — це збірка християнських творів, про які часто згадують різні письменники в ранній Церкві і які часто пов’язані з Новим Завітом. Наприклад, святі Афанасій і Руфін додають «Вчення» до Книг мудрості та інших дейтероканонічних книг.
Науковці вважають, що збірка була створена в І столітті, а деякі стверджують, що в ній міститься вчення, передане апостолами.
У коментарі до «Дідахе», опублікованому 1894р., Чарльз Хул пояснює деякі факти, що пов’язують тексти з цим ранньохристиянським періодом:
«У дуже далекому періоді, найімовірніше перед кінцем І століття, існував твір, переданий усно, який був втіленням словесного вчення перших апостолів. Сам вираз “вчення апостолів” можна знайти в Діяннях апостолів 2,42, а в Новому Завіті він широко використовується щодо вчення або доктрини, так що це природний заголовок для збірки висловів чи заповідей, що передані в традиції як словесне вчення апостолів. Можна припустити, що цей твір після того, як певний час існував у традиційній формі, був записаний і використовувався при створенні частини найдавніших християнських книжок».
Зміст «Дідахе» зосереджений на ритуальних інструкціях, наприклад, щодо хрещення, Святого Причастя і посту. Також у ньому містяться духовні нагадування про дві дороги: дорогу Життя і дорогу смерті.
Але насамперед — це ранній доказ, що підтверджує різні католицькі вірування та вчення, який часто використовують, щоб показати частину того, у що вірили перші християни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
