Ватикан

Бути пильними в любові, а не посередніми й байдужими

29 Листопада 2020, 15:57 619

          

Два сни, яких слід остерігатися, проявляючи адвентові близькість і пильність, були в центрі уваги проповіді, яку Папа Франциск виголосив у Першу неділю Адвенту.

 

 

«Сьогоднішні читання підказують нам два ключові слова на період Адвенту: близькість і пильність. Близькість Бога і наша пильність: у той час, як пророк Ісая каже, що Бог близький із нами, Ісус у Євангелії закликає нас чувати в очікуванні на Нього», – цими словами Папа Франциск розпочав проповідь під час Святої Меси з нагоди Першої неділі Адвенту.

 

 

У Євхаристії брали участь нові кардинали, що були введені до Колегії кардиналів напередодні, повідомляє Vatican News.

 

 

 

Розпізнати Божу близькість

Посилаючись на слова пророка Ісаї, який, звертаючись до Бога на «Ти», називає його «нашим отцем», проповідник підкреслив: Адвент — це час «творити пам’ять про близькість Бога, який зійшов до нас». Але пророк просить Його «наблизитися ще більше». Зрештою, слова «Боже, прийди і спаси», часто є початком нашої молитви, бо «перший крок віри» полягає в тому, щоби сказати Господу: ми потребуємо Його.

 

 

«Це також перше послання Адвенту та літургійного року, розпізнати Божу близькість і сказати Йому: наблизься ще! Він хоче прийти до нас, але пропонує, не нав’язується; то нам належить невтомно казати Йому: прийди!» — сказав Святіший Отець. Адвент, зазначив він, нагадує нам про те, що Ісус прийшов до нас і прийде наприкінці часів; ми ж повинні запитувати себе: чого варті ці приходи, якщо Він уже сьогодні не ввійде в моє життя?

 

 

Тренування пильності

Папа зауважив: «призиваючи Його близькість», ми тренуємо нашу пильність. У євангельському читанні пролунав Ісусів заклик: «Пильнуйте!», повторений чотири рази у п’ятьох реченнях. Пильність є важливою в житті, бо «життєва помилка полягає в тому, щоби загубитися в тисячах речей і не помічати Бога», бо, «приваблені своїми інтересами та розсіяні різною марнотою», ми ризикуємо загубити «сенс суттєвого».

 

 

«Але якщо ми повинні чувати, то це означає, що перебуваємо серед ночі. Так, тепер ми живемо  не днем, але очікуванням дня, перебуваємо в очікуванні дня, серед пітьми та труднощів. День настане, коли будемо з Господом. Він прийде, не втрачаймо духа: ніч промине, зійде Господь; нас судитиме Той, який помер на хресті за нас. Пильнувати означає очікувати цього, не дати знеохоченню поглинути себе, і це означає жити в надії», — сказав Франциск. Подібно до того, як перед нашим народженням на нас чекали ті, що нас люблять, так і тепер нас на небі очікує «уособлена Любов», додав він.

 

 

Небезпечний сон посередності

Але, як зауважив Святіший Отець, чувати нелегко, бо вночі природно спати. Навіть Ісусові учні не змогли цього в ніч перед Страстями, що завершилося зрадою, втечею, залишенням Учителя. «Також і на нас може зійти це заціпеніння», — сказав Папа. Є «небезпечний сон», «сон посередності», що приходить тоді, коли ми «забуваємо про першу любов та інертно прямуємо вперед, переймаючись лише тим, щоби спокійно жити». Однак «без поривів любові до Бога» ми перетворюємося в посередніх, літеплих, світських, і це «псує віру», яка є «гарячим прагненням Бога».

 

 

«Тож як можемо пробудитися зі сну посередності? Це легко: через пильність молитви. Молитися означає запалювати світло серед ночі. Молитва пробуджує із літеплості горизонтального життя, підводить погляд угору, синхронізує нас із Господом. Молитва дає змогу Богові перебувати близько до нас, а тому визволяє від самотності й дарує надію», — сказав Папа.

А другим «внутрішнім сном» є «сон байдужості».

 

 

Підступність байдужості

«Коли обертаємося лише навколо себе самих і наших потреб, байдужі до потреб інших, — у серце сходить ніч», — зазначив Франциск. А це веде до постійного нарікання, до того, що почуваємося жертвами та всюди плетемо змову… І «сьогодні ця ніч» огорнула багатьох людей, які вимагають лише для себе та не цікавляться іншими. Як пробудитися з цього сну байдужості? З допомогою «пильності любові».

 

 

«Любов, – пояснив Папа, – це пульсуюче серце християнина: так само, як неможливо жити без пульсу, так неможливо бути християнином без милосердної любові». Й у той час, як декому здається, що «співчувати, допомагати, служити — це справа тих, які програли», насправді це «єдина переможна річ», бо спрямована у майбутнє, до «Господнього дня», коли «все промине й залишиться лише любов».

 

 

«Молитися й любити — це і є пильність. Коли Церква поклоняється Богові та служить ближньому, то не живе серед ночі. Навіть якщо втомлена і виснажена, то прямує до Господа. Призиваймо Його: прийди, Господи Ісусе, ми потребуємо Тебе! Наблизься до нас. Ти — світло: пробуди нас зі сну посередності, пробуди нас із пітьми байдужості. Прийди, Господи Ісусе, вчини пильними наші розсіяні серця: дай нам відчути прагнення молитися і потребу любити», — підсумував Святіший Отець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: