8 грудня 2020 року, згідно з давньою традицією Церкви, семінаристи третього курсу львівської Вищої духовної семінарії св.Йосифа отримали священницький одяг — сутану.
Святу Месу в каплиці семінарії очолив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава у співслужінні з єпископом-емеритом Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’яном Бучеком, ректором семінарії отцем Петром Бжескім, вихователями, викладачами та священниками, що прибули розділити з семінаристами їхню радість. Духовний одяг прийняли Іван Костецький, Юрій Олійник, Ігор Бабій, Володимир Данилюк та Роберто Подольський.
У проповіді єпископ Кава наголосив на тому, що такий зовнішній вигляд, яким відтепер відзначатимуться семінаристи, — це насамперед відображення їхнього внутрішнього життя.
— Бог сьогодні хоче, щоб ви були інші. Щоби в момент прийняття духовної шати в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії ви жили за Її прикладом. Марія була покірна. Світ цієї покори не знає. Світ, мабуть, узагалі втратив значення цього слова, значення цієї реальності, яка випливає з покірного глибокого духовного життя. Саме Марія має бути для нас взірцем простоти і покори, зразком того, як маємо жити у цьому агресивному світі.
На завершення єпископ сказав:
— Усі ми наче глечик, який Бог хоче наповнювати своєю благодаттю, але через нашу слабкість, схильність до гріха, ми розбиті. І сьогодні, в цю урочистість, Бог похиляється над вами так, як над Марією. Похиляється, щоб підняти, як той розбитий глечик за вушко. Бог сьогодні кожного з вас «бере за вухо», бо віра, як каже св.Апостол Павло, народжується зі слухання, і хоче до вашого вуха промовити ці слова, які вже звучали сьогодні: «Нехай мені станеться за Твоїм словом». Бог, щоб позбирати нас, розбитих, покалічених, часто зранених, — схиляється над нами. Коли ми збираємо якусь розбиту посудину, то можемо поранитися. Так і Господь — збираючи нас, розбитих, ранить свої руки, ноги, бік із любові до кожного з нас, щоби нас зцілити і дати нове життя, щоб повернути нам наш справжній образ на подобу Бога.
Тож, дорогі брати, прийміть сьогодні цей духовний одяг із великою покорою, як дар від Бога, як знак того, що Бог сьогодні схиляється над вами. Прийміть його з вірою, бо це не лише зовнішній одяг — це натхнення жити глибоким духовним життям, цілковитим завіренням себе Богові.
Після Літургії Слова єпископ поблагословив духовний одяг. За традицією, сутани семінаристам допомагали одягнути настоятелі їхніх парафій, а перед тим співбрати-семінаристи відрізали ножицями їхні краватки на знак завершення світського життя.
Після завершення Святої Меси семінаристів вітали їхні співбрати і, згідно з давньою традицією, ставши на одне коліно, цілували останній ґудзик на їхніх новеньких сутанах.
фінансово.
Щиро дякуємо!
