Відкриття дослідникам доступу до ватиканських архівів періоду понтифікату Пія ХІІ, яке відбулося 2 березня 2020р., вже принесло чимало цікавих і не знаних раніше моментів.
Серед іншого — виявилося, що Беніто Муссоліні хотів збудувати в Римі мечеть, але Апостольський Престол був безумовно проти цього. Дуче вважав такий крок необхідним для задоволення духовних потреб мусульман, які тоді мешкали в італійській столиці та її околицях.
Про цю справу написало 9 грудня щоденне видання «Italia Oggi». За цією інформацією, в ході дослідження нових подробиць стосовно спроб, які чинив Гітлер, щоб ускладнювати життя і справи Папи Пачеллі, з’ясувалося питання, яке може викликати чималі дискусії серед нинішніх істориків, політологів і аналітиків. Із досліджуваних документів випливає, що творець і очільник фашизму носився із заміром поставити мечеть в Італії; ба більше, він вважав, що цей об’єкт доконечно потрібний, і не побоювався загроз із боку «войовничого ісламу» й не поділяв геополітичної позиції італійського режиму в часи міжвоєнного двадцятиріччя.
За думкою автора статті, італійський диктатор відчував потребу збудувати щось, що нагадувало би храми, будовані для некатоликів, не помічаючи при цьому жодних небезпек. Але тодішній Апостольський нунцій в Італії (у 1929-1933 роках) архієпископ Франческо Борґоньїні Дука був проти такої ідеї. На відміну від італійської влади, Ватикан не був певен у користі з надання місць для культу мусульманам. На звістку про плани дуче папський дипломат сказав до міністра закордонних справ Італії Ґалеаццо Чано, що мечеть «зранила би почуття християнські й католицькі у нас та в усьому світі».
Нині Апостольський Престол займає в цьому питанні цілковито інакшу позицію, стоячи по стороні діалогу з ісламом, а Папа Франциск навіть підписав спільну з мусульманськими лідерами Декларацію про загальнолюдське братерство. Такій зміні вельми посприяв Другий Ватиканський Собор, проголошуючи 1965 року, серед інших документів, Декларацію «Nostra aetate» про ставлення Церкви до нехристиянських релігій. Але раніше контакти з ісламом були сильно обмежені. На цьому тлі позиція Муссоліні дивує тим сильніше, зокрема якщо взяти до уваги, що корені проголошуваної ним ідеології були атеїстичні й матеріалістичні, і в жодному разі не виводилися з християнського вчення. І, можливо, тут криється причина його позитивного ставлення до сповідників ісламу.
Розкриті нині документи говорять також про спротив Ватикану не тільки проти мечеті в Римі, але й у справі призначення відомого мислителя Бенедетто Кроче (1866-1952) головою Італійської Академії. В церковному середовищі тяжко було «проковтнути» просвітницькі ідеї лібералів, і його обрання вважалось би навіть «образою» для католиків.
І ще маленька цитата з Пія ХІІ, яка допоможе пояснити, чому Католицька Церква не проголосила рішучого протесту проти переслідування євреїв у концтаборах:
«Італійці напевно знають, які жахливі речі діються в Польщі. Ми повинні сказати міцні слова проти таких речей, а стримує нас тільки усвідомлення того, що якби ми піднесли голом, ситуація тих нещасних людей стала би ще гіршою». Папа побоювався, що його повчання спровокували би наслідки набагато гірші від тих, що вже було. Як відомо, внесок Пія ХІІ у рятування євреїв, зокрема римських, широко обговорюється.
фінансово.
Щиро дякуємо!
