Відкриття архівів Ватикану, що стосуються понтифікату Високошановного Пія ХІІ, стало одним із найважливіших моментів для Церкви цього непростого року.
2 березня 2020 року науковці вперше отримали доступ до документів, що зберігаються у Ватиканському апостольському архіві та інших архівних відділах Святого Престолу.
Рішення Папи Франциска відкрити ці архіви, про яке він оголосив роком раніше, було прийняте після того, як протягом десятиліть історики регулярно зверталися з запитами до Ватикану, бажаючи з’ясувати, що було відомо Пію ХІІ про нацистську кампанію зі знищення євреїв, і яких заходів він вживав, щоб цьому запобігти. Постійні затримки цього процесу були викликані необхідністю масштабної каталогізації наявних документів.
У минулому критики часто стверджували, нібито папа Пій ХІІ знав про звірства нацистського режиму, але не робив нічого, щоб їм запобігти. Ватикан, своєю чергою, заявляв, що Папа мусив діяти розсудливо, щоб мінімізувати подальші людські втрати, а тому його робота, спрямована на порятунок євреїв, відбувалася переважно «за лаштунками». Є також поширена думка, що Пій ХІІ став жертвою дезінформаційної кампанії, організованої Радянським Союзом після Другої світової війни для протидії його чіткій та послідовній антикомуністичній позиції.
Незважаючи на те, що березневе відкриття архівів збіглося у часі з початком локдауну через пандемію коронавірусу, дослідникам вдалося отримати нові деталі, що підтверджують тези прихильників Пія ХІІ. Значна їхня частина міститься у книжці Le Bureau: Les Juifs de Pie XII, написаній бельгійським церковним істориком, професором Йоганом Іксом. Він з 2010 мав привілейований доступ до майже двох мільйонів документів, що зараз є загальнодоступними.
Книга, що побачила світ у вересні і на сьогодні існує лише французькою мовою, містить листування Папи Пія з Теодором Рузвельтом щодо запобігання ескалації війни, відомості про підтримку ним шляхів втечі для найбільш переслідуваних, дипломатичні спроби вплинути на політику Третього Райху, відмову від антирасових законів маршала Петена, організацію екстрених хрещень для порятунку тисяч євреїв від депортації та засудження словацьких священників, що підтримували нацистів.
«Це важлива робота, — сказав професор Рональд Рихлак, автор книжки “Гітлер, війна і Папа”. — Ікс уже ділився зі мною інформацією з закритих архівів, але він, а отже і я, не повинні були її оприлюднювати. Сподіваюся, це відкриє очі багатьом».
Попри затримки, створені карантинними обмеженнями, дозвіл Папи на вивчення архівів, за словами Рихлака, вже привів до «деяких важливих подій», серед яких — збір провідних науковців ООН у Нью-Йорку для огляду життя й діяльності Пія ХІІ.
Вільям Дойно, ще один фахівець із вивчення ролі папи Пія у роки війни, сказав, що відкриття архівів не лише виправдало його сподівання, а й перевершило їх. Він особливо задоволений тим, що нова інформація підтверджує те, про що прихильники Пія ХІІ говорили вже давно: Папа був «рішучим противником антисемітизму, расизму й тоталітаризму ще як звичайний священник, і діяв згідно з цими переконаннями вже як понтифік у роки Другої світової війни та Голокосту».
Ґері Крупп, єврейський засновник фонду Pave the Way («Проклади шлях»), сказав: нещодавно відкриті архіви містять у собі «багато справжніх перлин»; але додав, що тисячі документів воєнного часу вже раніше містилися у дієцезіальних архівах по всьому світі. Проблема, за його словами, полягала у «нездатності так званих істориків шукати істину».
Крупп процитував, зокрема, дослідження архівів німецької церкви у Римі Санта-Марія-делл-Аніма, які містили «документальне підтвердження прямих дійпапи Пія ХІІ щодо припинення арештів римських євреїв 16 жовтня 1943 року» та відомості про його масштабну спробу сховати від нацистів тих, кого було врятовано. «Такі чесні та правдиві зусилля могли б покласти край ганебній брехні, що розповсюджується про Папу Пачеллі», — сказав Крупп.
Але, незважаючи на відкриття архівів, деякі історики продовжують поширювати наратив про «Папу Гітлера». У травні 2020 року німецький священник та історик отець Губерт Вольф заявив, що знайшов документ, який нібито свідчить про антисемітизм у Ватикані і який нібито допомагає зрозуміти підхід Пія ХІІ до проблеми Голокосту. Його твердження були рішуче розкритиковані експертами як такі, що є перебільшеними, кричуще помилковими і не містять у собі нічого нового.
Дойно разом з іншими вченими також відхилили твердження історика Девіда Керцера про те, що Пій ХІІ та інші ватиканські діячі були співучасниками «суперечливої повоєнної опіки» над двома єврейськими сиротами, яких охрестили у Франції та приховали від їхніх родичів. Дойно заявив, що претензії було викривлено та вирвано з контексту, оскільки дослідники спиралися лише на невелику частину документів, що сприяло однобокому погляду на постать Папи. За його словами, такі вчені — «надто нетерплячі недоброзичливці», що опублікували передчасні твердження, які було ще раз спростовано. «Книжка Ікса ефективно відповідає на них», — сказав Дойно.
Вчені були вражені тією турботою та самовідданістю, з якою Святий Престол розпоряджався архівами, а також їхньою доброзичливістю до всіх істориків, що бажали вивчити документи, незалежно від їхнього погляду на Пія ХІІ. «Кожен, хто зробив це можливим, — від Папи Франциска до працьовитих ватиканських архівістів, — заслуговує на нашу вдячність», — заявив Дойно.
Але чи покладе це кінець так званим «війнам Пія»?
«Я боюся, що критики просто відмовлятимуться приймати докази і продовжуватимуть робити своє і надалі, — сказав Рихлак. — Однак я думаю, що ті, хто зацікавлений у пошуку правди, зможуть це зробити».
Дойно зауважив, що доки існує Католицька Церква, доти люди нападатимуть на її найкращих лідерів, і тому «війни Пія» існуватимуть на певному рівні аж до Пришестя Господнього. Крупп сказав, що як єврей, який зрозумів, що розповіді, якими його годували у дитинстві, виявилися абсолютною брехнею, він молиться за визнання Еудженіо Пачеллі Праведником народів світу в меморіалі жертв Голокосту Яд-Вашем у Єрусалимі.
«Я цілком переконаний, що те, що можна вважати найбільшим “убивством персонажа” ХХ століття, буде зрештою визнане помилкою», — заявив він.
Переклад CREDO за: National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
