У багатьох випадках — це одне з численних свідчень на тлі історичних подій.
Виявляється, в пам’яті потомків можна залишитися не лише прізвищем у назві вулиці чи школи, а й назвою салату чи тістечка.
1.Булочка Грехема: Сильвестр Грехем
Чи є панацея від гріха нечистоти? Пастор, який жив у першій половині ХІХст., вписувався у довгу (бо вона сягає сивої давнини) традиції пошуків цього засобу в певній дієті. Він пропагував вегетаріанство й утримання від алкоголю, чим вирізнявся на тлі тодішньої моди, яка ідеалом здорової дієти вважала ту, що ґрунтується на м’ясі та великій кількості алкоголю. Але найважливішим винаходом Грехема було борошно з мелених зерен із висівками й отримана з нього знайома нам чорна випічка.
2.Піца Маргарита: королева Маргарита Савойська
1889 року король Італії Гумберт І проводив відпустку зі своєю дружиною в Неаполі. В одній із піцерій їм подали на вибір три піци. Королева вказала на виготовлену лише з трьох інгредієнтів: помідорів, сиру моцарели та базиліку, що за кольорами відповідали прапору Італії. За іншою версією, королева замовила цей сорт піци, бо хотіла спробувати, що їсть пересічний бідний італієць.
3.Кайзерки: імператор Франц Йосиф
У XVIIIст. ринок хліба в імперії Габсбургів зазнав значних змін через регуляцію цін на цей товар. Приблизно через 100 років віденські пекарі самі звернулися до імператора, щоб він допоміг скасувати ці нереальні приписи. Імператор Франц Йосиф допоміг, ціни впали, а популярності характерних булочок з п’ятьма надрізами не зашкодило навіть падіння імперії.
4.Клементин: брат Марі Клемент Родьє
Гібрид мандарина й апельсина-королька назвою завдячує своєму творцю — французькому ченцю зі згромадження Святого Духа. Марі Клемент Родьє на початку ХХст. заснував в Орані, що в Алжирі, сад у сиротинці, яким опікувалися монахи. Там він реалізував свою пристрасть до садівництва. Клементин — це їхній знак.
5.Сендвіч: Джон Монтегю, четвертий граф Сендвіч
Усупереч поширеній думці, цей аристократ не винайшов способу розміщення їжі між двома шматками хліба. Однак його можна сміливо назвати найбільшим популяризатором цього помислу, як і одним із піонерів ідеї швидкого харчування. Бо лорду Сендвічу сподобався характерний вид бутерброда за можливість споживати його без столових приборів, завдяки чому можна було їсти, не відволікаючись від гри в карти.
6.Чай Ерл Ґрей: Чарльз Ґрей, другий граф Ґрей
Характерний чай із додаванням олії бергамоту названий на честь прем’єр-міністра Великої Британії в 1830 роках. Граф Ґрей мав звичку дарувати цей екзотичний на той час смаколик, а його походження відповідало азіатському напрямку експансії, який тоді прийняла Велика Британія.
7.Праліне: Сезар дю Плессі-Прален
Мало правдоподібна історія пов’язує походження назви популярних шоколадних цукерок із начинкою з іменем французького дипломата XVIIст. Один із його чиновників, Ласаньє, упіймав дітей за смаженням мигдалю в карамелі. Цей смак сподобався його патрону, після чого став популярним при дворі Людовика ХІІІ. Сам Ласаньє пізніше зайнявся виготовленням цих солодощів, які через французьких поселенців у штаті Луїзіана потрапили за океан, де в зміненому, шоколадному, варіанті здобули нинішню популярність.
8.Оселедець Бісмарка: канцлер Отто фон Бісмарк
Ініціатором надання імені Залізного канцлера оселедцеві в пряно-оцтовому розсолі став підприємець із міста Штральзунда на Балтійському морі, де цей продукт і досі виробляють за традиційним рецептом. Цікаво, що ім’ям Бісмарка також називали огірки — це своєрідний кулінарний прояв великого культу, яким ще за життя оточили в Німеччині канцлера.
Переклад CREDO за: Рафал Урбанович, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
