Префект Конгрегації віровчення кардинал Луїс Франсіско Ладарія Феррер дав інтерв’ю для «L’Osservatore Romano». Місія ватиканського дикастерію, який він очолює, — «турбота про вірність Апостольскому вченню».
Початки Конгрегації віровчення виводяться з комісії, яку папа Павло ІІІ заснував 1542 року. Вона складалася з шести кардиналів і її завданням було чувати над питаннями віри. Це був трибунал, церковний суд, який виносив рішення у справах стосовно єресей та схизми. Його урочиста назва була — Свята Римська і Вселенська Інквізиція. 1555 року папа Павло IV розширив її повноваження також до розгляду моральних питань. Реформа Римської курії, проведена 1588 року, за папи Сикста V, розширила її компетенції на все, що стосувалося віри та моральності безпосередньо чи опосередковано. 1908 року св.Пій Х змінив назву цього відомства на Конгрегацію Святого Офіцію, а Бенедикт XV у 1917 році (після ліквідації Конгрегації індексу) ввірив їй публікувати подальші видання Індексу заборонених книжок.
1965 року св.Павло VI змінив назву цього дикастерію на Конгрегацію віровчення, ввіряючи їй завдання захисту і промування віри, а також замінивши — в тому, що йдеться про методи діяльності — засудження на виправлення помилок. Він же ліквідував Індекс заборонених книжок. Зрештою, 2001 року св.Йоан Павло ІІ ввірив цій конгрегації розгляд справ, пов’язаних із найсерйознішими злочинами, зокрема — сексуальним зловживанням із боку духовних осіб, що підтвердили і ще більше розширили Бенедикт ХVI і нинішній Папа Франциск.
— Минуле нашої конгрегації постійно тяжіє над нами, але люди не завжди усвідомлюють глибокі зміни, які останнім часом відбулися в Церкві та в Римській курії, — вказує кардинал Ладарія Феррер. — Ми вже більше не Інквізиція. Індексу [заборонених книжок] більше немає. Наша місія — підтримка та захист учення на тему віри. Це завдання буде необхідним у Церкві завжди, бо її обов’язок — переказувати вчення Апостолів новим поколінням. Те, що названо «ширенням істинного вчення», зродилося раніше, ніж Святий Офіцій, бо воно є вже у Новому Завіті. Про це свідчать багато Соборів, синодів тощо. Звісно, конкретний спосіб виконання цього завдання змінювався з плином часу, і можна припустити, що ще зміниться. Але турбота про вірність ученню Апостолів залишиться назавжди, — пояснює іспанський єзуїт.
Він вказує, що хоч Конгрегація віровчення працює в Римі, та її місія має вселенський характер, а документи, які вона оприлюднює, стосуються всієї Церкви. Також відбуваються періодичні зустрічі її членів із доктринальними комісіями єпископських конференцій та різних континентах (останнім часом: у Дар-ес-Саламі — для Африки, в Будапешті — для Європи і в Бангкоку — для Азії, і двічі в Індії). Не можна забувати і про зустрічі з єпископами, що приїздять до Рима з візитами «до Апостольських порогів». Ці візити «мають велике значення і забирають у нас чимало часу та сил».
Кардинал підкреслює, що візити «ad limina» служать, зокрема, доведенню до єпископатів різних країн значення проблеми сексуальних зловживань, щоби показати, що «в Церкві нема безкарності». «На жаль, останніми місяцями, через пандемію, ми були змушені відкласти ці зустрічі», — шкодує ієрарх.
Стосовно папського заклику, щоб Церква «виходила на периферії», префект Конгрегації віровчення зазначає, що «є периферії різного роду». «Люди, яких ми повинні вислухати, проблеми, які ми мусимо розв’язати, стосуються справжніх периферій, хоч і не таких очевидних, як інші, зате не менш реальних і болісних. Не забуваймо, що нерідко жертви використання є серед найбідніших з убогих», — каже кардинал Ладарія Феррер, запевняючи, що Конгрегація займається кожним зголошеним випадком.
фінансово.
Щиро дякуємо!
