Підписання 11 лютого 1929 року Латеранських угод між Святим Престолом і королівством Італії поклало край так званому «римському питанню», створивши сучасну Державу-місто Ватикан і відновивши гарантії суверенітету й незалежності глави Католицької Церкви.
Сьогодні у Ватикані державне свято: 11 лютого 1929 року між королівством Італією та Святим Престолом було підписано так звані Латеранські угоди, згідно з якими на території міста Рима утворено суверенну Державу-місто Ватикан, суб’єкт міжнародного права, завдання якого — забезпечувати Апостольській Столиці як найвищій інституції Католицької Церкви повну і видиму незалежність та незаперечну суверенність на міжнародному рівні, пише Vatican News.
Римське питання
Папська держава, яка називалася також Папською областю, була утворена ще у VIII столітті в центральній частині Апеннінського півострова і проіснувала до 1870 року, коли внаслідок об’єднавчих процесів в Італії утворилася сучасна Італійська держава, столицею якої став Рим. Ця обставина відкрила в стосунках між Святим Престолом та Об’єднаним Італійським королівством період напруження, відомий як «римське питання».
Починаючи від Пія Х, папи відмовилися від претензій на відновлення Папської держави, але водночас шукали способів для того, щоб мати гарантію незалежності Святого Престолу від держави. З іншого боку, Італія теж хотіла позбутися образу «переслідувачки пап». І хоч була поширеною згода щодо необхідності державного утворення, підпорядкованого Папі, та були розходження щодо способу й територій.
Важливим було те, що для свободи в своїй релігійній діяльності Папа Римський повинен мати певну політичну свободу. Звідси і та наполегливість, із якою Понтифіки намагалися забезпечити собі територіальний суверенітет і юрисдикцію на певній території протягом майже 60 років (1870-1929 гг.).
Унаслідок підписання Латеранських угод 11 лютого 1929р. з’явилася Держава Ватикан. Її кордон з Італією має 3,2км завдовжки і пролягає по Леонінських мурах до колонади на площі св.Петра, а потім охоплює ліву колонаду.
Ватикан донині існує в межах, встановлених 1929 року. Угоди не переглядалися 1984 року, коли в текст конкордату, який разом із громадською та фінансовою конвенціями становить частину Латеранських угод, внесли зміни. Однак ці зміни не стосувалися ні території Держави-міста, ні світської влади Понтифіка в її межах.
Створення Держави-міста Ватикан
Трактат про визнання незалежності й суверенності Святого Престолу, який засновував Державу-місто Ватикан, та конкордат, що врегульовував стосунки між Церквою та урядом в Італії, були підписані 11 лютого 1929 року в Латеранському палаці. Свої підписи поставили кардинал П’єтро Ґаспаррі, Державний секретар Його Святості, та Беніто Муссоліні, глава уряду королівства Італії. Варто підкреслити, що угоди були підписані з державою, а не з визначеним політичним режимом. Згодом вони також увійшли до італійської конституції 1948 року, коли відбувся перехід від монархічного до республіканського устрою.
Папа знову став сувереном, хоч і на території площею в половину квадратного кілометра. Єпископ Рима вже не мав, як колись, значної світської влади; однак незалежність і суверенність на невеликій частині землі стала запорукою того, що він міг здійснювати свою вселенську духовну місію, не бувши залежним від жодної держави. День підписання угод — державне свято і вихідний день у Ватикані.
Суб’єкт міжнародного права
Із територією в 44 гектари Держава-місто Ватикан — це найменша незалежна держава у світі, як з огляду на площу, так і з огляду на кількість населення. Крім безпосередньої території Ватикану, юрисдикції Святого Престолу підлягають деякі об’єкти в Римі та поза містом, що мають екстратериторіальний статус. Ватикан має свій прапор і гімн, власну пошту та засоби суспільних комунікацій. Безпеку Папи й Ватикану забезпечують корпус Швейцарської гвардії та корпус жандармерії.
Держава-місто Ватикан, структури якої обмежені до найнеобхідніших для її існування, — це резиденція Папи Римського, а суб’єкт двосторонніх стосунків з іншими державами — Святий Престол як центральний орган управління Церквою. Варто зауважити, що в період після ліквідації Папської держави і до утворення Держави-міста Ватикан 1929 року, суверенітет Святого Престолу як центру Католицької Церкви був визнаний багатьма державами, і не лише католицькими.