Ватикан

Вербна неділя з Папою: дивуватися вражаючій любові

28 Березня 2021, 15:53 736

Запрошенням заглибитися у здивування, яке викликає Літургія Вербної неділі, пропонуючи перехід від радісного в’їзду Ісуса до Єрусалима до Його засуду та смерті, стала проповідь Папи Франциска під час Святої Меси в базиліці св.Петра.

 

 

Просімо благодаті дивуватися, бо хіба зможемо свідчити радість зустрічі з Ісусом, якщо не дозволимо, щоби щодня Його вражаюча любов викликала в нас подив? Із таким заохоченням звернувся Папа Франциск до вірних на порозі Страсного Тижня, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди Вербної неділі, повідомляє Vatican News.

 

 

Богослужіння на катедральному престолі базиліки св.Петра у Ватикані розпочалося спогадуванням Входу Господнього в Єрусалим через обряд благословення галузок.

 

Від захоплення до зачудування

Як зауважив Папа, Ісус відразу викликає подив: люди урочисто Його зустрічають, а Він їде на простому осляті; люди чекають на могутнього визволителя, а Він приходить «сповнити Пасху особистою жертвою». В той час, як люди готуються святкувати перемогу над римлянами, здобуту мечем, Ісус приходить святкувати Божу перемогу, здобуту хрестом. Що сталося з тими людьми, які всього за кілька днів перейшли від «осанна» до «розіпни»? За словами Папи, вони ішли не за Месією, а за уявленням про Месію.

 

 

«Вони захоплювалися Ісусом, але не були готовими дозволити Йому себе здивувати. Зчудування є чимось іншим ніж захоплення. Захоплення може бути світським, бо шукає власних смаків та очікувань; здивування, натомість, залишається відкритим на іншого, на його новизну, — пояснив Святіший Отець. — Також і сьогодні чимало людей захоплюються Ісусом: Він гарно говорив, любив і прощав, Його приклад перемінив історію… Вони захоплюються Ним, але їхнє життя не змінюється. Бо замало захоплюватися Ісусом. Потрібно іти за Ним Його дорогою, дозволити Йому вести нас у кризу: перейти від захоплення до зчудування».

 

Віра без зачудування — глуха

Що ж найбільше дивує в Господній Пасці? За словами Наступника святого Петра — той факт, що «Він приходить до слави дорогою впокорення». Бачити Всемогутнього, применшеного в ніщо; бачити як Слово, що знає все, навчає нас мовчанням на катедрі хреста; бачити Бога всесвіту, позбавленого всього, — вражає. Чому Господь дозволив це? Для нас, «щоб до самої глибини торкнутися нашої людської дійсності», щоб «наблизитися до нас і не залишити самотніми серед болю та смерті».

 

 

«Ісус підноситься на хрест, щоб зійти в наше страждання. Відчуває наші найгірші стани духа: поразку, відкинення всіма, зраду того, кого любить і навіть покинення Бога. На своєму тілі Він відчуває наші найболючіші протиріччя, і, таким чином, відкупляє їх і перетворює. Його любов наближається до нашої немічності, сягає туди, де ми найбільше соромимося. Й тепер знаємо, що ми не самі: Бог із нами у кожній рані, у кожному страху: жодне лихо, жоден гріх не має останнього слова. Бог перемагає, але пальмова галузка перемоги приходить через дерево хреста. Тому пальмові галузки і хрест перебувають разом», — сказав Папа, закликавши:

— Просімо благодаті зчудування. Християнське життя без подиву стає сірістю. Хіба можливо свідчити радість від зустрічі з Ісусом, якщо не дозволимо, щоб нас кожного дня дивувала Його вражаюча любов, яка прощає нам і дає розпочинати наново? Якщо віра втрачає подив, то стає глухою.

 

 

Зворушитися Божою любов’ю

Тож Святіший Отець заохотив під час цього Страсного Тижня підносити погляд на хрест, щоб «отримати благодать здивування». «Чи ми ще спроможні піддатися тому, щоб нас зворушила Божа любов? Чому більше не вміємо дивуватися перед Ним?» — запитував Франциск, відповідаючи: «Може, тому, що наша віра зношена звичкою. Може, тому, що залишаємося замкненими в своїх жалях та піддаємося паралічеві наших невдоволень. Може тому, що ми втратили довіру до всього, й навіть себе самих вважаємо помилкою».

 

 

За словами Папи, за тими всіма «може» лежить той факт, що ми не відкриті на дар Святого Духа, який «дає нам благодать здивування». Тому потрібно поглянути на розп’яття і сказати: «Господи, як же Ти мене любиш! Який же цінний я для Тебе!»

«Дозвольмо Ісусові здивувати нас, щоби повернутися до життя, бо велич життя полягає не в тому, щоб мати й самостверджуватися, але щоб відкрити, що нас люблять. У цьому велич життя: відкрити, що мене хтось любить. Велич життя полягає саме у красі любові», — додав Папа.

 

 

Об’явлене Богосинівство

Як зауважив Святіший Отець, «найгарнішу» ікону здивування знаходимо наприкінці розповіді про Страсті. Йдеться про сотника, який, бачивши те, як Ісус віддав духа, мовив: «Воістину, цей чоловік — Син Божий». Він побачив, як Ісус «умирає люблячи». Він страждав, але не перестав любити. Й у цій «нечуваній і безкорисливій любові» язичник знайшов Бога.

 

 

«Його слова запечатують Страсті. У Євангелії перед ним було багато таких, які, захоплюючись Ісусом через Його чуда і знаки, визнавали Його Божим Сином, але Христос сам заставляв їх мовчати, бо була загроза зупинитися на світському захопленні, на ідеї про Бога, якому треба поклонятися і якого треба боятися як могутнього і страшного. Тепер вже ні, під хрестом неможливі непорозуміння: Бог об’явився і царює лише безборонною та знезброювальною силою любові», — сказав Папа, підсумовуючи:

«Сьогодні Бог знову дивує наш розум і наше серце. Дозвольмо, щоб це здивування пронизало нас, погляньмо на розп’яття і також скажімо: Ти справді Син Божий. Ти — мій Бог».

 

 

 

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: