На проповіді під час Святої Меси в катедрі Непорочного Зачаття в місті Монґомо Папа Лев XIV згадав місіонерів, які були свідками віри в цій країні 170 років тому.
Святіший Отець наголосив, що майбутнє Екваторіальної Ґвінеї залежить від рішення її громадян, почуття відповідальності та спільної відданості справі захисту життя й гідності кожної людини, пише Vatican News.

У середу 22 квітня 2026 року — в другий день перебування в Екваторіальній Ґвінеї та передостанній день ІІІ Апостольської подорожі Лев XIV прибув уранці до міста Монґомо на сході країни, біля кордону з Ґабоном. Там він відслужив Святу Месу в катедральному соборі Непорочного Зачаття. Цей храм є найбільшою культовою спорудою центральної Африки, а його архітектура наслідує площу й базиліку св.Петра у Ватикані. Перед початком Євхаристійного богослужіння, на яке зібралися понад 100 тисяч вірних (чимало з яких прибули з сусіднього Ґабону), Святіший Отець поблагословив наріжний камінь під спорудження катедрального собору в новій столиці країни, Сьюдад-де-ла-Пас.

Євхаристія відкриває любов Бога
«Євхаристія воістину містить у собі все духовне добро Церкви: це Христос, наша Пасха, який дарує себе нам; це Живий Хліб, що насичує нас; це присутність, яка відкриває нам безмежну любов Бога до всієї людської родини та Його вихід назустріч кожній жінці й кожному чоловікові навіть сьогодні», — сказав Лев XIV на початку проповіді. Він зазначив, що ця Свята Меса є нагодою подякувати Господеві за 170‑річчя початку євангелізації в країні.
«Це сприятлива нагода згадати все добро, яке Господь звершив, — і водночас я бажаю висловити вдячність численним місіонерам, місіонеркам, дієцезіяльним священникам, катехитам і мирянам, які присвятили своє життя служінню Євангелію», — сказав Папа Лев, додаючи: «Вони прийняли очікування, потреби і рани вашого народу, просвічуючи їх Господнім Словом і стаючи знаком Божої любові серед вас; своїм свідченням життя вони сприяли приходу Царства Божого, не боячись страждати за свою вірність Христові».

Ви самі — свої місіонери
Єпископ Рима зазначив, що це — незабутня історія, «яка, з одного боку, пов’язує вас з апостольською та вселенською Церквою, що випередила вас, а з іншого — супроводжувала вас у тому, щоб ви самі стали головними дійовими особами звіщення Євангелія та свідчення віри, виконуючи ті пророчі слова, які промовив на африканській землі папа св.Павло VI: “Африканці, відтепер ви самі є своїми місіонерами. Церква Христа справді вкорінена на цій благословенній землі”» (проповідь на завершення Симпозіуму єпископів в Африці, Кампала, Уганда, 31 липня 1969р.).
Лев XIV наголосив, що вірні цієї країни покликані продовжувати шлях, прокладений попередніми місіонерами, душпастирями й мирянами. Він заохотив до «особистої відданості, яка охоплює все життя», — щоб віра, яку вони так «урочисто виявляють у спільнотах та під час богослужінь, живила їхню благодійну діяльність і відповідальність перед ближнім, задля сприяння загальному благові».
За словами Папи, «це завдання вимагає наполегливості, зусиль, іноді й жертв; але саме це є знаком того, що ми справді є Церквою Христовою».

Залишатися вірними Євангелію
Коментуючи літургійне читання з Діянь апостолів, Папа підкреслив: «Навіть якщо особисті, сімейні та соціальні обставини, в яких ми живемо, не завжди є сприятливими, — ми можемо покладатися на дію Господа, який пророщує добре насіння свого Царства шляхами, не відомими нам, навіть коли здається, що все навколо нас безплідне, і навіть у моменти темряви». У цьому контексті він закликав присутніх «залишатися вірними Євангелію, проповідувати його, жити ним у повноті та свідчити про нього з радістю». Лев XIV запевнив, що «Бог не залишить нас без знаків своєї присутності» та буде для нас «хлібом життя», який наситить наш голод.
«Який голод ми відчуваємо? І чого сьогодні прагне ця країна?» — запитав Папа. Гаслом його візиту до цієї країни є слова: «Христос, світло Екваторіальної Ґвінеї на шляху до майбутнього, сповненого надії». Можливо, сьогодні люди прагнуть майбутнього, «яке буде сповнене надії, яке зможе народити нову справедливість, яке принесе плоди миру і братерства». Він заохотив не чекати пасивно цього невідомого майбутнього, бо з Божою ласкою ми покликані його будувати. «Майбутнє Ґвінеї залежить від ваших рішень; воно покладається на ваше почуття відповідальності та спільну відданість справі охорони життя й гідності кожної людини», — сказав Лев XIV. Необхідно, щоб «усі хрещені почувались залученими до справи євангелізації, ставали апостолами милосердя та свідками нового людства».

Розширити простори свободи
Папа вказав на необхідність «зі світлом і силою Євангелія брати участь у цілісному розвитку цієї землі, в її оновленні та переображенні».
«Творець наділив вас численними природними багатствами: я закликаю вас співпрацювати, щоб вони стали благословенням для всіх», — сказав Лев XIV. Потрібно «ставати дедалі більше суспільством, в якому кожен, відповідно до своїх обов’язків, працює для спільного блага, а не на користь окремих інтересів, — долаючи несправедливі нерівності між привілейованими та знедоленими».
Папа закликав до розширення просторів свободи та особливої уваги до найбідніших та сімей, що перебувають у скруті, а також до ув’язнених, які часто змушені жити в неналежних умовах утримання. Святіший Отець наголосив, що «потрібні християни, які візьмуть у свої руки долю Екваторіальної Ґвінеї». Він заохотив не боятися «проповідувати і свідчити про Євангеліє».
«Будьте ви будівничими майбутнього надії, миру і примирення, продовжуючи справу, яку місіонери розпочали 170 років тому», — закликав на завершення Лев XIV.
















фінансово.
Щиро дякуємо!