Світ

Релігійну свободу порушують у кожній третій державі світу. Україна — в цьому списку

21 Квітня 2021, 16:53 996 КАІ

Свободу релігії порушують у кожній третій державі світу — це випливає з рапорту, підготованого Папським товариством «Допомога Церкві в потребі».

П’ятнадцяте видання цього рапорту охоплює 2018-2020 роки. За його даними, 67% мешканців планети Земля (тобто 5,2 мільярда людей) мешкають у 62 державах (майже третині з-посеред усіх 196), де відзначено якусь форму порушення релігійної свободи. Найбільш переслідуваною групою є християни.

У 26-ти серед згаданих 62 держав відбуваються справжні переслідування, а в решті 36 триває дискримінація. Окрім цього, ще 24 держави перебувають «під наглядом», оскільки в них зафіксовано, до прикладу, злочини з ненависті на релігійному ґрунті та акти вандалізму.

 

Хто і як порушує?

Винуватцями у порушенні релігійної свободи найчастіше стають міжнародні мережі джихадистів, що поширюються в екваторіальних країнах і скеровані на утворення міжконтинентальних халіфатів. Також це ісламські терористи, озброєні сучасними цифровими технологіями, які використовуються для здійснення замахів. Крім цього, релігійну свободу порушують авторитарні уряди та фундаменталістські угруповання, які посилили релігійні переслідування, свідченням чого є розвиток націоналістично-релігійних рухів в азійських державах із панівною індуїстською та буддійською більшістю.

Їхньою зброєю проти релігійних меншин є сексуальне насильство, а також насильство щодо дівчат і жінок, яких викрадають, ґвалтують і примушують змінити віру. Застосовуються репресивні технології стеження за групами вірних. За даними рапорту, скасування релігійної освіти у школах, зокрема на Заході, сприяє зростанню радикалізму та ослаблює релігійне порозуміння серед молоді. Це саме можна сказати і про так звані ввічливі переслідування, пов’язані з новими «правами» та культурними нормами, які спихають релігію до приватної сфери життя. Ці норми, санкціоновані законодавством, роблять так, що права індивідуума на свободу совісті і свободу релігії вступають у глибокий контакт із юридичним обов’язком дотримуватися цих нових норм.

 

Переслідування

У 26 державах, де зареєстровано релігійні переслідування, мешкає 3,9 млрд людей (трошки більше половини — 51% — населення світу). Із них 12 розташовані в Африці: Малі, Нігерія, Буркіна Фасо, Камерун, Нігер, Чад, Демократична Республіка Конго, Еритрея, Мозамбік, Джибуті, Лівія, Сомалі.

В субсахарській Африці, де населення історично поділене на селян і пастухів, це породжує ситуативні вогнища насильства через етнічні конфлікти і боротьбу за природні багатства, що посилюється нині кліматичними змінами, зростанням бідності й атаками озброєних злочинців. Викликана цими чинниками невдоволеність сприяє тому, що набирають сил ісламські бойовики, як місцевого, так і закордонного рівня, та міжнародні угруповання джихадистів, які відзначаються системними й цілеспрямованими переслідуваннями стосовно тих, хто не сприймає їхньої збоченої ідеології, без огляду на те, чи це мусульмани, чи християни.

Своєю чергою, в Азії релігійні переслідування це переважно справа рук марксистських диктатур. У Північній Кореї та Китаї релігійної свободи не існує, подібно як і більшість прав людини, — відзначає рапорт, який навіть називає північнокорейський режим «нищівним» (визначення, максимально близьке до терміну «геноцид»). У Китаї, де майже 900 млн (з-посеред 1,4 млрд) мешканців ототожнюють себе з якоюсь духовністю або релігією, комуністична партія здійснює тотальний контроль над суспільством. Прикладом цього є масові інтернування та програми примусового «перевиховання» стосовно понад мільйона уйгурів, які сповідують суннітську версію ісламу, в провінції Сіньцзян. У М’янмі, підкреслює рапорт, дійшло до найгіршого злочину проти людства — до геноциду, жертвою якого через дії війська та збройних груп стала мусульманська меншина рохінджа у штаті Ракхайн. У тіні цієї масованої поетапної атаки залишаються напади на християн та індуїстів у штаті Качін.

Загрозою для релігійної свободи в Азії також є націоналістичні рухи етнічно-релігійного підґрунтя, що розвиваються в Індії, Пакистані, Непалі, Шрі Ланці й Таїланді.

 

Дискримінація

Ця категорія охоплює 36 держав, де налічується 1,24 млрд людей (16% світової популяції) і де релігійна свобода не гарантується конституцією. Це, зокрема, Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина, Венесуела, Катар, Ірак, Сирія, Бруней, Кувейт, В’єтнам і Азербайджан. Легке виправлення ситуації відзначено в 9 державах (зокрема, в Узбекистані й на Кубі), тоді як у 20 інших ситуація погіршилася у зв’язку з ухваленням законів, які неоднаково оцінюють різні релігійні групи.

Наприклад, у Туреччині президент Реджеп Ердоган викинув на звалище світськість держави, яку століття тому запровадив Кемаль Ататюрк, і провадить неооттоманську закордонну політику, яка має перетвоиити Туреччину на світову суннітську імперію. Іслам просувають в усі виміри публічного життя, одним із доказів чого є повернення мусульманського культу в колишній християнській базиліці Премудрості Божої у Стамбулі. На міжнародному рівні Ердоган розпочав воєнні вторгнення у Лівію, Сирію, північний Ірак та бере участь у війні між Вірменією і Азербайджаном. Анкара намагається впливати на релігійну свободу в Албанії, Боснії, Косові й на Кипрі.

Своєю чергою, держави Близького Сходу, центральної та південної Азії, як і колишні азіатські республіки Радянського Союзу та їхні сусіди, запровадили законодавства, скеровані на стримування експансії релігій, які там визнано чужими, а водночас заборонили поширення «нетрадиційного ісламу». Свобода віросповідання там гарантується, але бракує певної релігійної свободи, — стверджує рапорт.

 

Під наглядом

«Під наглядом» товариства «Допомога Церкві в потребі» залишаються 24 держави, серед них — Гамбія, Кот д’Івуар, Кенія, Чилі, Гаїті, Камбоджа, Філіппіни, Ізраїль, Ліван, Росія, Білорусь та Україна.

Ідеться про країни, де зареєстровано зростання злочинів, мотивованих ненавистю на релігійному ґрунті, стосовно людей або їхньої власності. Це, наприклад, акти вандалізму щодо місць культу і релігійних символів, цвинтарів і статуй, а також напади на релігійних достойників та вірних.

 

Негативний вплив пандемії

На користування правом релігійної свободи справляє вплив також і пандемія коронавірусу — через «непропорційні обмеження», накладені на релігійні практики, «відмову надання гуманітарної допомоги релігійним меншинам, стигматизацію релігійних груп, звинувачуваних у поширенні вірусу».

Держави використали брак безпеки, пов’язаний із COVID-19, щоб посилити контроль над громадянами, а «недержавні суб’єкти скористалися замішанням», щоб викликати гуманітарні кризи. Пандемія не тільки викрила недоліки в державних структурах, але й посилила бідність і корупцію. Наявні раніше упередження щодо релігійних меншин призвели до зростання дискримінації. Значущим тут є випадок Пакистану, де мусульманські благодійні товариства відмовили християнам та іншим релігійним меншинам у санітарній та харчовій допомозі.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: