Нещодавно префектам п’яти конгрегацій Римської курії виповнилося по 75 років, а їхня відставка означатиме зміну поколінь у Ватикані. Так змінюється ватиканська шахівниця — пише італійський ватиканіст Андреа Ґальярдуччі.
20 лютого 2021р. кардинал Робер Сара припинив виконувати функції префекта Конгрегації богослужіння та дисципліни Таїнств (або на практиці — ватиканського міністерства з питань літургії). Відтоді ця посада залишається вакантною, а найближчим часом очікується номінація наступника. Разом із цим призначенням розпочнеться й зміна поколінь у Римській курії. Нинішній рік — це рік визначних змін у Ватикані.
Римська курія — це група організацій та дикастеріїв, які допомагають Святішому Отцю керувати Вселенською Церквою та місцевими Церквами. На практиці — це «урядова установа» Святого Престолу. Зазвичай функції та завдання окремих структур Курії визначає Апостольська конституція «Pastor bonus», яку 1988р. проголосив Йоан Павло ІІ. Апостольська конституція — це дуже важливий документ, який видає особисто папа, коли йдеться про заяви, що становлять частину Учительства Церкви, або документи, що вимагають урочистого проголошення.
Для здійснення цієї реформи, затвердженої Йоаном Павлом ІІ, знадобилося 20 років вивчення та обговорень комісіями, починаючи зі змін, запроваджених Павлом VI після Другого Ватиканського Собору. Зрештою, тоді постали структури Римської курії, які складалися з конгрегацій і папських рад — тобто, світською мовою, «міністерств із портфелями» та «міністерств без портфелів». Конгрегацією зажди керує кардинал. Папськими радами — кардинал або архієпископ. Гідність кардинала тут необхідна, оскільки ці керівники працюють у єдності зі Святішим Отцем. Йоан Павло ІІ створив Курію, яка складалася з Державного секретаріату, дванадцяти конгрегацій, одинадцяти папських рад і трьох трибуналів. Бенедикт XVI додав іще одну папську раду. Натомість Франциск пише нову Конституцію, а між тим впроваджує в життя деякі елементи своєї реформи.
Сьогодні Римська курія складається з двох секретаріатів (Державного та Секретаріату з економічних питань), дев’яти конгрегацій, трьох дикастеріїв, п’яти папських рад. Сюди також входять інші бюро, комісії, організації — такі як префектура Папського дому чи Бюро папських літургійних церемоній. Впроваджуються нові зміни щодо форми Курії, а невдовзі очікується проголошення нової Апостольської конституції «Praedicate Evangelium», яка замінить бачення Римської курії, створеної Йоаном Павлом ІІ. Тим часом Папа вже почав переробляти Курію « на свій образ і подобу».
Якщо порахувати префектів, голів, секретарів та керівників трьох секцій Державного секретаріату, а також папських вікаріїв для Римської дієцезії та Держави-міста Ватикан, то кількість керівників становить сьогодні 32 особи. Папа Франциск призначив 23 із них. Троє обійняли посади після попередників, які також отримали номінації з рук нинішнього Папи: попередником префекта Дикастерію з питань комунікацій був отець-прелат Даріо Едоардо Віґано; нинішній префект Секретаріату з економічних питань о.Антоніо Ґерреро Альвес прийняв обов’язки після кардинала Джорджа Пелла; своєю чергою, попередником секретаря Генерального секретаріату Синоду єпископів кардинала Маріо Ґреха був на тій же посаді кардинал Лоренцо Бальдіссері.
Впроваджуючи зміни, Папа Франциск майже завжди чекав, поки ієрарху, якого замінюють на посту, не виповниться 75 років — тобто до досягнення віку, коли всі єпископи зобов’язані подавати у відставку. Отже, це не було у вузькому розумінні звільненням із посад. Своєю чергою, в деяких випадках Франциск, як і інші папи, залишив на посадах ієрархів, яким виповнилося 75 років. Так було з кардиналом Сара, який звільнився незадовго до 76-річчя. А те, що його посада досі залишається вакантною, дає зрозуміти, що невдовзі багато що зміниться.
Окрім кардинала Сара також 75 років виповнилося префектам п’яти інших конгрегацій: Конгрегації віровчення, Конгрегації католицької освіти, Конгрегації Східних Церков, Конгрегації у справах єпископів та Конгрегації у справах духовенства. До цього переліку також входить губернаторство Держави-міста Ватикан, чиї очільник і секретар теж досягли пенсійного віку.
Ймовірно, Папа Франциск не впроваджує зміни на цих посадах до оголошення остаточної реформи Римської курії. Оскільки, наприклад, Папська рада з культури, яку очолює 79-річний кардинал Джанфранко Раваззі, увійде до складу Конгрегації католицької освіти, то можна сподіватися, що в самій Раді зміни впроваджуватися не будуть до створення нового дикастерію. В інших випадках можливі невеликі організаційні зміни — як, здається, це буде з Конгрегацією Божого культу і дисципліни Таїнств.
Саме тому Папа Франциск вирішив до того, як обрати наступника кардинала Сара, провести в цій конгрегації внутрішню перевірку. Про це не повідомлялося офіційно і не було надруковано в бюлетені прес-служби Святого Престолу, оскільки інформація стосувалася внутрішніх справ дикастерію. Інспектором для проведення цієї перевірки був призначений єпископ Клаудіо Маньяґо, голова Літургійної комісії Конференції єпископату Італії — той самий, що керував новим перекладом Римського Месалу. Відомо, що перевірка була дуже короткою: вона тривала всього декілька днів. Але невідомо, що єпископ Маньяґо напише в підсумковому звіті. Знаємо тільки, що до проєкту нової Апостольської конституції, крім перерахованих у ній завдань вищезгаданої Конгрегації, включено також нагляд за літургійним відновленням згідно зі вказівками Другого Ватиканського Собору. Запис досить загальний, який, швидше, не свідчить про суттєві зміни в структурі самого дикастерію.
Зрозуміло, що самого єпископа Маньяґо вважають одним із імовірних кандидатів на посаду, яку досі обіймав кардинал Сара. Але все вказує на різні варіанти вибору — попри те, що ці прогнози ніколи не будуть доказом. Але вони говорять про те, що Папа зараз уважно придивляється до трьох кандидатів (двох єпископів і одного кардинала), які могли би зайняти три ключові посади: зокрема, префекта Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств.
14 січня 2021р. Святіший Отець прийняв на приватній аудієнції єпископа Франческо Вітторіо Віолу з Тортони. 10 лютого Папа зустрівся з архієпископом Чикаго, кардиналом Блезом Купічем. Натомість 1 березня цього року Єпископ Рима прийняв єпископа Роберта Прево з перуанської дієцезії Чіклайо — місіонера-августинця, який народився у США. Всіх трьох Святіший Отець попросив бути готовими відмовитися від дієцезіальних обов’язків, щоб перебратися до Ватикану. Й хоча це не означає, що ці ієрархи насправді отримають призначення — запрошення їх до Рима здається правдоподібним.
Насамперед, так Папа Франциск міг би творити Римську курію «на свій образ і подобу». Він вибрав би не тих, хто був сформований у Римі, а людей ззовні, які могли би привнести новий спосіб мислення, згідно з побажанням Папи. По-друге, Франциск привів би до Рима довірених осіб. Усі троє ієрархів завдячують Святішому Отцю своєю церковною «кар’єрою», впізнаваністю та певними обов’язками, а кардинал Купіч — навіть кардинальським капелюхом. Тож вони ніколи б не виступили проти папських рішень і не допустили б розголосу критичних ситуацій.
Окрім того, Папа Франциск виказував особливу симпатію щодо цих ієрархів. Він зустрівся з єпископом Віолою в Ассізі під час свого першого візиту до цього міста 2013р., коли той очолював італійський Карітас. Потім Святіший Отець скерував його до Тортони — складної італійської дієцезії, яка межує з трьома регіонами, а також зробив його одним із членів Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств.
Кардинал Купіч став папським «еталоном» у США. Він представляє там бачення, протилежне лінії «культурних борців» (англ. — cultural warriors); також він прямо виступив проти позиції єпископату США щодо нового президента, Джо Байдена — католика за назвою, але демократа, якщо йдеться про вибори, а значить — промоутера політики pro-choice (за вибір) і гендерної ідеології. Папа Франциск призначив кардинала Купіча членом Конгрегації у справах єпископів і Конгрегації католицької освіти.
Владика Роберт Прево, августинець, — єпископ перуанської дієцезії Чіклайо з 2015р., родом із Чикаго. Що рідкість: він був призначений як «звичайний» єпископ членом Конгрегації у справах єпископів і Конгрегації у справах духовенства.
Які обов’язки міг би довірити Папа цим трьом ієрархам? Припускають, що єпископ Віола готовий прийняти посаду префекта в Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств, де замінив би кардинала Сара. Кардинала Купіча завжди розглядали як того, хто може прийняти відповідальність за Конгрегацію у справах єпископів; але, можливо, він посяде місце кардинала Беньяміна Стелли, керівника Конгрегації у справах духовенства, який виконуватиме обов’язки до серпня 2021р., коли йому виповниться 80. Натомість, єпископ Прево може бути призначений префектом Конгрегації у справах єпископів. Якщо номінації стануть фактом, це буде чітким сигналом зміни курсу. Папа Франциск цим покаже, що має і завжди мав довготерміновий план. Адже крім змін у Римській курії, Святіший Отець серйозно змінив форму Колегії кардиналів, скликавши аж сім консисторіїв потягом семи років — це чимало, беручи до уваги, що Йоан Павло ІІ скликав їх дев’ять за 27 років, — і, можливо, скличе наступний, розширюючи число кардиналів-електорів.
Схоже, що після закінчення понтифікату Папи Франциска Церква матиме його обличчя. Вона буде менш інституціональною, що — за концепцією Франциска — означає Церкву більш місійну; буде менше зв’язаною з Римом, що, за концепцією Франциска, означає Церкву менш «придворну». Але чи можна з упевненістю сказати, що інститути і сам Рим становлять перешкоду для місійності? Хіба не можна, натомість, розглядати їх як підтримку для місій?
фінансово.
Щиро дякуємо!
