Якось, коли я снідав собі вдома, почув несміливий стук у двері. Побіг глянути, хто там, і побачив заплаканого пана Хорхе.
— Отче, скажіть, будь ласка, як я можу звільнитися від цього всього стресу? Я вже більше не витримаю! Мій батько в лікарні, мама вже майже не ходить. Жінка гнівається, бо я займаюся своїми батьками, а з роботи мене хочуть вигнати. Здається, я зараз з глузду з’їду!
— Я радий, що ти прийшов, ходімо до каплиці. Там на тебе хтось чекає… Споглядай протягом хвилини обличчя Божої Матері. Поглянь, скільки в Ній спокою і тиші.
— Знаю. І мені цього дуже бракує, я відчуваю, що вже не витримую.
В Ній стільки миру, що Вона може дати його тобі
— Сину, Вона може обдарувати тебе миром, якого ти так сильно потребуєш. Бо Вона також не мала легкого життя, завжди були проблеми. Уяви-но тільки, як Їй було тяжко сказати Йосифові, що Вона чекає на дитину. Подумай, що Вона мала відчувати, коли Її Сина називали блюзніром, п’яницею. Згадай, як Вона, бідна, мусила Його шукати, коли Їй сказали, що Він збожеволів…
Це сумно, що Ісуса звинуватили, а потім засудили до смерті. Спробуй уявити Марію, як Вона йде за своїм коханим Сином, який несе хрест на плечах, скривавлений, принижуваний. Постарайся відчути Її біль, коли Вона дивилася на Нього розіп’ятого, а потім тримала Його мертвого на руках. Мусиш визнати, що Вона не мала легкого життя!
— Таки справді, отче Серхіо, то не було легке життя!
— А попри весь цей біль і страждання Вона ніколи не втрачала надії, ніколи не переставала уповати. Протягом усього життя віра нагадувала їй, що Божі плани — ідеальні, й попри всіляку темряву і труднощі все закінчиться добре. А завдяки Божій благодаті Вона мала сили міцно тривати у мирі. Вона завжди супроводить нас, Її дітей, які шукають у Неї допомоги, бо ж Вона — добра мама.
Все зміниться
В цю мить ми обоє вклякли перед Божою Матір’ю з Фатіми. Я дав панові Хорхе свій розарій і сказав:
— Хорхе, Марія, твоя Мати, мала в собі стільки довіри, і тому, навіть серед безлічі бур, Вона продовжувала свій шлях. Раджу тобі, щоб ти так сильно не переймався. Краще запитай Її, як Вона це робила.
Візьми до рук святий розарій і молися. А при кожному «Радуйся, Маріє» проси Її, щоб навчила тебе давати собі раду й тривати в надії, незалежно від труднощів, які на тебе звалилися. Молися до Марії, а потім прийди до мене і скажи, як даєш собі аду зі стресом. Побачиш, що все зміниться.
Плідна обітниця
Хорхе розплакався і сказав:
— Отче, у вашій присутності обіцяю Божій Матері, що буду щодня молитися розарій. Я попросив Її, щоби підтримувала мене і наповнила надією, що все буде добре з допомогою Її Сина, Ісуса.
За кілька днів я зустрів його у Книгарні св.Павла.
— Отче, я дякую Богу, що поставив вас на моїй дорозі! Тепер я молюся до Пресвятої Діви щодня, і чуюся добре. Я вже не самотній, тепер Марія мені допомагає. Того дня я хотів дізнатися, як позбутися стресу, а ви мені дали щось набагато краще: показали мені міць молитви до Богородиці, молитву на розарії.
Я почувався таким щасливим! Моя Небесна Матусенька нам весь час допомагає і супроводить своїх дітей. Не припиняймо розарієвої молитви!
Переклад CREDO за: о.Серхіо Арґуельо Венсес, Аleteia