Чому жінкам варто вивчати соціальне вчення Церкви?
Можливо, це занадто очевидно, але факт залишається фактом: без сотворення Єви, тобто жінки, людство не мало б соціального життя. Поки Адам не зустрів свою пару, на світі не існувало нікого, хто перебував би у рівних стосунках. Без цього творінню бракувало би трьох важливих спільнот: сім’ї, громадянського суспільства і Церкви, що їх Церква вважає необхідними для людського щастя і процвітання.
Ми також знаємо, що після гріхопадіння людини стосунки почали переходити від порядку до безладу, від гармонії до поділу, від свободи і взаємного дарування — до сорому, егоїзму і страху.
Щоб сприяти відновленню суспільного ладу в наші часи жінки, як «ключові гравці», повинні вивчати соціальне вчення Церкви — зокрема ті доктрини, у яких йдеться про те, як діяти у суспільному житті.
Що таке католицьке соціальне вчення?
Соціальне вчення залучалося скрізь, де Церква викладала католицькі моральні принципи — особливо у питаннях справедливості та доброчесних стосунків із ближніми. Однак сьогодні, коли ми говоримо про католицьке соціальне вчення, ми маємо на увазі збірку керівних документів, які стосуються соціальної, політичної та економічної думки, що служать посібником з розвитку, культивування та вираження істинної справедливості та доброчинності у житті.
Поняття католицького соціального вчення простягається від енцикліки Папи Лева ХІІІ Rerum Novarum 1891 року аж до енцикліки Папи Франциска Laudato Si.
Жінко, ти маєш свого генія
Святий Йоан Павло ІІ говорив, що «жінка має власного генія, який життєво необхідний як суспільству, так і Церкві». Зрозуміти цього генія (вираз жіночого духу у його найкращих проявах) можна, дослідивши певні риси. У своєму апостольському листі «Про природу і гідність жінок» (Mulieris Dignitatem) святий Йоан Павло ІІ вказує на те, що, на його думку, є жіночими атрибутами, зокрема на щедрість, чуйність, сприйнятливість і материнство. Він пише: «Загальновідомо, що жінки здатні більше, ніж чоловіки, звертати увагу на інших людей, і материнство ще більше розвиває цю схильність».
Щось подібне говорила і свята Мати Тереза стосовно особистих і суспільних негараздів: «Якщо ми не маємо спокою, то це тому, що ми забули, що належимо одне одному». Жінки особливо обдаровані цим розпізнанням та розвитком належності іншим. Жіноче покликання — це заклик до духовного материнства, незалежно від того, чи йдеться про біологічне материнство, чи про належність до релігійного ордену.
Бог закликає усіх жінок будувати і розвивати нове життя у душах інших. Цей потенціал — справжній дар! Як приголомшливо бачити його прояв у розмаїтті святих жінок, канонізованих або прихованих у нашому особистому житті!
Свята Тереза Бенедикта від Хреста (Едита Штайн), яка надихнула Йоана Павла ІІ на працю про жіночий геній, писала: «Світові не потрібне те, що є у жінок; світові потрібне те, чим є жінки». Їй також належать й інші мудрі слова: «Можливо також, що частина цього стане видимою у зовнішньому світі. Чим глибше душа пов’язана з Богом, тим сильнішим буде її вплив на формування Церкви; і навпаки: чим більше епоху поглинає ніч гріха і відчуження від Бога, тим більше вона потребує душ, поєднаних із Богом. І Бог не допускає дефіциту. Найвищі фігури святих і пророків виходять із найтемнішої ночі. Безумовно вирішальні моменти у світовій історії по суті визначаються душами, про які не згадує жодна історична книга. Ми дізнаємося про ці душі, яким зобов’язані вирішальними та переломними моментами у нашому житті лише у той день, коли буде відкрито все приховане».
Жінко, рівень цивілізації піднімається і падає разом із тобою
Святий Йоан Павло ІІ сприймав і розумів сучасні виклики жінок-католичок. Він також визнавав спокусу користуватися чоловічими критеріями щоб судити про свою цінність і гідність замість того, щоб досліджувати себе у світлі власних та унікальних дарованих Богом жіночих сил і талантів. Він писав: «Перетворюючи культуру так, щоби вона підтримувала життя, жінки посідають у думках та діях унікальне місце. Від них залежить просування “нового фемінізму”, який відкидає спокусу наслідувати модель “чоловічого домінування” аби визнати та ствердити справжній жіночий геній у всіх аспектах життя суспільства і подолати будь-яку форму дискримінації, насильства та експлуатації».
Якщо жінки просто імітують чоловіків, це ставить під загрозу унікальність, а отже і взаємну доповнюваність обох статей. «Жінка повинна допомагати чоловікові, — так само, як і чоловік повинен допомагати жінці, — насамперед через сам факт їхнього людського буття, — писав святий Йоан Павло ІІ у листі Mulieris Dignitatem. — У певному сенсі це дозволяє чоловікові та жінці наново відкривати свою людськість і підтверджувати весь її зміст. Ми легко можемо зрозуміти, що на цьому фундаментальному рівні — це питання одночасної та спільної взаємодопомоги. Бути людиною — означає мати покликання до міжособистісного спілкування».
Сім’ї та діти також перебувають під загрозою, якщо жінок цінують не за їхню унікальність, а лише за їхні економічні чи професійні здобутки. Незалежно від того, чи є жінка домогосподаркою, чи сидить вона вдома з дітьми, чи працює, чи поєднує ці ролі, її не можна вважати лише економічним суб’єктом держави. Її дари в першу чергу, духовні, а отже — нематеріальні.
Святий Йоан Павло писав: «Коли жінку змушують почуватися винною за те, що вона хоче залишатися вдома і піклуватися про своїх дітей, це погана послуга не лише дітям, а й жінкам та всьому суспільству. Присутність матері у сім’ї, настільки важливу для стабільності та зростання цієї основної суспільної одиниці, слід натомість визнавати, заохочувати та підтримувати у будь-який спосіб». Іншими словами, здорове суспільство складається зі здорових родин.
Схильність суспільства оцінювати жінку згідно з чоловічим способом життя не тільки принижує жінку, а й, за словами святого Йоана Павла ІІ, «опускає соціальний та етичний вимір упорядкування життя з людськими стосунками та духовними цінностями».
Для жінок, покликаних працювати чи служити у громадській сфері, де спокуса наслідувати чоловіків може бути особливо великою, свята Едита Штайн залишила такі слова: «Перш, ніж вони будуть готові допомагати іншим, жінки повинні бути надійно вкорінені у своїх власних глибинах». Високошановний Фултон Шін говорив: «Значне мірило рівня розвитку цивілізації — це рівень її жіночності. Коли чоловік любить жінку, він повинен бути гідним її. Чим вища її чеснота і шляхетніший характер, чим більше вона віддана правді, справедливості і добру, тим більше чоловік повинен прагнути зрівнятися з нею. Історію цивілізації насправді можна було б записати через рівень, на якому перебувала жінка».
Жінко, ти це вже робила!
Уважне вивчення Святого Письма демонструє нам, що жінки — ключові гравці в історії. Наприклад, цариця Естера, блудниця Рахав і звичайно ж Богородиця Діва Марія. Згодом, у ІІ та ІІІ століттях ми побачимо, що жінки були першими наверненими до християнської віри.
Щасливі шлюби та сімейне життя, а також свідчення мучениць, — богопосвячених дів, таких як свята Агнеса, або матерів, таких як святі Феліцита і Перпетуя, — мали важливе значення для трансформації Римської імперії з культури смерті до культури життя. Жінки, які займали офіційні посади, не змінили імперію. Її змінили жінки, які і свідчили своїм життям про любов Ісуса Христа. У часи, подібні до наших, коли аборти і дітовбивство були дуже поширені, жінки, які не мали прав, яких навіть не вважали людьми нарівні з чоловіками, запалили світ! Якщо ми змогли зробити це тоді, з нульовою владою та визнанням, ми, звичайно, можемо зробити це і зараз.
Папа Павло VI, закриваючи Другий Ватиканський собор, звернувся до жінок: «Жінки цілого світу, християнки ви чи невіруючі, ви, котрим довірено життя у цей важкий історичний момент, саме вам належить зберегти мир у світі».
Давайте глибоко зануримося у нашу багату спадщину, вивчаючи вишукану соціальну доктрину Церкви, і не лише сформулюємо принципи, якими повинні керуватися наші міста, держави та країни, а й будемо втілювати їх у життя у наших сім’ях, церквах та школах.
Помолімося до Богородиці, найвищого взірця жіночого генія, словами святого Йоана Павла ІІ: «Нехай Марія, Цариця Любові, опікується жінками та їхньою місією у служінні людству, миру та поширенню Божого Царства!».
Переклад CREDO за: Симона Різкалла, ChurchPOP
фінансово.
Щиро дякуємо!
