57-річний колишній військовий капелан став номінантом на премію Принцеси Астурії. Його відзначили за діяльність на користь молодих жертв крайньої бідності та боротьбу з торгівлею людьми.
Священник, який видавав себе за злочинця, щоби врятувати дитину від торгівлі органами, — герой статті в іспанській газеті El País. Це видання зазвичай не схильне хвалити Церкву та духовенство.
Але історію о.Іґнасіо Марії Доньоро де лос Ріос важко проігнорувати. 57-річний колишній військовий капелан став номінантом на премію Принцеси Астурії за діяльність на благо молодих жертв крайньої бідності та боротьбу з торгівлею людьми. Він займається цим уже протягом 25 років!
«Зіпсований товар»
У 1990 роках о.Іґнасіо був членом спеціальної місії іспанської національної поліції в Сальвадорі й став там свідком несподіваної комерційної операції «зіпсований товар».
За зароблені гроші сім’я-продавець, яка була у крайній нужді, хотіла купити харчів, щоб нагодувати чотирьох доньок.
За 25 доларів група покупців «зіпсованого товару» мала отримати 14-річного паралізованого хлопця, якого звали Мануель. Хлопця мали потім продати частинами на міжнародному ринку торгівлі людськими органами.
У цій жахливій реальній історії шокує все: крайня бідність сім’ї, яка у відчаї хотіла продати дитину; ставлення до беззахисної людини як до зіпсованого товару; купівля людини тими, хто свідомо хотів її вбити і продати частинами, — вбивцями без будь-яких моральних порухів.
Шокує також те, що справа Мануеля — не один окремий випадок.
Порятунок у горах
Коли священник дізнався, що паралізовану дитину мають продати на органи, то не вагався ризикнути життям, щоб урятувати її.
Тоді військовий капелан тиждень не голився, найняв вантажівку, вбрався у цивільний одяг і з дивовижним самовладанням пішов до будинку в горах Пінчімалько, де жила бідна сім’я, видаючи себе за відомого наркоторговця. Він дав батькам більше грошей, ніж було домовлено, привітався з бідним хлопцем, посадив його у вантажівку і поїхав.
Так о.Іґнасіо врятував Мануеля від жахливої смерті.
А сім’я?
«За кілька секунд я усвідомив, що це єдиний у житті потяг, у який я мав сісти і поїхати. Я знав, що ця дитина змінить моє життя».
А сім’я, яка продала сина? Чи знав священник, що рідні продають його торговцю органами? «Одна з речей, яких із часом навчаєшся, — це те, що не можна засуджувати. Ця дитина і так би померла, а вони продали її з відчаю», — каже священник.
Однак смерть Мануеля, в якій родина була впевнена, не мала стати такою жахливою. Отець Іґнасіо забезпечив йому потрібне лікування, інтенсивну реабілітаційну терапію, щоби хлопець міг не лише вижити, а й одужати.
25 років по тому
Через 25 років Мануель став дорослим і вдячним за подароване йому життя чоловіком. Отець Іґнасіо, повернувшись до рідної Іспанії, отримав листа від Мануеля, в якому чоловік писав, що священник — «найважливіша людина в його житті».
Отець Іґнасіо не обмежився порятунком Мануеля. Він заснував разом із групою місцевих партнерів у перуанській Амазонії Hogar Nazaret— осередок для догляду за дітьми-сиротами та сім’ями, які борються з бідністю. Люди у відчаї вдаються до різних дій: проституції, злочинів або — як 25 років тому — жахіття торгівлі людьми, живими або мертвими.
фінансово.
Щиро дякуємо!
