Світ

Репресії на Кубі: дисиденти закликають Ватикан до активнішої позиції

04 Серпня 2021, 13:45 779

Учасники антиурядових протестів на Кубі, які відбулися минулого місяця, стають жертвами судового свавілля і не отримують належної правової допомоги.

Catholic News Agency повідомляє, що затримані протестувальники стають фігурантами судових справ, які відбуваються за скороченою процедурою. Отець Едуардо Ллоренс SJ, адвокат за фахом, розповідає, що такі суди є законними і підпадають під норми кримінально-правових процедур, однак залишають обвинувачених без захисту.

«Адвокат може прийти особисто і подивитися матеріали справи за кілька хвилин до суду — якщо родичам вдасться зібрати гроші і знайти такого адвоката, який захоче займатися справою, — сказав священник. — За такий короткий термін захист не може знайти докази, які допомогли б виправдати обвинуваченого. Свідки та поліцейські часто зізнаються, що навіть не пам’ятають облич звинувачених, оскільки затриманих було надто багато».

 

 

Отець Ллоренс також належить до служби підтримки Кубинської конференції богопосвячених чоловіків та жінок, зосередженої на наданні консультацій щодо подання апеляцій, допомозі у розшуку затриманих та духовній підтримці родичів учасників подій 11-12 липня. За його словами, уряд не називає точної кількості затриманих, але незалежні організації називають цифри від 700 до 1000 осіб. «Безперечно, заарештували багатьох людей, — каже він. — Деякі перебувають під домашнім арештом в очікуванні суду, інші змогли вийти під заставу, але більшість затриманих утримують під вартою».

«Якщо до всього вищезгаданого додати складність кубинських законів, особливо у частині кримінальних процесів, відсутність правової культури у населення і низьку освіченість переважної більшості сімей затриманих, ми отримаємо коктейль із незнання законів, яким користується влада» — сказав отець Ллоренс. Він також звинуватив кубинську владу у тому, що під час подій 11 липня вона відключила Інтернет на території всього острова, розгорнувши натомість кампанію фізичного та вербального насильства проти протестувальників, оголосивши їх аґентами ЦРУ і зрадниками Батьківщини. «Ми продовжуємо відстоювати гідність кожної людини, право виходити на вулиці з мирними протестами і не потрапляти за це до в’язниці», — сказав священник.

Як пише National Catholic Register, відповідь Ватикану на події у країні викликала неоднозначну реакцію, а подекуди навіть відверту критику серед кубинців. Після початку антикомуністичних демонстрацій та репресій, які розгорнулися на їхньому тлі, Папа Франциск лише один раз згадав про політичну кризу на Кубі. У молитві «Ангел Господній» 18 липня 2021 року, під час своєї першої публічної появи після хірургічної операції, він сказав: «Я молюся, щоб Господь допоміг нації побудувати суспільство, яке ставатиме все більш справедливим і братнім, через мир, діалог і солідарність». Він також закликав усіх кубинців довіритися Божій Матері Милосердя, покровительці Куби. На площі святого Петра у цей час були присутні кілька кубинців, які стояли з прапорами своєї країни. «Все, чого ми хотіли — це щоб Папа виявив милосердя і втрутився, бо ми змогли покинути Кубу, але наші брати і сестри живуть у неволі, — сказала одна з них. — Приємно знати, що він нас не розчарував».

 

 

Втім, деякі інші кубинці не поділяють такої точки зору. Вони критикують керівництво Церкви за те, що воно не виступило з рішучим засудженням комуністичного режиму і не підтримало протестувальників у їхньому прагненні змін. Марія Вікторія Олаваррієта, кубинка, яка викладає у католицькій школі в Маямі (США), написала листа Папі, який набув широкого суспільного розголосу. «Християни не потребують соціального лідера чи дипломата, — написала вона. — Нам потрібен пастир, міцний камінь, на якому Церква зможе встояти». Олаваррієта також додала, що кубинський народ почувається покинутим на тлі урядових репресій, і попросила Святішого Отця «молитися і діяти так, щоб люди більше не гинули» на Кубі, а також у Венесуелі та Нікарагуа, де народ також потерпає від репресій.

Інші учасники протестів висловили своє розчарування позицією Папи Франциска через «помилкову еквівалентність» між протестувальниками та режимом, яка випливає з його слів. Вони аргументують це тим, що заклики до діалогу не визнають дисбалансу сил і насильницьких засобів, на які готове піти керівництво Куби. Представник дисидентської групи «Християнський визвольний рух» Карлос Пайя, що проживає в Іспанії, охарактеризував позицію офіційного Ватикану як «намагання зберегти свій імідж», тримаючись за мінімальні покращення, які нещодавно відчули католики Куби, замість того щоб закликати до кардинальних змін. «Скорочення дистанції між убивцею та жертвою сприяє вбивці», — сказав він.

Інший лідер «Християнського визвольного руху», Едуардо Карде, охарактеризував офіційну реакцію Церкви як «дуже прикру» і «несумісну з євангельським закликом до солідарності з пригнобленими». «Церква повинна відмовитися від політичних зв’язків та інших тіньових інтересів, і повністю ототожнити себе з людськими потребами, борючись за благо людини, де б вона не була», — заявив він. Раніше Карде критикував Папу, вбачаючи у його діях ознаки толерантності до лівих ідей та приязних стосунків із комуністичним керівництвом Куби після візиту Папи на острів у 2015 році, під час якого він зустрівся з тодішнім президентом Раулем Кастро.

Втім не всі фахівці, добре знайомі з папською дипломатією та ситуацією на Кубі, поділяють таку категоричну оцінку. Енріке Пумар, голова кафедри соціології університету Санта-Клара, твердить, що історія Католицької Церкви, яка перебувала під владою комуністів на Кубі, дає кілька важливих уроків. Наприклад, відкрите протистояння з Фіделем Кастро після його вступу на посаду призвело до вигнання сотень священників та придушення свободи віросповідання, тоді як більш примирливий підхід дозволив Церкві відновити певну свободу протягом останніх років і збільшити цим можливість задовольняти духовні та матеріальні потреби кубинського народу. Пумар не вірить, що відкрите протистояння може стати «кроком уперед»: «Ми повинні розуміти, що маємо справу з невпевненими у собі автократичними лідерами, які не приймають прямо озвученої незгоди».

Отець Дрю Крістіансен SJ, старший науковий співробітник Центру релігії, миру та світових зв’язків Берклі, погоджується з такою оцінкою. Він припускає, що Папа Франциск і офіційний Ватикан, ймовірно, скористаються більш стриманим підходом аби уникнути погіршення кризи, яка в першу чергу зачепить найбільш бідних і вразливих. «Мотиви Церкви у таких питаннях, як правило, мають гуманітарний характер і сприяють релігійній свободі, а не зміні режиму», — сказав він. Отець Крістіансен вважає, що пряме втручання може розпалити конфлікт, уникнення якого є відмінною рисою дипломатії Папи Франциска та святого Йоана Павла ІІ, а також їхнього морального вчення, висловленого в енцикліках «Centesimus Annus» і «Fratelli Tutti». Обидва дуже серйозно ставляться до людських жертв під час війн, які в сучасному контексті мають тенденцію до непропорційного включення цивільного населення. У ситуації на Кубі отець Крістіансен вбачає простір для розсудливих дій. Він вважає, що Ватикан має певний вплив на кубинський режим, і ймовірно покладе край несправедливостям шляхом розмов за зачиненими дверима. Священник порівняв такий підхід з діями Папи Пія ХІІ під час Другої світової війни, коли він утримувався від публічної критики нацистів, але намагався протистояти їм у приватному порядку. «Кубинський народ має право вимагати посилення захисту прав людини з боку Церкви, — сказав він. — Але це не означає, що Церква повинна підтримувати повстання або втручання ООН чи іноземних держав».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: