У посланні до учасників та організаторів італійського Національного тижня літургії знаходимо сподівання Папи Франциска на те, що досвід «літургійного посту», пережитий під час карантинних обмежень, допоможе належно цінувати роль літургії у житті Церкви.
Накреслити напрямні літургійного душпастирстсва для того, щоб неділя, євхаристійне зібрання та церковні відправи повернули свою центральну роль у вірі та духовності віруючих. Такі побажання знаходимо в папському Посланні до учасників та організаторів італійського 71-го Національного тижня літургії. Він відбувається від 23 до 26 серпня 2021 р., а центральним місцем його проведення є місто Кремона, що було одним з осередків загострення пандемії в країні. Тема Тижня літургії — «Де двоє або троє зберуться в Моє ім’я. Спільнота, літургії, території», повідомляє Vatican News.
Літургія, випробовувана пандемією
У документі за підписом Державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна зазначено: Святіший Отець долучається до подяки Господу Богу за те, що цього року вдалося провести цей захід після сумного минулорічного досвіду, коли довелося відкласти вже приготовану зустріч. «Однак це болюче рішення дало змогу в новому світлі підтвердити вибрану тему, що спрямована поглибити аспекти й ситуації богослужби, які пережили серйозні випробування з поширенням Covid-19 та необхідними обмеженнями на його стримання», — читаємо в посланні.
Справді, щотижневі зустрічі «в ім’я Господнє», що від самих початків сприймалися християнами як «незамінна дійсність, пов’язана з власною сутністю», серйозно постраждали під час гострої фази поширення пандемії. «Але любов до Господа й душпастирська винахідливість спонукали пастирів та віруючих мирян знаходити нові шляхи для підтримки спільності віри і любові з Господом і ближніми, в очікуванні на можливість повернутися до повноти євхаристійного богослужіння в спокої та безпеці», — сказано у зверненні.
Вивести літургію з маргінальності
На думку Папи, «сумний досвід» літургійного «посту», пережитий минулого року, виявив добрий поступ, здійснений після Другого Ватиканського Собору дорогою, яку накреслила Конституція про літургію «Sacrosanctum Concilium». Період «позбавлення» допоміг відчути важливість літургії в житті християн, що знаходять у ній «об’єктивне посередництво, якого вимагає той факт, що Ісус Христос це не ідея чи почуття, але жива Особа, а Його Таїнство це історична подія», а молитва християн переходить через конкретні посередництва, якими є Святе Письмо, Таїнства, літургійні обряди та спільнота.
«Призупинене» звершення літургії протягом тривалого періоду карантинних обмежень і труднощі, пов’язані з її подальшим відновленням, підтвердили те, «що вже бувало під час недільних зібрань». За словами Святішого Отця, ми — свідки того, як «змінилося відчуття часу — і, як наслідок, також і неділі, — та простору, що мало наслідки для способу буття й відчуття себе спільнотою, народом, сім’єю». Це призвело до «дисбалансу» недільного богослужіння як з огляду на присутність поколінь та культурну неоднорідність, так і труднощів у тому, щоби гармонійно інтегруватися в парафіяльне життя, щоб насправді бути «вершиною кожної його діяльності та джерелом місійного динамізму». З цього й випливає побажання, щоб Національний літургійний тиждень «зумів виокремити та підказати деякі напрямні літургійного душпастирстсва для парафій, щоби неділя, євхаристійне зібрання, служіння та обряди визволилися з марґінальності, в яку, здається, невблаганно занурюються, та повернули собі центральну роль у вірі та духовності віруючих». Цьому має посприяти нещодавня публікація третього видання Месалу та бажання італійських єпископів супроводити його «значущим відновленням літургійного формування святого Божого люду».
фінансово.
Щиро дякуємо!
