Центральною подією першого етапу 34-ї Апостольської подорожі Папи Франциска стала Свята Меса на Площі Героїв Будапешта, якою завершився 52-й Міжнародний Євхаристійний конгрес.
Прибувши в неділю, 12 вересня 2021 р., вранці до столиці Угорщини, Святіший Отець провів у розташованому поруч з площею Музеї Мистецтв приватну зустріч з Президентом Угорщини Яношем Адером і Прем’єр-міністром Віктором Орбаном, зустріч з єпископами Угорщини та окрему зустріч із представниками інших християнських конфесій та єврейських спільнот.
Перед початком Святої Меси Святіший Отець проїхав панорамним автомобілем між секторами з паломниками на площі та прилеглих вулицях, вітаючи і благословляючи їх. Серед розмаїтих прапорів не бракувало також і українських.
На богослужінні були присутні представники влади та інших конфесій, зокрема, Константинопольський патріарх Варфоломій І. Святу Месу, що згуртувала вірних з усього світу, співслужили єпископи з усіх частин світу, які брали участь у Міжнародному Євхаристійному конгресі, та кілька сотень священників. Богослужіння звершувалося латинською мовою, а читання пролунали італійською, англійською та угорською.
Від захоплення до наслідування
У прочитаному уривкові з Євангелія від Марка Ісус запитував учнів: «А ви що скажете, хто Я?» Розпочинаючи проповідь, Папа звернув увагу, що це запитання є поворотним моментом їхньої мандрівки за Вчителем. Вони вже добре Його знали, були свідками численних чудес, однак «ще не думали, як Він». Бракувало того «вирішального переходу» — від захвату Ісусом до наслідування Ісуса.
«Також і сьогодні Господь, зосередивши погляд на кожному з нас, кожного особисто запитує: “Хто Я насправді для тебе?” Ким Я є для тебе? Це запитання, звернене до кожного з нас, вимагає не просто докладної відповіді з катехизму, але особистої відповіді, почерпнутої з життя», — сказав Святіший Отець. Із цієї відповіді народжується «оновлення учнівства», яке проходить через три кроки: звіщення Ісуса, розпізнавання разом з Ісусом та прямування позаду Ісуса.
Звіщення Ісуса
На Христове запитання від імені всіх відповів Петро, мовивши: «Ти — Христос». Цими словами сказано все, але вражає те, що після цього визнання Ісус суворо наказав нікому не говорити про Нього. Чому? Як зауважив Папа, для цього є «чітка причина».
«Сказати, що Ісус є Христом, Месією, — це правильна, але не повна відповідь. Завжди є небезпека проповідувати фальшиве месіанство, людське а не Боже», — пояснив він. Від цієї миті Ісус починає об’являти свою пасхальну сутність: що вершиною Його місії буде слава воскресіння, але — переходячи через приниження хреста. Ісус огортає мовчанням свою месіанську сутність, але не хрест, який Його чекає, розпочавши відкрито говорити про свої Страсті.
«Перед лицем цього Ісусового звіщення, вражаючого звіщення, також і ми можемо вельми здивуватися. Також і ми хотіли би могутнього месію, а не розіп’ятого слугу, — сказав Святіший Отець. — Перед нами стоїть Євхаристія, щоб нагадати, хто такий Бог. Вона робить це не словами, але конкретно, показуючи Бога як роздроблений Хліб, як розіп’яту й даровану Любов. Можемо додати багато церемоній, але Господь залишається там, у простоті Хліба, який дає себе розламати, роздавати і споживати».
Розпізнавання з Ісусом
Реакція святого Петра на Ісусові слова була «по-людськи типовою»: коли вимальовується перспектива страждання — людина бунтує. Тож, визнавши перед цим месіанство Ісуса, Петро тепер обурюється словами Вчителя. «Хрест ніколи не є модним: як у минулому, так і тепер. Але він зціляє зсередини», — наголосив Папа. Саме перед розп’яттям ми можемо пережити «гострий конфлікт» між обома способами мислення: по-Божому і по-людському. З одного боку, є Божа логіка, що є «логікою покірної любові», а з іншого — логіка світу, «прив’язана до почестей та привілеїв, спрямована на престиж і успіх».
«Засліплений цією перспективою, Петро відводить Ісус вбік і починає Йому дорікати. Спершу складає визнання, а тепер дорікає Йому! Також і нам може трапитися відсувати Господа “вбік”, поставити Його в кутку серця і, надалі вважаючи себе релігійними і добрими, прямувати своєю дорогою, не давши логіці Ісуса себе здобути», — зазначив Франциск. Ісус супроводжує нас у цій внутрішній боротьбі, бо хоче, щоб ми обрали Його сторону. Різниця полягає не в тому, чи хтось релігійний, чи ні; ключова різниця — «між істинним Богом і божком нашого “я”». Ісус «не вдовольняється деклараціями віри», а закликає нас «очищувати нашу релігійність перед Його хрестом, перед Євхаристією».
Іти за Ісусом
«Іди позаду мене, сатано». Цими суворими словами Ісус повертає Петра назад. «Однак коли Господь щось наказує, то Він насправді готовий це дарувати», — підкреслив Папа. Святий Петро прийняв благодать «зробити крок назад». «Християнський шлях не є гонитвою за успіхом; він починається кроком назад. Пам’ятайте про це: християнський шлях починається кроком назад, визвольною децентралізацією, усуненням себе із центру життя. Так Петро визнає, що центром є не його Ісус, але справжній Ісус», — сказав Папа. Йти позаду Ісуса означає прямувати життям, маючи переконання, що ми є — «улюблені Божі діти», наслідуючи Вчителя, який прийшов служити, а не щоб Йому служили.
«Цей Міжнародний Євхаристійний конгрес є метою певного шляху; але нехай він стане насамперед відправною точкою. Бо йти позаду Ісуса запрошує нас дивитися вперед, приймати цей поворотний момент благодаті, щодня наново переживати в собі запитання, яке Господь, як і в Кесарії Филиповій, ставить кожному з нас, своїх учнів: а ти, а ви, що скажете, Хто Я?» — підсумував Святіший Отець.
«Ангел Господній» у Будапешті
Євхаристійне богослужіння завершилося молитвою «Ангел Господній» і Апостольським благословенням. Але перед цим із подячним словом до Святішого Отця звернувся архієпископ П’єро Маріні, голова Папського комітету міжнародних Євхаристійних конгресів, а Папа попрощався з угорцями.
«Євхаристія означає “чинити подяку”; тож наприкінці цього богослужіння, яким завершується Євхаристійний конгрес і мій візит до Будапешта, хочу від щирого серця подякувати», — сказав Святіший Отець. Він звернувся насамперед до «великої угорської християнської родини», до католиків та представників інших конфесій, згадавши за цієї нагоди Константинопольського патріарха Варфоломія, «Брата, який вшановує нас своєї присутністю».
У світлі слів гімну Конгресу про те, що протягом тисячі років хрест був стовпом спасіння цього народу, але й сьогодні Христовий знак є обітницею кращого майбуття, Папа побажав, щоби хрест був «мостом між минулим і майбутнім». «Релігійні почуття є живильними соками цього народу, дуже прив’язаного до свого коріння. Але хрест, встромлений у землю, крім того, що заохочує нас добре вкоренитися, — підносить і простягає свої обійми до всіх: закликає дбати про те, щоб коріння було міцним, але не окопуючись; черпати з джерел, відкриваючись на спрагнених нашого часу», — сказав він.
Святіший Отець також згадав про те, що «недалеко звідсіля», у Варшаві, проголошені блаженними кардинал Стефан Вишинський і сестра Єлизавета Чацька, «дві постаті, які зблизька пізнали хрест». Він побажав, щоби приклад цих нових блаженних «спонукав нас перетворювати пітьму в світло силою любові».
Після завершення Святої Меси Папа від’їхав до аеропорту, звідки відлетів до Словаччини. Перший етап 34-ї Апостольської подорожі Папи Франциска завершився.
«З Марією та Йосифом у дорозі до Ісуса», – таким є гасло Апостольської подорожі Папи Франциска до Словаччини, що є другим етапом його 34-ї подорожі за межі Італії. Зупинившись на кілька годин у Будапешті, приблизно о 15:30 за місцевим часом Святіший Отець прибув у міжнародний аеропорт Братислави того ж дня неділі 12 вересня 2021 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
