Україна

«Santo subito!» У Кам’янці-Подільському поховали о. Алоїза Кособуцького

Czytać po polsku

13 Вересня 2021, 15:14 5065

Сьогодні, 13 вересня 2021 р., в Кам’янці-Подільському, у храмі св. Миколая, відбувся похорон о. Алоїза Кособуцького OSPPE, який відійшов до Бога 8 вересня на 51-му році життя.

Отець Алоїз — уже другий кам’янецький священник-паулін, що помер від коронавірусу. 29 серпня помер о. Валерій Якубчик, настоятель цієї ж парафії св. Миколая.

Похоронну Месу очолив єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. Були присутні єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович та єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава, представники Генеральної ради Ордену Святого Павла Першого Пустельника о. Пьотр Лоза OSPPE і о. Маріуш Табульський OSPPE, настоятель кафедрального собору свв. Петра і Павла й багаторічний приятель о. Алоїза, його колишні однокурсники, священники інших парафій, сестри-урсулянки та бенедиктинки, що працювали пліч-о-пліч з отцем Алоїзом, його рідна сестра Лілія та інші рідні і близькі.

На похороні була також представлена польська делегація — очільник Канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик, уповноважений уряду Республіки Польща з питань Полонії та поляків за кордоном Ян Дзєдзічак, посол РП в Україні Бартош Ціхоцький, Генеральний консул РП у Вінниці Дам’ян Цярцінський, пані Генеральний консул у Львові Еліза Дзвонкевич, директор Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA Дорота Янішевська-Якубяк, голова правління Фонду «Свобода і демократія» Лілія Любонєвич, представники Міністерства закордонних справ Польщі.

 

 

 

 

У зверненні до присутніх о. Роман Лаба OSPPE, співбрат покійного, згадав про відкриття Ювілейного року з нагоди 650-річчя від заснування храму св. Миколая. «Всі ми очікували особливих благодатей на цей рік, і віримо, що Господь нас не обманув. Отець Алоїз тепер випрошуватиме їх для нас на небесах», — сказав він. Отець Роман згадав про те, якого великого значення покійний надавав справі реставрації храму, як вкладав у неї серце й душу. «Отець Алоїз відновив цю парафію, він був її першим настоятелем, — сказав о. Лаба. — Так вийшло, що на початку вересня ми прощалися з останнім настоятелем парафії св. Миколая. Сьогодні ми прощаємося з першим». Він назвав отця Алоїза, чиї останні дні були позначені хрестом страждання, людиною великого серця, рідкісної харизми та наділеною неймовірною відданістю Матері Божій.

Єпископ Леон Дубравський у своєму слові подякував парафіянам та всім, хто молився за зцілення отця Алоїза, єднаючись у спільній молитві Розарію, поки він перебував у лікарні. «Важко усвідомити, — сказав він, — що ми виносимо вже другу труну священника з цього храму; але в Бога є на все свої плани».

 

 

У ході Літургії Слова були виголошені такі слова з Євангелія від Луки: «Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав Його, ввійшов у Капернаум. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. Почувши про Ісуса, він послав до Нього старших юдейських, благаючи Його, щоб прийшов і вирятував слугу його. Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: “Він достойний, щоб Ти йому зробив це: любить бо народ наш і збудував нам синагогу”. І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб Йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою крівлю. Тому я й не насмілився іти до Тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: іди, і той іде; а іншому: ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: зроби це, і той робить”. Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за Ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри”. І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим» (Лк 7,1-10).

У проповіді о. Роман Лаба сказав: «Бог бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до істини. Це Його мета номер один і найважливіше служіння Церкви — спасіння душ. Все, що є у Церкві, має служити цій меті. Молитва, читання Божого слова, роздуми над ним, краса храму, яку ми споглядаємо, — все це потрібно нам для осягнення спасіння, розуміння того, яким прекрасним є Царство небесне.

Ніхто не обирає, коли народитися і коли померти: це в руках Бога. Ми не обирали слів сьогоднішнього Євангелія, щоб допасувати їх до отця Алоїза — але так захотів Бог. Це Євангеліє звершилося в його житті: ми можемо сміливо сказати, що він любить нас і що він відбудував нам святиню. Тому з огляду на ці святі діла ми просимо: Господи, торкнися нас і зціли нас світлом свого Слова!»

 

 

Отець Роман особливо підкреслив любов до Божого Слова, яку отець Алоїз проніс крізь усе своє життя: готуючись до проповідей, він постійно записував їх на будь-якому папірці, який траплявся йому під руку, — чи то був залізничний квиток, чи порожня упаковка. Після проголошення проповіді присутні почали скандувати «Santo subito!» («Вже святий!»)

Єпископ Леон Дубравський закликав присутніх молитися за покликання до священницького та богопосвяченого життя, щоб Бог послав на місце о. Алоїза, який тепер споглядає Небо, нових молодих священників, чиї серця будуть наповнені бажанням служити Богові.

Наостанок отець Роман Лаба подякував Богові у Пресвятій Трійці за всі чудеса, які Він сотворив у житті о. Алоїза. «Я не буду їх перераховувати, — сказав він з усмішкою. — Ви й самі все бачили».

 

 

Отець Алоїз був посмертно нагороджений Командорським хрестом ордену “За заслуги” від президента Польщі, повідомляє Konsulat Generalny RP w Winnicy / Генеральне Консульство РП у Вінниці. Тіло заслуженого душпастиря спочило у крипті храму, який він підносив із руїн.

 

 

Біографія Алоїза Кособуцького 

Леонід Кособуцький народився 18 жовтня 1969 року в Шепетівці на Хмельниччині в родині Едварда та Надії, уродженої Денесюк. Навчався в технікумі в Понінці. У 1987 році був призваний до лав Червоної Армії. Після нещасного випадку і зв’язаної з ним операції звільняється з військової служби. Після одужання отримує дозвіл на туристичну поїздку до Польщі, де вступає до ордена святого Павла. Свої перші обітниці склав 22 серпня 1989 р. у Леснові, що в Польщі, змінивши ім’я  Леон на монаше Алоїз. Незабаром  знову виїжджає за кордон, цього разу до Риги, на навчання у вищій духовній  семінарії. У липні 1990 року отримує дозвіл на приїзд до Польщі та навчання у Краківській семінарії на Скалці. 

Вічні обіти склав 5 вересня 1993 року на Ясній Горі в Ченстохові. 29 липня 1994 р. у ясногірській базиліці отримав сан диякона, а 8 липня 1995 р. у Сатанові на Вінниччині єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії уділив отцю свячення  пресвітерату. Після свячень о.Алоїз був скерований в Україну для організації нового осідку при храмі св. Архангела Михаїла у Кам’янці-Подільському. 1997 року отець Алоїз отримав спеціальний дозвіл від генерала ордену на проведення переговорів з адміністративними та державними органами влади України щодо передання католикам домініканського храму та монастиря у Кам’янці-Подільському. У 1998 році за значної участі отця Алоїза було повністю повернуто  домініканський комплекс у Кам’янці-Подільському. У травні 1999 року о. Алоїза було призначено настоятелем монастиря. У жовтні 2005 року він був призначений настоятелем у Ружині, а в серпні 2010 року — у Кам’янці-Подільському. Після закінчення терміну повноважень 2016 року отець Алоїз залишався у Кам’янці -Подільському до кінця свого життя. 

Останні дні життя отця Алоїза були позначені хрестом страждань через  Covid-19. У серпні його доправили до лікарні у Кам’янці, де на свято Різдва Пресвятої Діви Марії 8 вересня 2021 року Милосердний Бог покликав отця Алоїза до себе.

 

 

Фото: Jaroslaw Krawiec

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Україна
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com zlib project Immediate Unity