Роздуми

У чому сенс людського життя? Відповідає Джон Р. Р. Толкін

27 Вересня 2021, 14:15 3375

У 1969 році, коли Джон Р. Р. Толкін був уже старим, він отримав листа від маленької дівчинки на ім’я Камілла. 

У неї було одне просте за змістом, але неймовірно важке для відповіді питання: «У чому сенс життя?». Толкін написав їй листа у відповідь, і ця відповідь збереглася до наших днів.

Іноді під час уроків катехізису діти задають мені питання на кшталт «Чи плакали тварини, коли Господь помер?». Мені зазвичай потрібно взяти паузу, щоб зібратися з думками і дати більш-менш мудру відповідь. Вочевидь, Толкін теж потребував часу на роздуми перш, ніж він зміг відповісти, бо на початку свого листа він пише: «Мені шкода, що моя відповідь затрималася». Але він зробив усе можливе для того, щоб серйозно відповісти на питання Камілли.

Отже у чому, на думку Толкіна, полягає сенс життя?

Він починає з малого. Він вибудовує довгий ланцюжок думок, у якому кожен наступний крок логічно і легко поєднується з попереднім. Оскільки питання дуже масштабне, відповідь на нього повинна охоплювати весь наш досвід. Вона має бути змістовною, практичною і прийнятною для невблаганної дитячої логіки. Тільки так ми зможемо зрозуміти приховану мету нашого існування, яка так сильно нас тривожить.

Толкін починає з людського буття. У цьому є сенс, бо питання стосується людського призначення. Він пише: «Я думаю, що питання про сенс справді корисні лише тоді, коли вони стосуються свідомих цілей або об’єктів людського існування». Іншими словами, це питання про нас і про те, як ми взаємодіємо зі світом, чому і як ми повинні взаємодіяти з оточенням.

 

Читайте також: Чи може гобіт бути взірцем милосердя?

 

Люди особливі вже тим, що взагалі задаються цим питанням. Наше бажання пізнати своє призначення показує, що наш розум працює іншим чином, ніж у будь-якої іншої істоти. Адже мурахи, метелики та вовки ніколи не ставлять під сумнів сенс свого існування. Вони просто риють, літають і полюють. Толкін каже, що їхнє призначення розкривається завдяки нашому інтелекту. Це ми — ті, кого настільки захоплює питання, що таке бути мурашкою, і чим вона відрізняється від павука. Ми спостерігаємо за ними і вивчаємо їхні дії. Ми класифікуємо їх і пишемо про них вірші і казки з мораллю. Без нас флора і фауна просто є. З нами вони отримують свою власну гідність.

Наступним кроком, пише Толкін Каміллі, є пошук розуму, подібного до нашого, розуму, який би ми розпізнали як джерело нашого власного інтелекту. І це — Бог. Так само, як наш розум дарує гідність тваринам, так і Божий розум дає нам гідність і мету.

Як тільки ми почнемо серйозно ставитися до ідеї Бога, ми почнемо серйозно ставитися до релігії та моралі. Це — посібники для вивчення нашої мети, тому що вони є посібниками для кращого пізнання Бога. Чим краще ми пізнаємо Бога, який дарує нам мету, тим більше ми процвітаємо. Релігія і мораль також зміцнюють наші взаємозв’язки з іншими людьми, розкриваючи наші таланти, здатність до саморозвитку, а головне — самопожертву та любов.

Толкін сказав, що це його відповідь. Ідея людського призначення як опис того, як ми повинні жити. 

Але потім він розширює питання. Яка наша мета поза цим? Для чого ми створені, куди прямуємо і як туди потрапити? На жаль, тут і сам Толкін почувається ошелешено: «Для більшого немає відповіді, бо вона вимагає повного пізнання Бога, чого неможливо досягти».

 

Читайте також: Чому Дж. Р. Р. Толкін любив ходити на Месу щодня?

 

Єдине, у чому переконаний письменник — це у тому, що навіть для того, щоб поставити питання і повірити, що десь на неї існує відповідь, Бог повинен існувати. Тому врешті-решт він повертається до ідеї споглядання навколишнього світу. Якщо Бог тримає в руках ключ до відповіді про сенс життя, то цілком зрозуміло, що наша мета — це щодня дізнаватися більше і більше про Бога. Чим більше ми про Нього знаємо, тим ближче ми підходимо до відповіді на головне питання. «Отже, можна сказати, що головна мета життя кожного з нас — пише Толкін — це збільшити, відповідно до своїх можливостей, своє знання про Бога за допомогою всіх засобів, які ми маємо, і користуватися цим, щоб прославляти Його і дякувати Йому».

Чудова відповідь. Як зізнається сам Толкін, вона водночас і задовга, і закоротка, але це гідна мета для кожного з нас. Сенс нашого життя — пізнавати Бога, любити Його і проживати кожен свій день зі славою та подякою.

Переклад CREDO за: о. Майкл Реньє, Aleteia

Зображення: Тесса Боронскі

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Толкін

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: