Фабриціо був у дуже тяжкому стані. Після операції його дружина молилася і помазала його оливою з Санта Каза (Святого Дому) в Лорето.
«Тієї ночі Пресвята Діва з’явилася біля мого ліжка. Вона не тільки врятувала мені життя, але й хотіла, щоб я Її побачив».
Було 13 червня 2019 року, коли музикант Фабриціо, перебуваючи на самоті в домі своєї мами, зазнав сильного болю в голові. Перш ніж впасти у напівкому, він ще якось зумів подзвонити до дружини-лікарки.
Серйозний інсульт
Марія Рита одразу зорієнтувалася, що стався серйозний крововилив у мозок, тож запустила цілу систему порятунку. Завдяки цьому Фабриціо доправили рятувальним літаком до відділу нейрохірургії в клініку Джемеллі в Римі.
Йому одразу ж зробили операцію, щоб зупинити кровотечу і видалити кров, що зібралася всередині черепа, щоб вона не призвела до ще серйозніших неврологічних пошкоджень.
Пацієнт, чиє життя перебуває у великій небезпеці, опритомнів через три дні перебування в реанімації. Він страждає від сильного болю в шиї, яка йому здається страшенно затерплою, задерев’янілою, йому нудить, він блює, — але, на щастя, може ворушити руками й ногами.
Разом молилися «Радуйся, Маріє»
Ускладнення з’являється з іншого боку — запалення сечовивідних шляхів, через катетеризацію. Потім воно розвивається аж до сепсису: Фабриціо має сильну гарячку, температура не падає після антибіотиків, не діють жарознижувальні.
«Пам’ятаю, що того дня пополудні я сильно хотів помолитися. Разом із дружиною, якій дозволяли увійти до палати лише на кілька хвилин, ми молилися словами Радуйся, Маріє. Зі сльозами поновили нашу подружню присягу… В добрій та злій долі, в здоров’ї і в хворобі, доки смерть не розлучить нас. Потім дружина помастила мені чоло оливою із Санта Каза в Лорето, промовляючи при цьому визначені молитви, поцілувала мене і вийшла».
Тієї ночі Божа Матір стала біля мого ліжка
Фабриціо боявся того, що в таких тяжких умовах йому принесе ніч; однак певної миті він зорієнтувався, що вже не сам у палаті.
«Тієї ночі Матір Божа, Пресвята Марія, стала біля мого ліжка. Я не спав, у цьому я певен, і не був одурманений ліками; також я не вживав препаратів, які би викликали галюцинацію. Повністю неочікувано я відчув, що досягаю трансценденції. Дистанція, яка відділяє нас від того, що виходить поза об’єктивну дійсність, насправді мінімальна. Те, що перевищує наш досвід, даний у почуттях, насправді перебуває у цій кімнаті обік мене. Пам’ятаю, що я відчував великий спокій і мав сильне почуття, що мене люблять. Це був такий мир і така любов, якими дихають у колі близьких».
Матір Божа усміхається
В цей момент пацієнтові об’явилася Богородиця, в усій величі своїх шат. Сповнена краси постать, яка тримала на руках Дитя Ісуса, стала в ногах ліжка і, нічого не кажучи, всміхалася до Фабриціо.
«Вона була одягнена в далматику, як на зображеннях Богородиці з Лорето, і вкрита чорною вуаллю, з-за якої, однак, проблискували прикраси і чудове, повне привабливості обличчя».
Несподівано у Фабриціо зникли всі болі. Пацієнт залишався у мовчанні, пронизаний почуттям добра і щастя, яке його занурило у живлющий, відновлювальний сон, «як у немовляти на материнських руках».
Марія хотіла, щоб я Її побачив
У подальші дні ліки поступово долають інфекцію і розпочинається процес повернення до здоров’я. Фабриціо нині думає про те, як багато людей, мирян і богопосвячених, молилися за нього. В Лорето, куди він багато разів ходив на паломництва з дружиною, в Італії та фактично по всьому світу, повсюди там, де мешкають його знайомі музиканти і вчителі. Саме завдяки силі спільної молитви Матір Божа поспішила йому на допомогу.
«Виник справжній молитовний ланцюг, єдинодушне волання, яке, як я вірю, дісталося аж до неба. Волання таке гучне і потужне, яке випливало з глибини сердець, що, правдоподібно, зворушило Матінку Божу, яка не тільки врятувала мене від смерті, але й хотіла, щоб я Її побачив».
Нове народження завдяки Марії
Цей непересічний досвід фізичного і духовного відродження повністю змінив перспективу, з якої Фабриціо дивиться на життя.
«Сьогодні я відчуваю, що насправді став новою людиною, відродженою в Ісусі Христі. Коли пізнаєш зустріч віч-на-віч зі смертю, але передусім маєш почуття того, що таке вічність, яка на нас чекає після цього життя, то все стає відносним. Земне життя нам дане, і з нашого боку слушним є просто його прожити найкраще, як лиш зуміємо, віддаючи цим славу Всемогутньому Отцю, стараючись щодня втілювати в життя євангельські ради, завжди підносячи свій погляд до небесної вітчизни, де наша Мама чекає на нас у спільноті святих».
Переклад CREDO за: Сильвія Лукетті, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
