«Коли падає молода людина, то, деякою мірою, падає людство. Але правдою є також те, що коли молода людина підводиться, то це так, ніби підводиться все людство», — пише Папа Франциск у посланні на цьогорічний Всесвітній день молоді.
ВДМ на місцевому рівні відзначатиметься в неділю, 21 листопада 2021 р., коли Церква святкуватиме неділю Христа Царя Всесвіту, бо на цей день його переніс Папа Франциск. «Устань! Настановляю тебе свідком того, що ти бачив» — такою є тема послання, натхнена зустріччю святого Павла з Ісусом на дорозі до Дамаска. Послання оприлюднене в понеділок, 27 вересня 2021 року, повідомляє Vatican News.
Приготуватися до нових часів
Розпочинаючи роздуми, звернені до юнаків і дівчат, Святіший Отець зазначив, що минулого року, ще до спалаху пандемії, він написав послання до молоді на тему «Юначе, кажу тобі, встань». Це виявилося провидінним перед «важким викликом». Він полягав не тільки у втраті близьких людей, але також завадив молоді, яка «з природи спрямована до зовнішнього», виходити назовні, зустрічатися. Не згадуючи вже про накопичені стрес і напруженість.
«Але, дякувати Богові, це не єдина сторона медалі. Якщо випробування показало нам наші слабкі місця, то вивело на яв також і наші чесноти, між якими готовність до солідарності», — пише Папа, підкреслюючи величезний потенціал у руках молоді, величезну силу в їхніх серцях. «Тож і сьогодні Бог ще раз каже кожному з вас: “Устань!” Усім серцем сподіваюся, що це послання допоможе нам приготуватися до нових часів, до нової сторінки в історії людства», — звертається Папа, наголошуючи, що без молоді новий початок не є можливим.
Покликаний на ім’я
Тема цьогорічного послання почерпнута з діалогу між ув’язненим святим Павлом і царем Агрипою, якому він розповів про своє покликання. Того, який свого часу переслідував християн, тепер судять саме за віру в Христа. Апостол визнає, що був переслідувачем — до певного дня, коли вирушив до Дамаска, щоби схопити і привести до Єрусалима деяких учнів, а в дорозі його та супутників огорнуло світло, «ясніше від сонця». Однак лише він почув голос, який кликав його на ім’я: «Савле, Савле!»
Коментуючи цей епізод, Папа зауважив: звернувшись до переслідувача на ім’я, Господь дає зрозуміти, що знає його особисто і, незважаючи ні на що, промовляє саме до нього. А подвійне звернення є знаком особливого покликання, як це було з Мойсеєм чи Самуїлом. Упавши на землю, Савло розуміє, що став свідком божественного об’явлення, яке не знищує його, але звертається до нього на ім’я.
«Справді бо, лише особиста, не анонімна, зустріч із Христом перемінює життя. Ісус показує, що добре знає Савла, що “знає його зсередини”. І хоч Савло є переслідувачем, і навіть якщо в його серці присутня ненависть до християн, Ісус знає, що причиною цього є незнання, й хоче виявити в ньому своє милосердя. І саме ця благодать, ця незаслужена та безумовна любов, стане світлом, яке радикально перемінить життя Савла».
«Хто ти, Господи?»
Перед лицем цієї таємничої присутності Савло запитує: «Хто ти, Господи?» За словами Святішого Отця, йдеться про важливе запитання, яке всі ми, раніше чи пізніше, мусимо поставити в житті. Бо замало чути, що інші говорять про Ісуса: необхідно «розмовляти з Ним особисто», що, по суті, й означає молитися. Звертатися безпосередньо до Ісуса, «навіть якщо досі маємо безлад у серці», навіть якщо маємо сумніви, а то й зневагу до Христа і християн. «Хто ти, Господи?»
«Сподіваюся, що кожна молода людина з глибини свого серця дійде до цього запитання», — пише Наступник святого Петра. Навіть і в епоху інтернету ми не можемо вважати, що всі знають Ісуса. Запитання: «Хто Ти?» — це єдині слова Савла під час цієї події.
«Я Ісус, якого ти переслідуєш!»
Господь одразу ж відповідає: «Я Ісус, якого ти переслідуєш!» Цим Він об’являє велике таїнство, що ототожнюється з Церквою, з християнами. Доти, як зауважив Папа, Савло не бачив Ісуса, але бачив християн, як вони відповідали на зло добром, а на ненависть — любов’ю. Так він, ще не усвідомлюючи цього, «вже зустрічався з Ісусом».
«Як же часто ми чули: “Ісус — так, Церква — ні”, ніби одне може бути альтернативою іншому. Неможливо пізнати Ісуса, якщо не знаємо Церкву. Неможливо пізнати Ісуса інакше, як через братів і сестер із Його спільноти. Неможливо повноцінно називатися християнами, якщо не живемо церковним виміром віри», — наголосив Святіший Отець.
Доки втікатимемо від Господа?
«Трудно тобі проти рожна бити ногою», — сказав Господь до Савла, коли той упав на землю, немовби вже віддавна Він промовляв у таємничий спосіб до нього, стараючись притягнути його до себе. І цей солодкий «докір», за словами Наступника святого Петра, Ісус сьогодні звертає до кожної молодої людини, яка віддаляється: «Доки втікатимеш від Мене? Чому не чуєш, як Я тебе кличу? Я чекаю на твоє повернення». Господь обирає переслідувача, повністю ворожого до чебе і до своїх, але «немає людини, яка була би остаточно втраченою для Бога», бо завдяки «особистій зустрічі з Ним» завжди можна розпочати наново.
«Як же багато молодих людей пристрасно чинять опір і прямують проти течії, але носять приховану в серці потребу брати на себе зобов’язання, любити всіма своїми силами, ототожнитися з певною місією! В молодому Савлові Ісус розгледів саме це», — пояснив Святіший Отець.
Визнати власну засліпленість
Як зазначив далі Папа, можемо уявити, що Савло перед цією зустріччю уявляв себе чимось великим з огляду на моральність, ревність, походження чи освіту, був певний своєї праведності. Але коли йому об’являється Господь, то Савло «приземляється» та усвідомлює, що він сліпий. Відчуває, що неспроможний бачити не лише фізично, але й духовно. Те, чого він досі був певен, виявилося помилковим;сдотеперішні гарантії похитнулися, і разом із ними впала «велич». Він усвідомив себе «незначним».
«Ця покора, усвідомлення власної обмеженості, є фундаментом! Тому, хто думає, що знає все про себе, про інших і навіть про релігійні істини, буде важко зустрітися з Христом», — наголошує Святіший Отець. Савло втратив свої дотеперішні орієнтири; єдиними чіткими речами, що залишилися, були світло, яке він побачив, і голос, який він чув. Визнавши себе засліпленим, Савло «починає бачити». І після цього він надавав перевагу тому, щоб його називали Павлом, тобто «малим». Це не просто nickname чи творчий псевдонім, а усвідомлення істини про себе після зустрічі з Христом.
«Свята Тереза з Лізьє, як і інші святі, любили повторювати, що покора — це правда. Щодня наші дні наповняють численні “історії”, особливо в соціальних мережах, часто мистецьки побудовані, з використанням багатьох установок, телекамер і різного тла. Дедалі більше добирають розумно спрямовані рефлектори, щоби показати “друзям” і підписникам такий образ себе, який іноді не відображає правди про себе. Христос, полуденне Світло, приходить, щоби просвітити нас і повернути нам нашу справжність, звільнивши від будь-яких масок. Він виразно показує нам те, хто ми такі, бо любить нас такими, які ми є», — пише Папа.
Змінити перспективу
Навернення святого Павла означає «не повернутися назад, а відкритися на повністю нову перспективу». Він і далі прямує до Дамаска — але вже не такий, як був доти. Бо можна й далі чинити те саме, але «з переміненим серцем і відмінною мотивацією». Мета Павлової подорожі змінилася; надалі він дивитиметься на дійсність «новими очима».
Не гасити ентузіазм
За словами Папи, поведінка Павла перед зустріччю з Ісусом не чужа для нас. У серцях молоді є чимало запалу та сили… «Але якщо пітьма навколо вас і всередині вас заважає бачити правильно, то ви ризикуєте загубитися у беззмістовних баталіях, а навіть сповнитися насильства. І, на жаль, — першими жертвами цього будете ви самі та ваші найближчі», — застерігає Папа юнаків і дівчат. Є також небезпека «боротися за справу, яка на початку захищає справедливі цінності», але, доведена до крайнощів, перетворюється «в нищівну ідеологію». Новим «полем баталій» стало цифрове середовище та соціальні мережі, де люди без докорів сумління вдаються до фейкових новин, «щоб розпилювати отруту й нищити опонентів».
«Коли Господь втрутився в життя святого Павла, Він не анулював його особистість, не скасував його ревності й запалу, але зробив так, щоб ці його дарування принесли плоди, щоби зробити його великим євангелізатором аж до країв землі», — зазначив Святіший Отець.
Апостол народів
І ось ще один парадокс: Ісус покладається на того, який Його переслідував. І кожен з нас, за словами Папи, може почути в своєму серці голос, який каже: «Я довіряю тобі. Я знаю твою історію і беру її в свої руки разом із тобою. Навіть якщо ти часто виступав проти Мене, обираю тебе та роблю тебе моїм свідком». Христовий учень покликаний бути «світлом для світу». І завдяки своїй тимчасовій засліпленості Павло може ототожнити себе з тими, до яких посланий як свідок, щоби «відкрити їхні очі, щоб вони навернулися від пітьми до світла».
«Устань і свідчи!»
Як підкреслив далі Святіший Отець, також і ми, прийнявши нове життя у хрещенні, отримали місію від Господа — бути Його свідками. «Сьогодні Христове запрошення до Павла звернене до кожного та кожної з вас, юнаки і дівчата: встань! Ти не можеш залишатися на землі, плачучи над собою, бо є місія, яка на тебе чекає! Також і ти можеш бути свідком діл, які Ісус почав сповняти в тобі», — пише Папа, звертаючись до молоді з закликами іменем Христа:
«Устань і свідчи свій досвід сліпця, який зустрів світло, побачив доброту й красу Бога в собі самому, в інших і в спільності Церкви, що долає будь-яку самотність. Устань і свідчи про любов і пошану, які можуть бути встановлені в людських стосунках, в сімейному житті, в діалозі між батьками й дітьми, між молодими та літніми. Встань і захищай соціальну справедливість, правду й чесність, права людини, переслідуваних, убогих і беззахисних, позбавлених голосу в суспільстві, мігрантів. Устань і свідчи новий погляд, який спонукає дивитися на створіння очима, повними зчудування, спонукає розпізнати землю як наш спільний дім і додає мужності захищати цілісну екологію. Встань і свідчи, що розбите життя можна відбудувати, що померлі духом можуть воскреснути, що невільники можуть стати вільними, що серця, пригноблені смутком, можуть віднайти надію. Встань і свідчи радість, що Христос живе! Поширюй Його послання любові та спасіння між своїми ровесниками, в школі, в університеті, на роботі, в цифровому світі, повсюди».
Паломники, а не «туристи»
«Господь, Церква, Папа покладаються на вас і настановляють вас свідками для багатьох інших юнаків і дівчат, яких зустрічаєте на “дорогах до Дамаска” нашого часу», — підсумовує Святіший Отець і поновлює запрошення, звернене до молоді світу. Папа запрошує приєднатися до цього духовного паломництва, що приведе до відзначення Всесвітнього дня молоді в Лісабоні 2023 року, проходячи через етапи на місцевому рівні. «Сподіваюся, ми зможемо пережити ці етапи як справжні паломники, а не як “туристи віри”», — додає він, закликаючи відкритися на Божі несподіванки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
