Католики-законодавці повинні виступати проти законів, що суперечать католицькому вченню

Конгрегація віровчення вкотре вказала на обов’язок законодавців-католиків виступати проти законів, що суперечать вченню Католицької Церкви.

Вона письмово відповіла на прохання італійського товариства захисників життя «Pro Vita & Famiglia» пояснити, як політики-католики мають реагувати на закони, що суперечать католицькому вченню, зокрема, просувають гендерну ідеологію.

Йшлося особливо про законопроєкт Алессандро Зана, який пропонує визнати злочином акти «дискримінації або насильства» за ознакою статі, сексуальної орієнтації та задекларованої культурної статі (гендеру). Проєкт був відхилений сенатом Італії 27 жовтня 2021 р. кількістю голосів 154 проти 131.

Конгрегація віровчення в документі за підписом її префекта, кардинала Луїса Ладарії Феррера, вказала на виразну критику гендерної ідеології Папою Франциском, висловлену в кількох заявах під час його понтифікату. Відповідно, законодавці-католики мають чинити спротив законам, що не відповідають католицькому вченню, — як це зазначено у виданій цією Конгрегацією «Доктринальній ноті про деякі аспекти діяльності й поведінки в політичному житті» від 2002 року.

Товариство захисників життя «Pro Vita & Famiglia» надіслало запитання до Конгрегації віровчення в липні 2021 р. Святий Престол ще раніше, в червні, поставив під сумнів цей законопроєкт і надіслав італійському урядові усну ноту, зазначаючи: цей закон може нести загрозу конкордату між Італією та Святим Престолом.

Товариство «Pro Vita & Famiglia» у своєму листі звернуло увагу, що в багатьох частинах світу ухвалюють «антигомотрансфобні» закони. Захисники життя зазначили: «антидискримінаційні заходи», що містяться в цих законах, наголошують на питаннях, які впливають на католицьке вчення й антропологію, оскільки «нав’язують і навіть змушують до суб’єктивного, змінного і небінарного бачення сексуальності», що суперечить «природній етиці та християнській і біблійній антропології». Тому законопроєкти такого типу мають на меті «повністю переробити сексуальну самоідентифікацію шляхом відділення гендеру від статі й кваліфікації особистої ідентичності (з сексуального погляду) в суб’єктивних категоріях (гендерна ідентичність).

«Pro Vita & Famiglia» наголосила: законопроєкт Зана « не лише припускає», що гендерна ідеологія правдива, а й «нав’язує її культурно», коли пропонує встановлення «Національного дня проти гомофобії, лесбофобії, біфобії та трансфобії». Цього дня — написано в проєкті закону — в кожній школі мають бути організовані «урочистості, зустрічі та інші ініціативи» для пропаганди гендерної ідеології.

Лист також звертає увагу на питання, пов’язані з релігійною свободою. «Pro Vita & Famiglia» зазначає, що там, де впроваджено таке законодавство, відбуваються переслідування духовенства, й наводить конкретні приклади. Лист закінчується трьома запитаннями до Конгрегації віровчення:

1) Чи і яким чином ці закони або законопроєкти суперечать католицькій вірі, Святому Письму або католицькому вченню?

2) Чи повинні католики чинити спротив щодо затвердження таких законопроектів?

3) Чи політики-католики мають обов’язок голосувати проти цих проєктів і зайняти публічну позицію проти них?

У відповіді від 1 жовтня 2021 р. Конгрегація віровчення схвалила роботу товариства щодо «захисту життя від зачаття до природної смерті та щодо справжньої культури сім’ї». Відносно того, чи «антигомофобні закони» відповідають католицькому вченню, Конгрегація підтвердила, що все можна знайти в Учительстві Церкви, починаючи з адгортації «Amoris laetitia», де в п. 56 чітко видно несхвалення гендерної ідеології, а Папа Франциск повторив це в багатьох інших своїх висловлюваннях. Конгрегація віровчення також послалася на промову Святішого Отця на пленарному зібранні Папської академії життя. В ній Папа підкреслив, що недавня пропозиція розвивати гідність людини через радикальне руйнування різниці статі, а отже й завіту між чоловіком і жінкою, неприйнятна, оскільки «замість того, щоби протистояти негативним інтерпретаціям статевих відмінностей, які шкодять їх непохитній цінності для гідності людини, вона фактично намагається знищити ці відмінності, пропонуючи техніки й практики, що позбавляють їх важливості для розвитку особи і для людських стосунків» (5 жовтня 2017 р.)

Конгрегація віровчення згадує в листі промову Папи Франциска до польських єпископів від 27 липня 2016 р., коли він пояснював, що «в Європі, Америці, Латинській Америці, в Африці, в деяких азіатських країнах існує справжня ідеологічна колонізація . Одна з них — я називаю це чітко, на ім’я, — це гендер! Сьогодні дітей — саме дітей! — навчають по школах, що кожен може ви брати собі стать. А чому цього вчать? Бо ці підручники їм нав’язують люди та установи, що дають гроші. Це ідеологічна колонізація, яку підтримують також дуже впливові країни. І це страшно».

2015 року Папа Франциск згадав про питання гендерної ідеології під час зустрічі з «Equipes Notre-Dame», французьким рухом сімейної духовності. Папа зазначив, що їхня місіонерська відданість «тим важливіша, що образ сім’ї — такої, як хоче Бог, з одного чоловіка і однієї жінки в перспективі блага подружжя, а також продовження роду та виховання дітей, — викривлено за допомогою потужних проєктів, які підтримує ідеологічний колоніалізм» (10 вересня 2015 р.)

Конгрегація віровчення згадує також зауваження Папи Франциска під час загальної аудієнції 15 квітня 2015 р. Святіший Отець сказав тоді: «Я замислююся, чи не є так звана гендерна теорія вираженням певної фрустрації та ігнорування, і чи не прагне вона розмиття відмінностей статі, бо не може з ними конкурувати. Так, нам загрожує небезпека того, що ми зробимо крок назад. Знищення різниці — це проблема, а не вирішення».

Конгрегація цитує промову Папи до священників, ченців, семінаристів і душпастирів Грузії 2016 р. Відповідаючи на запитання, Папа сказав: «Ірино, Ви згадали про великого ворога подружжя — гендерну теорію. Сьогодні триває світова війна, яка хоче знищити подружжя. Сьогодні є ідеологічна колонізація, яка його знищує, хоча використовує не зброю, а ідею. Тому нам потрібно захищатися від ідеологічної колонізації» (1 жовтня 2016 р.)

Конгрегація віровчення зазначила теж, що те, якою має бути позиція вірян-католиків і політиків щодо «законопроєктів, таких як згаданий», можна легко зрозуміти у світлі «Доктринальної ноти про деякі аспекти діяльності та поведінки католиків у політичному житті» від 2002 р. У цьому документі Конгрегація віровчення посилається на енцикліку Йона Павла ІІ «Evangelium vitae», стверджуючи, що «в ситуації, коли неможливо відхилити або повністю скасувати уже чинний або поставлений на голосування абортивний закон, парламентарій, особиста абсолютна позиція якого проти абортів чітка й усім відома, вчинив би правильно, підтримуючи пропозиції, які обмежують шкоду таких законів, таким чином зменшуючи його негативні наслідки у сфері культури та суспільної моралі» (п. 4).

Документ 2002 р. також підкреслює, що «правильно сформоване християнське сумління не дозволяє нікому віддавати свій голос за реалізацію політичної програми або конкретного закону, які підривають основні засади віри і моралі через пропозиції, альтернативні цим засадам або суперечні їм» (там же).

Водночас, згідно з цим документом, «віра — це неподільна єдність; логічно, що зосередження тільки на одному з принципів віри принесло б шкоду цілісності католицького вчення». З цієї причини — написано в ноті — «врахування в політичній діяльності одного, вибраного, аспекту соціального вчення Церкви замало для того, щоб не нести повної відповідальності за спільне благо. Католик не може судити, чи може він залишити іншим християнський обов’язок, який накладає на нього Євангеліє Ісуса Христа, тобто турботу про те, щоб істина про людину та світ була проголошена і пізнана».