28 жовтня Марк Цукерберг оголосив, що Facebook — не соціальна мережа, а загальний бренд компанії — відтепер носитиме назву Meta.
Не обов’язково мати класичну освіту, щоби знати: грецька частка «мета-» буквально означає «поза межами». Нова назва швидко стала предметом жартів — критики, зокрема, зауважують, що за допомогою ребрендингу Цукерберг просто намагається вийти «за межі» багатьох скандалів, що останнім часом вирують навколо його компанії — наприклад, звинувачення у продажу даних користувачів з метою поглиблення політичної поляризації.
Але «блакитний гігант» соціальних мереж не тільки відчуває наслідки багаторічної кризи довіри. Більшість його користувачів у демографічному сенсі зараз перебуває «за межами» ідеального віку цільової аудиторії. Основна аудиторія Facebook швидко старіє, а отже його користувачі не настільки технологічно грамотні (а отже — залежні від технологій), як 1 млрд людей, котрі щомісяця користуються TikTok. Оскільки користувачі не можуть (або не хочуть) адаптуватися до нових технологій і міняти свої технологічні звички, у Facebook залишається мало місця для маневрів та впровадження інновацій.
Це створює для Цукерберга принаймні дві проблеми. Перша — цілком очевидна. Молодші користувачі просто відмовляються від додатків, які належать його компанії (Facebook, Instagram, Whatsapp) на користь інших, «крутіших» програм (TikTok, Snapchat, Telegram). Проблема з залученням молоді поки що не зашкодила Facebook фінансово, але показники прибутків від реклами знижуються. Існує багато доказів того, що навіть Instagram швидко втрачає увагу підлітків та 20-річних.
Друга проблема — це, власне, Meta. Для Цукерберга Meta — це більше, ніж просто ребрендинг; сама ця нова назва — це обіцянка і можливість нарешті втілити у життя ідею, якою він довгий час був одержимий. Цукерберг має намір створити метавсесвіт.
Що таке метавсесвіт?
Кевін Руз, технологічний оглядач і автор тематичних книг, називає Meta «аварійним люком Цукерберга». Якщо йому вдасться виконати цю стратегію (а це важливе питання), Facebook зможе справді отримати шанс повернути собі колишню славу. «Цукерберг зображує метавсесвіт як чистий, добре освітлений віртуальний світ, — пише Руз, — який почнеться з обладнання віртуальної та доповненої реальності, а згодом впровадить більш досконалі датчики тіла, за допомогою яких люди зможуть грати у віртуальні ігри, відвідувати віртуальні концерти, ходити на закупи віртуальних товарів, колекціонувати віртуальні твори мистецтва, спілкуватися з віртуальними аватарами одне одного та брати участь у віртуальних робочих зустрічах».
Технологічний оглядач Мануель Паскаль дає детальніше пояснення: «Надягаючи спеціальні окуляри доповненої реальності (звичайно, їх виготовлятиме Oculus, ще одна технологічна компанія, яка належить Цукербергу), користувачі матимуть доступ до базового початкового простору, більш-менш схожого на особистий профіль у Facebook. Але цей простір буде віртуальним будинком — Horizon Home. Опинившись “удома”, користувачі зможуть взаємодіяти зі своїми контактами. Розмова у чаті Whatsapp могла би легко відбуватися на кухні вашого Horizon Home, а аватари ваших друзів — вільно переміщатися кімнатою. Але інтеграція реального світу з цими віртуальними середовищами зараз також перебуває “на горизонті”: з часом будуть також доступні голографічні проєкції цих віртуальних аватарів у реальному світі».
(Звичайно, Horizon Marketplace допомагатиме користувачам купувати все необхідне для того, щоб їхній віртуальний дім був теплим і затишним. Це ж саме стосується і віртуальних офісів, які будуть доступні у Horizon Workrooms).
Повністю віртуальний чи повністю гібридний метавсесвіт?
Питання в тому, чи справді користувачі відчуватимуть потребу (або хотітимуть) переходити до повністю віртуального чи навіть повністю гібридного існування у соцмережах? Ба більше — незрозуміло, чи розмивання відмінностей між віртуальним та реальним світом справді таке привабливе. Як пояснює перуанський філософ Віктор Дж. Кребс, через перевагу віртуального у нашому житті (зокрема під час карантинних обмежень) саме наше розуміння віртуального потребує постійного критичного перегляду.
У своїй нещодавно опублікованій книзі Кребс аналізує наше розуміння віртуального як простого «протезного» розширення наших природних функцій і можливостей. У більшості випадків віртуальне сприймається або як покращення (доповнена реальність), або як копія вже існуючого світу (віртуальна реальність). Але ідея віртуального спочатку була навіть етимологічно пов’язана з потенційними можливостями. Середньовічне латинське слово virtualis походить від оригінального латинського virtus, що означає скоріше не «чесноту» (як можна було би припустити), а «потенцію» — потенційну здатність бути чимось або робити щось: так, насіння — це потенційне («віртуальне») дерево, а дерево — це потенційний («віртуальний») дерев’яний будинок. Людина — це потенційна… і саме в цьому полягає проблема: чи може метавсесвіт Цукерберга допомогти своїм користувачам стати тими, ким вони потенційно є? Іншими словами, чи може цей віртуальний, паралельний реальному, але інтегрований із ним світ, заснований на доповненій реальності, насправді стати торгівельним центром-сценою-ареною-кав’ярнею і допомогти користувачам повністю розкрити свій людський потенціал? Чи може Meta зробити світ кращим після того, як 17 років тому, свідомо чи ні, долучилася до деяких найгірших лих, від яких сьогодні страждають люди?
Як пише оглядач Чарльз М. Блоу, метавсесвіт Цукерберга, як це часто буває з багатьма новими речами, може сподобатися деяким людям, можливо — багатьом, можливо — навіть більшості. Безумовно, соціальні медіа мають багато переваг: «Після ретельного кураторства над людьми, установами і засобами, з якими я працюю, я стикаюся з набагато більшою кількістю інформації, ніж я можу обробити. Очі розбігаються від такого багатства». Проте, веде далі Блоу, у цьому також «так багато потворності […], дезінформації та маніпуляцій, що, як мені стає зрозуміло, це принесло у моє життя більше проблем, ніж користі. Я намагаюся переорієнтуватися, у першу чергу, на реальний світ (навіть дивно це писати). Писати більше таких речей, які я одразу не поширюватиму. Писати заради ідеї, а не вірусного впливу — писати речі, які можуть нікому не сподобатися, але я все одно хочу знайти спосіб втілити їх у найякіснішій формі». Зіткнення усіх «реальностей» в одному просторі — не обов’язково те, чого, зрештою, хотіла би частина користувачів.
В кожному разі, метавсесвіт Цукерберга досі залишається лише обіцянкою, тому ні, нам не потрібно надмірно непокоїтися через нього. Принаймні, зараз. Питання про те, чи буде він масово прийнятий мільярдами користувачів Facebook, сьогодні виходить за межі будь-яких життєздатних прогнозів.
Переклад CREDO за: Даніель Еспарса, Aleteia
Фото: Amy Osborne/Agence France-Presse — Getty Images
фінансово.
Щиро дякуємо!
