Церква вчить, що по смерті ми будемо суджені двома видами суду.
Як католики, ми віримо у вічне життя. І нас запитують про те, як виглядає життя після смерті. Професор Феліпе Аквіно допомагає нам це зрозуміти.
Життя вічне
Професор пояснює, що життя вічне — як вказує сама назва — це життя, яке не має кінця. Для християнина вічне життя починається вже на цьому світі, разом із хрещенням, яке обдаровує нас життям у Бозі. Професор Аквіно стверджує:
«Оце Боже життя в нас — це життя вічне. Хоч поки що, тут на землі, — з усіма земними труднощами. А після смерті воно надалі триває».
Вічне життя підтримують таїнствами, в яких ми отримуємо Божу благодать, а потім воно триває по смерті у переміненому вигляді. Вже після смерті фізичного тіла та особистого суду з’ясується, як ми будемо жити своїм вічним життям.
Життя по смерті
Церква вчить, що по смерті ми постанемо перед двома видами суду: особистим (одразу ж після смерті) та останнім (після повернення Христа).
Про це говорять два уривки з Біблії. В Посланні до євреїв читаємо: «І як призначено людям раз умерти, потім же суд» (Євр 9, 27). Натомість у Другому посланні до коринтян святий Павло пояснює: «Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле» (2 Кор 5, 10).
Тобто по смерті ми зберемо плоди нашого земного життя. Можемо отримати найжаданішу нагороду — Небо. Можемо бути відправлені до Чистилища, щоби потім уже мати святе єднання з Богом. Але також можемо бути покарані засланням до пекла.
На завершення роздумів професор Аквіно пояснює:
«Важливо, щоб ми жили у згоді з цією перспективою: наше життя не закінчується тут. Атеїсти, матеріалісти вважають, що смертю закінчується все. Ні! Ми маємо безсмертну душу, створену на Божу подобу».