В день урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що є також і храмовим святом санктуарію Божої Матері Бердичівської, в цьому храмі відбулась урочиста Свята Меса, яка завершила Рік св. Йосифа.
Її у співслужінні з чисельною групою єпископів і священників відправив Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас.
«У Католицькій Церкві, — сказав, проголошуючи проповідь, Його Високопреосвященство, — ми віримо в сопричастя святих. Як говорить Катехізис Католицької Церкви: “Оскільки всі віруючі утворюють одне тіло, добро одного передається іншому”. Тому що Церквою керує один і той самий Дух, усі блага, які вона отримує, обов’язково стають спільним надбанням. Отже, коли ми вшановуємо Пресвяту Діву Марію та її Непорочне Зачаття і коли ми вшановуємо св. Йосифа, Обручника Діви Марії, у день закінчення присвяченого йому року, — це не просто нагадування чи приклад. Бо якщо ми християни — то віримо, що всі Господні благодаті, які Діва Марія і св. Йосиф отримали у своєму житті, належать також і нам. Святий Хосемарія Ескріва казав: “Знаєш, що таке переливання крові для організму? Саме так відбувається із сопричастям святих для душ”».
Коментуючи слова архангела Гавриїла «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога» із проголошеного уривка Євангелія, архієпископ Вісвальдас сказав, що «в цьому реченні ми знаходимо два важливі аспекти». Перший аспект полягає в тому, що «Бог не тільки обирає Діву Марію і наповнює Її своєю благодаттю, але й Марія вміла шукати і знаходити цю благодать. Ми, християни, думаємо, що ми відрізняємося від Діви Марії, що ми слабкі, грішні, маловірні. Але через сопричастя святих ми маємо право і можливість брати участь у тому, чого Марія вже досягла. Як кажуть, не треба винаходити велосипед, — він уже є». Другий аспект — коли архангел каже: «Не бійся», він може це сказати тому, що є людина, Йосиф, який готовий «допомогти Господу реалізувати Його Божественні плани».
Коли Йосиф дізнається, що Діва Марія вагітна, — продовжив роздуми Його Високопреосвященство, — а вони ще не жили як чоловік і дружина, він стикається з глибоко драматичною дилемою. Згідно з законом, записаним у Книзі Второзаконня, Йосиф повинен був публічно розповісти про все, що сталося, і засудити Марію на смерть. Але, як каже Євангеліє, Йосиф — людина справедлива. Він усе розуміє і повністю довіряє Діві Марії. Але цієї справедливості, цієї внутрішньої святості недостатньо. Залишається драма: що робити? На допомогу приходить ангел і каже Йосифові уві сні: «Не бійся вийти за межі закону з Книги Второзаконня, бо тут ми маємо справу з надзвичайною подією: Марія зачала від Святого Духа». Коли ми згадуємо цей уривок Євангелія, наша спокуса полягає в тому, щоб подумати у своєму серці: «Добре, Йосиф — святий. Він особлива людина. Він знав, як почути голос ангела. Але я, бідний грішник, — я інший». Це спокуса від диявола: «Зупинись, не довіряй, ти не можеш отримати благодать, як св. Йосиф». Натомість, віруючи у сопричастя святих, ми віримо, що можемо брати участь у тому чудовому способі, за допомогою якого св. Йосиф провадить діалог із Господом і приймає важкі рішення. Саме Йосифові ангел каже: «Ти даси цьому Синові ім’я Ісус. Ти, Йосифе, будеш тим, хто в юридичному сенсі представить нам Сина Божого — тобто того, кого Бог робить присутнім серед нас». Далі, саме Йосиф «отримує від Бога пораду» втікати до Єгипту, бо Ірод захоче вбити Дитину. Тут, знову ж таки, Бог повинен довіряти Йосифові — адже якщо той не послухається, Син Божий загине. «Про ці моменти я хотів нагадати з однієї причини: щоб побачити, як св. Йосиф співпрацює з Богом. І ми через сопричастя святих хочемо навчитися від Йосифа саме так співпрацювати з Господом».
Далі Апостольський Нунцій звернув увагу, що в національному санктуарії у Бердичеві є статуя Терези Авільської, яка «була чудовим прикладом спілкування зі св. Йосифом». Розповівши про чудесне одужання святої (а її протягом трьох років не могли зцілити не молитви, ні ліки), Його Високопреосвященство навів такі її слова: «Я не можу пояснити вам того, що може зробити св. Йосиф, але прошу лише про одне: заради Божої любові, якщо ви не вірите, що св. Йосиф такий могутній, — спробуйте прийти до нього. Спробуйте, і самі пізнаєте, які блага отримує кожний, хто приходить до цього Великого Патріарха — св. Йосифа. В моєму випадку Бог дав мені багато благодатей через заступництво св. Йосифа і звільнив мене від духовних і тілесних небезпек. Навіть не пам’ятаю випадку, щоб я про щось просила у св. Йосифа, а він мені не допоміг».
— Сьогодні, в цьому великому кармелітському храмі св. Тереза Авільська, Вчитель Церкви, жінка-інтелектуалка, пропонує нам велику дружбу зі св. Йосифом, — наголосив Нунцій. — Це саме те, що нам потрібне: дружба з ним, повна любові й довіри. Ми довіряємо св. Йосифу також і тому, що бачимо в Євангелії, як він перемагає у важких ситуаціях. Ми вже згадали момент, коли Ірод намагався вбити Дитя Ісуса. Відбулось протистояння між царем Іродом, який мав у своєму розпорядженні політичну владу та військо, і Йосифом, у якого були лише Наречена, Дитина та осел. Хто переміг? Бідний осел переміг, тому що ним керував св. Йосиф, який мав на своїх плечах Ісуса. Так і ми, християни, часто почуваємось безпорадними, що ми бідні, без реальної політичної влади та без армії; але св. Йосиф каже нам, що ми сильніші, якщо йдемо за Господом.
І, зрештою, перебуваючи в цьому санктуарії, ми до дружби з Йосифом, додаємо і дружбу з Дівою Марією. В цей великий день, у цьому санктуарії, ми довіряємо себе тобі, св. Йосифе, наш Покровителю, і тобі, Діво Маріє, наша Мати, — закінчив проповідь Його Високопреосвященство.
У спільній молитві зібрані на урочистості звернулись до Господа з проханнями за Святішого Отця, єпископів і священників; за Вселенську Церкву, щоб вона «плідною працею відповіла на заклики Синоду»; за «Україну, щоб зростала в добробуті й мирі, а український народ завжди стояв на захисті моральних, родинних цінностей, сповнений вдячності за дар незалежної Батьківщини»; за тих, хто страждає внаслідок війни на Сході, за захисників та полонених, «щоб вони мужньо долали всілякі перешкоди, зберігаючи, під покровом Божої Матері, любов у своїх серцях»; за померлих; за присутніх на Службі. Учасники Літургії прийняли Святе Причастя під спів «Magnificat» — слів, якими Діва Марія прославила Бога.
По завершенні Літургії секретар Конференції єпископів України єпископ Віталій Скомаровський зачитав Акт віддання України Божій Матері Бердичівській:
«Твоєму Непорочному Серцю ми присвячуємо себе в цю драматичну хвилину історії людства і історії України. … Присвячуємо себе назавжди Тобі і Твоєму Непорочному Серцю, аби Твоя любов і опіка забезпечила перемогу Царства Божого і щоб наша Україна і всі народи, примиренні між собою і з Богом, Тебе благословляли і прославляли».
Після співу українського церковного гімну «Боже Великий, Єдиний» промову на завершення Року св. Йосифа проголосив голова Конференції єпископів України митрополит Львівський архієпископ Мокшицький:
— У цю славну урочистість ми зібралися в нашому національному санктуарії, щоб ушанувати Непорочну Діву, Матір Божого Сина і Матір Церкви, віддаючи Їй всі наші наміри, з якими ми стаємо на цьому місці. Дивлячись на Марію, ми бачимо поруч із Нею Ісуса, який, приходячи на світ, довершив спасіння людського роду і залишився з нами на всі дні, аж до кінця світу, перебуваючи з нами у Слові та Пресвятому Таїнстві. Біля Ісуса і Марії ми бачимо також св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви, Опікуна Божого Сина і Заступника всієї спільноти Церкви. Ми дивимось на нього з вдячністю і довірою, відповідаємо на турботу, якою він огорнув Святе Сімейство з Назарету, а в цьому останньому, присвяченому йому році ми вдивлялися в нього, як у взірець батька і чоловіка: найсправедливішого, найчеснішого, найрозсудливішого, наймужнішого, найслухнянішого і найвірнішого. І хоча сьогодні цією Святою Месою ми завершили проголошений Папою Франциском Рік св. Йосифа, ці його риси залишаться в нашій пам’яті. Вони будуть взірцем для нас і напрямком нашої дороги спасіння. Нехай сьогоднішня урочиста подія зміцнить нашу віру, а заступництво св. Йосифа, Опікуна святої Церкви, охороняє Церкву в Україні.
Зі словами подяки до усіх присутніх, а особливо — до Апостольського Нунція, єпископів і священників, звернувся делегат Провінціала Кармелітів Босих в Україні о. Юзеф Кухарчик OCD. Він також подякував бердичівським парафіянам за те, що «на них можна покластися».
Фото: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
