31 жовтня 2019 року Конгрегація Божого культу і дисципліни Таїнств оголосила декрет, яким, за розпорядженням Папи Франциска, встановлено новий марійний спомин — Божої Матері Лоретанської.
Сьогодні, в день цього літургійного спомину, згадаймо, що про санктуарій Святого Дому в Лорето говорив папа св. Йоан Павло ІІ.
З Послання папи Йоана Павла ІІ
з нагоди 700-річчя санктуарію Святого Дому в Лорето
Святий Дім у Лорето, перший санктуарій міжнародного значення, присвячений Пресвятій Діві Марії, протягом довгих століть — істинне марійне серце християнства, завжди привертав особливу увагу пап, які робили з нього мету численних паломництв і оточували його апостольською опікою.
Святий Дім у Лорето — це не тільки «реліквія», але також дорогоцінна «ікона». Ми знаємо, яке велике значення завжди надавалося іконі, особливо у вірян Східних Церков, як знакові, за посередництвом якого здійснюється у вірі вид «духовного контакту», як це назвав св. Августин. Ікона «означає» дійсність у глибокому сенсі цього слова — тим, що робить її «присутньою і чинною». Однак що ікона старша і що більшим була її участь у житті, стражданнях та історичних подіях народу або певного міста, то більшою є благодать, яка з неї плине. Ми тут говоримо про щось, що знаходить своє остаточне з’ясування в таємниці спілкування святих. Як я зазначив в енцикліці «Redemptoris Mater», ікони «свідчать про віру і духа молитви Божого люду, який пам’ятає про присутність і опіку Богородиці». Отож такою іконою в певному сенсі є Святий Дім у Лорето, історія якого тісно переплітається не лише з історією регіону, який має привілей ним опікуватися, але також з історією всього італійського народу, як і з історією всього католицизму, який присвятив Лоретанській Божій Матері незліченні храми, каплиці, придорожні каплички і твори мистецтва. Це ікона, освячена вірою та прив’язаністю поколінь паломників, які своїми власними руками й колінами навіть протерли доріжки у каменях санктуарію.
Святий Дім у Лорето — це «ікона», яка представляє не абстрактну істину, але подію, містерію: втілення Слова. Переступаючи поріг цієї улюбленої каплички, завжди з глибоким зворушенням читаєш слова, уміщені над вівтарем: Hic verbum caro factum est — тут Слово стало тілом. Втілення Слова, коли ми прикликаємо його пам’яттю в цих гідних пошани стінах, одразу ж набирає свого первісного біблійного значення. Це не абстрактна доктрина стосовно єдності Бога і людини, але радше подія, що настала у конкретний момент і в конкретному місці у просторі, як це прекрасно передають слова Апостола: «Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки». Марія це Жінка і — якщо можна так сказати — «простір», фізичний і духовний, у якому здійснилося Воплочення. У Лорето (…) ми обдумуємо і наново відкриваємо народження Христа — Божого Слова, і Його земне життя, смиренне і приховане, життя для нас і з нами. У Лорето таємнича дійсність Божого Народження і Святого Сімейства стає в певному розумінні відчутною на дотик, стає досвідом особистим, який зворушує і переображує.
(15.08.1993)
Молитва
Боже, з Твоєї волі за ангельським благовіщенням Споконвічне Слово прийняло людське тіло в лоні Пресвятої Діви Марії; вчини, щоб ми, споминаючи таку велику таємницю, шанували у вірі й святості життя велич Твоєї милосердної любові. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
