Людська надія сповнюється лише тоді, коли людина стоїть перед Богом навколішках і поклоняється Йому, — каже кардинал Робер Сара, говорячи про надію, яку приносить Різдво Христове. Ісус є надією світу, бо тільки Він — єдиний його Спаситель.
Колишній префект Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств нагадує, що коли Бог постановив послати свого Сина у світ, то ситуація в цьому світі була щонайменше не ідеальна, пише Vatican News. Це навіть була підстава того, чому Отець послав Ісуса, щоби той розділив з нами наше життя, страждання і надію. Сьогодні все дуже подібне до Віфлеєма. Щоби прийняти Божого Сина, мусимо відкрити перед Ним наші серця, у смиренні, як Три царі, які хоч і були вельможами того давнього світу, однак упокорилися перед Ісусом, упали на коліна.
Згадуючи в інтерв’ю для тижневика «France-Catholique» Різдво свого дитинства в Африці, кардинал Сара запевняє, що воно відрізнялося від того, що ми нині бачимо в Європі, яка зосередилася на подарунках і споживацтві. В Африці на перший план виходить релігійний вимір. Коли малий Робер був міністрантом, для нього важливою була передусім Свята Меса. «Ця близькість із Богом була для мене важливіша за святкування у сім’ї», — зізнається нинішній кардинал. Згадує також, що за нагоди Свят у парафії приймали на гостину багатьох людей, які долали довгі кілометри, щоб дістатися до храму. З ними ділилися вігілійною вечерею.
Кардинал Сара з болем зауважує, що сьогодні Бог «зникає» з наших суспільств, Його перестають брати до уваги, а людина замикається в собі. На жаль, додає африканський ієрарх, Церква, схоже, йде в тому самому напрямку. Вона зосереджується на тому, що «горизонтальне», на суспільних справах. Це не допоможе наново відкрити sacrum. Але ж тільки Церква могла би переорієнтувати людство на Бога.
На запитання, чому Церква поводиться так, немовби забула, як переказувати людям надію, кардинал зауважив: вона стоїть перед спокусою відмежуватися від власної традиції. Коли пориваєш із традицією, вигадуєш щось нове. Церква повинна віднайти свою багату спадщину. Її накопичували дві тисячі років. Не можна стверджувати, що це нічого не означає. Церква покидає свою традицію, бо сподівається так привабити до себе людей. Але це помилка. «Пом’якшення Євангельського радикалізму не зробить так, що люди до нас повернуться. Зовсім навпаки. Вони хочуть чогось, що має міць, що для них нове і що їх зобов’язує», — додає кардинал Сара.
фінансово.
Щиро дякуємо!
