Вісім років війни: що подивитися у День пам’яті Героїв Небесної Сотні

Минуло вісім років від тих чорних днів на Майдані, коли українці, що увійшли до історії як Небесна Сотня, віддали своє життя за свободу та гідність.

Ці події стали відправною точкою для наступних подій, що відкрили нам нову реальність, — реальність російсько-української війни, у якій ми перебуваємо і сьогодні, — анексії Криму й окупації Донбасу.

Сьогодні, коли ми особливо гостро відчуваємо загрозу повномасштабної війни, ми пропонуємо вашій увазі добірку фільмів, присвячених подіям, які відбувалися тоді — і продовжують відбуватися сьогодні.

1.«Зима у вогні: боротьба України за свободу» (2015)

Цей фільм спільного виробництва України, США та Великої Британії — хронологія Революції гідності, розказана її безпосередніми учасниками, від побиття студентів на Майдані до розстрілу Небесної Сотні та повалення режиму Януковича. Стрічка складається з інтерв’ю з найрізноманітнішими представниками протестного руху: тут можна почути голоси пересічних громадян, громадських активістів, митців, медиків, представників духовенства та навіть хороброго 12-річного волонтера. Учасники фільму — люди різного віку та соціального стану, різної національності та релігійної приналежності, що яскраво ілюструє собою населення цілої нашої країни. Їх об’єднує спільна мета, віра у спільні ідеали та мужність перед обличчям смерті і кровопролиття заради кращого майбутнього.

2.«Добровольці Божої чоти» (2015)

«Люди витримали, не витримав бетон». Ця фраза, присутня у фільмі, вже увійшла до нашого широкого вжитку, коли йдеться про бої за Донецький аеропорт, які знаходяться у центрі сюжету цього документального фільму. Стрічку можна вважати поглядом на історію творення нової української армії в умовах, коли військо було абсолютно не готове до війни, і все трималося на плечах волонтерів, добровольців та їхній мужності і силі духу. Головні герої фільму — добровольці, що до останнього утримували аеропорт, відбиваючи удари окупантів. Сімох із них на даний момент вже немає серед живих. Попри трагічність подій, у ньому присутній яскравий військовий гумор, що підтримував бойовий дух вояків у тяжкі часи. У якості саундтреку до фільму виступають пісні гурту «Кому вниз» та барда-ветерана Олекси Бика.    

3.«Іній» (2017)

Цей фільм, створений спільними зусиллями українських, литовських, польських та французьких митців, присвячений війні на Донбасі. Його головний герой — молодий литовець Рокас, який отримує можливість відвідати Україну і на власні очі побачити війну та життя людей в умовах окупації. Він вирушає у подорож у супроводі гуманітарного конвою, дорогою знайомлячись із двома військовими журналістами. Кожен із героїв має свої власні причини перебувати тут, і кожен розуміє, що не бачить для себе іншої можливості. Опинившись в епіцентрі війни та побачивши її жахіття на власні очі, Рокас починає розуміти, що справжня війна дуже відрізняється від його романтизованих уявлень. Але навіть тут, серед руїн, страху та жорстокості, є місце для людяності, доброти і справжньої любові.

4.«Переломний момент: Війна за демократію в Україні» (2017)

Цей документальний фільм спільного виробництва США та України присвячений подіям, які відбувалися в Україні протягом 2013-2016 років. Він розповідає про Революцію гідності, анексію Криму, окупацію Донбасу та перші роки російсько-української війни. Стрічка складається з кадрів документальних кінохронік, свідчень очевидців та безпосередніх учасників подій. У її створенні взяли участь 86 учасників Революції гідності та війни на Донбасі. Режисери — українець Олесь Санін та американець Марк Гарріс, тричі лауреат премії «Оскар» — відзняли понад 600 хвилин матеріалу для того, щоб створити якомога реалістичніший портрет українського народу та його боротьби за свободу. Вільям Міллер, колишній посол США в Україні, висловився про фільм наступним чином: «”Переломний момент” — це документальне кіно у його найкращому прояві. Якщо російська деструктивна агресія, так яскраво зображена у “Переломному моменті”, залишиться без відповіді — ми отримаємо повернення до Холодної війни, або й щось гірше».

5.«Війна химер» (2017)

«Доки ми створювали цей фільм, фільм створював нас. Тому в певний час довелося стати його персонажами і з’явитися у ньому. „Війна химер“ — це досвід нашого життя останніх трьох років. Те, чим ми дихали, чому раділи, що дратувало, через що сумували», — так описує цю стрічку її режисерка, Анастасія Старожицька. У центрі сюжету — подорож бійця з позивним «Лавр» та його дівчини до лінії фронту та їхня спроба побудувати спільне життя, переосмисливши пережите жахіття. Він — доброволець, який пройшов крізь пекло Іловайського котла, де втратив близьких друзів. Вона приїхала одразу після битви — і зустрілася лицем до лиця зі спустошенням та руїнами. Їхня нова, вже спільна, подорож на передову — це відверта розмова про свій досвід, про пережитий біль та про майбутнє, без віри у яке неможливо рухатися вперед.

6.«Атлантида» (2019)

Що буде, коли війна нарешті скінчиться? Напевне, кожен із нас бодай раз подумки ставив собі це питання. 

Цей фільм — спроба уявити собі майбутнє Донбасу після закінчення війни та повернення окупованих територій. Його події відбуваються у 2025 році, «через рік після закінчення війни», згідно з його внутрішнім хронометражем. Але творці фільму не дивляться на гіпотетичну перемогу крізь рожеві окуляри. Спустошені та зруйновані деокуповані території здаються непридатними для проживання. Спустошеними та зруйнованими почувають себе і люди, що живуть серед цих руїн: посттравматичний синдром, пережиті травми, втрата нормального світосприйняття та сенсу життя — всі ці речі даються взнаки, і на них не можна заплющити очі. Фільм не пропонує глядачеві очевидних висновків — він, радше, запрошує до глибокої рефлексії про майбутнє як мешканців Донбасу, так і всієї країни, у випадку, якщо Бог дозволить нашому поколінню побачити завершення війни.

7.«Поїзд Київ — Війна» (2020)

«Київ — Костянтинівка» — це потяг, який до початку війни називався «Київ — Донецьк». Сьогодні його маршрут закінчується у промисловому місті Костянтинівка, за яким пролягає лінія фронту. За яким починається «справжня» війна. 

Дія цього документального фільму відбувається всередині поїзда «Київ — Війна», як його називають військові та волонтери. Його герої — звичайні пасажири, «пересічні українці» з різними життєвими історіями, характерами та переконаннями, що спілкуються, сперечаються та часом навіть сваряться, перебуваючи у спільному просторі протягом 12 годин. 

Дивитися цей фільм може бути непросто і навіть некомфортно. У глядача не раз виникатиме бажання голосно обурюватися і вступати у суперечку з певними героями фільму. Але дивитися його потрібно; для того, щоб розуміти: саме такі люди, — часом байдужі, часом роздратовані, часом індоктриновані ворожою пропагандою, — живуть серед нас сьогодні, стоять у спільних із нами чергах і їздять із нами у транспорті. Вони нікуди не зникнуть, якщо ми робитимемо вигляд, ніби їх не існує, і це — серйозний виклик для нашого суспільства в умовах війни, що ведеться, зокрема, й на інформаційному фронті.