Сльози українців. Звернення о. В’ячеслава Гриневича, Генерального секретаря Релігійної місії «Карітас-Спес Україна».
Війна змушує плакати і дорослих, і дітей. Ми дізнаємося про це, ховаючись у підвалах під час авіаударів! Поранені війною серця ніколи не зціляться! Окрім матеріальних втрат, які з часом можна відновити, — біль і страх, які люди відчуватимуть, триватимуть дуже довго.
На сьогоднішній день у війні вже загинули 352 людини (16 дітей), та поранено 2040 осіб (45 дітей). 100 тисяч людей були змушені покинути свої будинки і шукати притулку в інших містах чи країнах.
«Карітас-Спес Україна» підтримує людей, які зібралися на західних кордонах: близько 4200 тисяч отримали нашу підтримку. Надаємо тимчасове житло в притулках (350). У Луцьку наш центр прийняв 42 дитини. У наших таборах проживає 280 осіб. Ми обладнаємо притулки в п’яти містах, одне з яких у дитячій лікарні, облаштоване для вагітних та породіль. Ми розуміємо, що це лише перші дні страшної війни, яка, мов страшний сон, огорнула наше суспільство.
Завдяки відкритості «Карітасу» Польщі «Карітас-Спес» відкрив у Варшаві офіс екстреної допомоги. Ми відправили туди двох співробітників, які вже з нами звідти працюють. Цей офіс стане у пригоді, якщо ситуація в Україні погіршиться і ми втратимо зв’язок із рештою світу. Це також посилить подальшу координацію допомоги українському народові.
Наші співробітники працюють у різних місцях вдень і вночі. Вони готують проєкти та координують діяльність, навіть коли ховаються в бомбосховищах. Вчора ми запустили канал Twitter для нашої англомовної аудиторії.
«Карітас-Спес» швидко створив мережу волонтерів, які зі сльозами на очах зв’язалися з нами і запитали, як вони можуть допомогти. І ми намагалися залучити їх усіх, оскільки потреби зростають із загостренням війни.
Дорогі друзі, ми не боїмося витирати сльози з облич наших братів і сестер завдяки вашій щедрій підтримці та молитвам.
Дякуємо, і моліться за душі тих, хто загинув, і за нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
