Сестра Ліджі: якби сестри мене відпустили, я би пішла туди, де воюють

Євангелізаційний центр Мукачівської дієцезії Veritas виклав запис порад с. Ліджі Пайяппілі SJSM

Черниці Згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк мають в Україні два доми — зокрема, у Павшино на Закарпатті; саме там живе сестра Ліджі, багато кому знана за проведеними реколекціями, духовними зустрічами, а також молитвами про фізичне і духовне зцілення.

У цей тяжкий для України час сестра-молитовниця звертається через відео до всіх, хто може її почути, з порадами про духовне життя. А також — із закликами приймати біженців.

«Ми — один народ! Ми українці!» — наголошує с. Ліджі, яка сама походить з Індії.

Моліться! Хто каже, що не має часу, — знайдіть його. Треба молитися перед Господом. Якщо ми помиримося з Богом, тоді можемо помиритися з людьми.

Не чекайте зі сповіддю аж до Великодня. Уже ідімо сповідатися! І примиритися з Богом. Господь каже: «Ідіть до Мене… Я вам даю мир».

Якщо тепер ми плачемо, то прийде час, щоб сміятися. Тепер важкий час… Ми з вами і молимося за вас кожного дня.

Разом молімся! Ми, сестри разом з вами! Заступаємось за вас кожен день. Недавно ми приймали 80 людей, стараємось їх утішати. Якщо маєте можливість, приймайте людей і у ваших будинках теж.

Ісус говорив: «Я був голодний — і ви Мене нагодували, чужинцем був Я — і ви Мене прийняли». Тепер піст. Стараймося приймати один одного, як ми приймаємо Христа. Відмовитися від м’яса чи риби легко, а ми постараймося приймати один одного — як Живого Бога. Це для нас — особливий час. Даймо свої місця для інших. Даємо свій комфорт для інших.

І любімо так, як Ісус хотів любити, особливо тих, хто страждає. Ось це для нас піст: забути себе і думати про інших. На всі ваші сльози ми не закриваємо очі… Так як можемо, хочемо витирати їх.

Ми — один народ! Ми українці!

Якби мене мої сестри відпустили, то я би пішла туди, де воюють, щоб утішати людей, допомогти чим можна. Але сестри мені сказали, що тут можу допомогти. Тому я тут.

Всіх тримаю у своєму серці. У своєму щоденнику я записала, коли приїхала в Україну: «Буду любити Україну до кінця мого життя!» Так і є! Ви — мої батьки, ви — мої брати і сестри, ви — мої діти!

За матеріалами: Мукачівська дієцезія РКЦ в Україні