Наша дипломатія — це дипломатія слів і переконувань. Вона діє, якщо знаходить послух, — каже Державний секретар Апостольського Престолу в третій частині інтерв’ю, яке він дав для порталу ACI Stampa.
В цій частині розмови йшлося, зокрема, про відносини з Китаєм і В’єтнамом, а також про ситуацію на Кавказі та Балканах.
На запитання про те, яка подальша доля угоди між Апостольським Престолом та Китайською Народною Республікою, що була поновлена ad experimentum два роки тому, а в жовтні її термін закінчується, — кардинал Паролін пояснив, що ця тема надалі залишається предметом обговорень. Угода, нагадаємо, стосувалася єпископських призначень, схвалених китайською владою. «Ми думаємо про те, що зробити. COVID нам не допоміг, бо перервав проваджені розмови. Нині ми стараємося поновити діалог конкретним чином, організовуючи зустрічі, які, маємо надію, відбудуться якнайшвидше і під час яких ми будемо розглядати результати угоди і, можливо, над потребою з’ясування чи зміни певних пунктів», — сказав він. На запитання про те, чи, на його думку, буде можливою зміна частини документу, кардинал відповів: «Сподіваюся».
Також ватиканський Держсекретар прокоментував відносини між Апостольським Престолом і В’єтнамом. У цій країні надалі немає постійного представника Папи. «Контакти є, а незабаром наша делегація знову подасться до В’єтнаму. МИ працюємо в межах того, що нині становить консолідовану форму стосунків та діалогу. Після призначення представника-нерезидента Апостольського Престолу у В’єтнамі важливо було би здійснити наступний крок, що полягає у присутності представника Святішого Отця на території країни».
Окрім того, кардинал Паролін запевняє, що ватиканська дипломатія з особливою увагою слідкує і за ситуацією на Балканах. «Це зона, в якій є сильні напруження, а також побоювання, що ці напруження можуть призвести до чогось більшого. Архієпископ Ґаллагер був нещодавно у Боснії та Герцеговині саме для того, щоб дати свідчення зацікавленості з боку Апостольського Престолу», — підкреслив ієрарх. Він згадав пропозицію, яку міністр закордонних справ Греції склав Папі Франциску — щодо скликання спільного мирного моніторингу за Балканами.
Ватиканіст Андреа Ґальярдуччі запитав найближчого співпрацівника Святішого Отця і про те, як саме Ватиканові вдається утримувати й узгоджувати між собою добрі стосунки з Азербайджаном та Вірменією, попри недавні битви за Нагірний Карабах і подальші наслідки цього конфлікту. «Ми завжди посилаємося на принципи, які мають бути провідними для міжнародних відносин. Апостольський Престол підтримав пропозицію вислати на цю територію експертну комісію ЮНЕСКО з ознайомчою місією (…), оскільки з’являються взаємні звинувачення про загрозу історичному та культурному спадкові цього регіону, — пояснив кардинал Паролін. — Також Апостольський Престол схвалив участь [свого] експерта. На сьогодні, однак, цього не вдалося досягти, що свідчить про подальшу наявність напруження, такого сильного, що жодна ініціатива, навіть зі сторони третіх осіб, не може допомогти сторонам зблизитися». Далі, на запитання про акти агресії щодо місць культу і християнського спадку в Європі, він підкреслив, що їхньою причиною є як нинішнє зростання релігійної нетолерантності, так і радикалізація, що посилюється з багатьох причин.
На запитання про відсутність плодів старань Папи повернути мир у Південному Судані й тому регіоні Африки ватиканський ієрарх нагадав: «Наша дипломатія — це дипломатія слів та умовлянь. Вона діє там, де є послух». Кардинал підтвердив, що це стосується також і ситуації в Україні, де точкою відліку має бути розуміння, як люди страждають. «На моє переконання, це має бути головна точка зору, від якої потрібно починати сьогоднішні обдумування. Не так політичний дипломатичний дискурс, як усвідомлення того, що люди платять зависоку ціну», — підсумував він.
Найближчими днями вийдуть друком дві останні з п’яти частин інтерв’ю, яке кардинал Паролін дав для ACI Stampa.
фінансово.
Щиро дякуємо!
