В інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News науковець Зиновій Свереда акцентує увагу на використання у війнах продовольчої сировини та ділиться думками про наслідки кризи в продовольчій сфері.
У середу, 1 червня 2022 р., наприкінці загальної аудієнції, Папа Франциск закликав «зробити все для того», щоб вирішити проблему «блокади експорту зерна з України, від якого залежить життя мільйонів людей, особливо, в найбідніших країнах». «Будь ласка, не використовуйте зерно, основний продовольчий продукт, як зброю на війні!» — наголосив він.
Цей заклик Святішого Отця в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News прокоментував експерт соціально-економічних наук, доктор Зиновій Свереда. Він подав деякі історичні факти, демонструючи, що вже не вперше зерно України використовується як зброя.
Історичний контекст
«Якщо аналізувати історію, то вона зараз фактично повторюється. Починаючи ще з царизму, особливо після кріпацтва, коли залишали напівголодними села, зокрема під час експорту зерна з росії до європейських країн; особливо у 1840 роки — це був перший етап, коли це викликало страждання селян, які залишалися напівголодними. Пам’ятаєте картини нашого поета Тараса Шевченка? Другий етап — це так званий «воєнний комунізм» 1919-1920 рр., коли відбулася окупація України більшовицькою росією. Тоді основне, що вони вивозили, — це було українське зерно. І згодом, як зброя комунізму, — це була конфіскація і вивезення продуктів харчування та зерна, починаючи з 1929 р. по 1933 р., що викликало великий голод. Вчетверте — це були наслідки Другої світової війни. І зараз історія повторюється. Для росії окупація — це грабунок, коли вона вивозить з України все й використовує зерно ще не просто як зброю, як шантаж, тому що зараз вони поки що не спроможні до кінця юридично продати українське зерно на експорт, але вже придумують різні схеми, щоб це зробити; продати насамперед своїм алеатам».
У чому проблема?
«Головна проблема у тому, що український тип зерна рівня 0,01-0,2; 0,3 — це також фуражна пшениця, так званий м’який тип зерна, він переважно експортується з України в країни Азії та Африки, які надзвичайно залежать від українського зерна. Тому що, наприклад, тверді сорти пшениці вирощують переважно Канада, Бразилія, Індія; вони експортуються здебільшого у країни Європи. Тому був перерваний продовольчий ланцюжок, і найближчих 3-4 роки ми спостерігатимемо не просто створення продовольчої небезпеки, а голод в інших країнах, тому що нинішня ситуація викличе “ефект доміно”», — пояснює Зиновій Свереда.
Висновки, які можна зробити з цієї ситуації
Проблема блокади експорту зерна з України дозволила зрозуміти мешканцям іноземних країн, які ще про це не знали, чому Україну називають «житницею Європи». А українців ця ситуація може спонукати до думки про те, як у в країні, що є п’ятим експортером зерна у світі, можна в майбутньому покращувати сільське господарство та сприяти розвитку села.
«У нас просто є великі компанії, які скуповують зерно у малих і середніх фермерів. Також на експорт не йде борошно чи інші вироби, а зерно. Зерно, яке залежить від погоди, від цінової політики. Тому сільське господарство України дуже вразливе, бо бракує системи доданої вартості та ін., й через це наші села занепадають — вірніше, занепадали досі, — бо у них не створювалося доданої вартості, а додана вартість передбачає участь людей. І перший же удар розкрив багато проблем, які ми зараз аналізуємо. Те, що ціла держава залежить від експорту сировини, — це помилкова модель економіки; але, на жаль, це спадок радянської колоніальної системи».
Наслідки війни для продовольчої сфери України
Війна спричинила кризу у різних сфера життя. Доктор Свереда ділиться своїми думками про наслідки кризи в продовольчій сфері України:
«Цього року в Україні не засіяно близько 30% усіх земель, бо частина їх зараз перебуває під окупацією, а від тих фермерів, що встигли навіть засіяти там озимину, зараз окупанти вимагають половину врожаю. Друге — все залежатиме від того, як поточаться воєнні дії. Навіть у прифронтових полях дуже не просто, знову ж таки, посіяти, а крім того — ми, наприклад, перебували з групою італійських та французьких спеціалістів на Чернігівщині, — після відходу військ [російських] дуже багато полів заміновано. Тому там зараз дуже ризиковано проводити сільськогосподарські роботи без попереднього огляду і розмінування. Було вже кілька випадків, коли підривалися трактори. А також треба буде врожай ще й зібрати, що залежить від воєнного спокою, чи будуть вестися воєнні дії. Тому Україна може втратити до 70% всього врожаю цього року. Крім того, хоча для внутрішнього ринку нам достатньо 25% зерна, проте треба готуватися до сильної продовольчої кризи, бо в Україні до хліба дуже шанобливе ставлення, ми завжди казали «хліб і сіль». Але якщо сіль уже подорожчала у 5-10 разів, то що казати про зерно. Також є логістичні проблеми, тому що були нанесені удари по центру, по п’яти основних портах та основних елеваторах. Це зруйнувало весь сільськогосподарський ланцюжок, що створюватиме нам досить великі проблеми в цьому і наступних роках».
фінансово.
Щиро дякуємо!
