Час від часу в житомирській францисканській парафії св. Йоана з Дуклі можна почути заклик настоятеля: «Сьогодні збір на парамедичний батальйон “Госпітальєри”».
Співпраця францисканців із «Госпітальєрами» почалася вже кілька років тому.
Наша свобода — найважливіше завдання
— Ця волонтерська діяльність при парафії св. Йоана з Дуклі почалася ще за попереднього настоятеля, а я її продовжую, — каже о. Петро Новосельський OFM. — Люди кожну останню неділю місяця вже знають, що можна приносити пожертви на парамедичний батальйон «Госпітальєри». Завдяки цим пожертвам уже багато що зроблено.
Так, справді, завдяки пожертвам зроблено «багато», а як воно виглядає конкретно — ФБ-сторінка парафії оприлюднила невеликий звіт. Пожертви, зібрані з лютого по травень, у двох парафіях української францисканської Провінції св. Архангела Михаїла, склали загалом 66243 гривень. Із цих коштів 40 з гаком тисяч дали збори, проведені в Житомирі, а решта — з Шепетівки. Якщо все оцінювати в грошах, то ці десятки тисяч — може, третина пожертвуваного. Бо, скажімо, до катехетичного класу, де проводить збір для «Госпітальєрів» Олександра Кісельова, приносять те, що зветься «все потрібне». Це їжа і чай-кава, домашні закрутки і засоби гігієни, а також ліки, відповідно до потреб батальйону, список яких передають у парафію. «Медицину» волонтери завезли 8 квітня. Загалом доставка для батальйону відбувається «Новою поштою», але в лютому-березні це стало об’єктивно неможливим, тому (за погодженням зі штабом) частину допомоги було переказано військовим медикам Житомира на передову.
Збір допомоги охопив також цивільних — для породіль із розбомбленого пологового будинку на Київщині.
Парафіяльна допомога включає в себе не тільки збір пожертв від людей на місці, а й довезення переказаного з-за кордону, наприклад — 140 спальників із Німеччини.
— Волонтерство почалося завдяки францисканській молоді, — каже о. Петро. — Треба було зупинитися на конкретному виді діяльності, бо зрозуміло, що наша парафія не може допомогти одразу всім. Але тут склалося так, що допомагати стали не тільки ми: долучилися Шепетівка, Шаргород, Полонне. Чотири францисканські парафії об’єдналися у цьому зборі.
У храмі св. Йоана з Дуклі кожну останню суботу місяця є Служба Божа за мир у нашій державі, за наших військових — і за живих молимося, і про життя вічне для загиблих. Вже більше року, як ми молимося, щоб Господь оберігав наших захисників від ворожої кулі. Парафіяни знають, що остання субота місяця це Меса за наших воїнів, а остання неділя місяця — збір для парамедиків.
Багато наших парафіян служать і в ЗСУ, і в добробатах, і в інших силових структурах. Багато. Ми підтримуємо з ними контакт, стараємося допомагати — передусім молитвою і благословенням. Ми не капелани, на фронт не їздимо; натомість я зараз маю іншу пропозицію — від керівництва місцевого госпіталю. До нас звернулися з проханням приходити до поранених військових. Чекаю на остаточну відповідь головлікаря.
Ці збори пожертв — насправді потрібні. Бо здається, що вони невеличка підтримка; але, слава Богу, копійка до копійки назбирується — і можна ліки закуповувати, автомобіль ремонтувати, і багато іншого зроблено. А крім цього, ми мотивуємо людей до відповідальності. Бо ми збираємо не на щось другорядне: наша свобода, наша перемога — це найважливіше завдання. Про подробиці зборів може розповісти наша парафіянка Олександра Кісельова.
Краплі, з яких склалося море
— Волонтерську справу в парафії св. Йоана з Дуклі розпочато 23 жовтня 2016 року, — розповіла для CREDO Олександра. — Я — учасниця Революції Гідності. Революція припала на 1 та 2 курс мого навчання в Національному університеті Державної податкової служби України. Одразу після Майдану я приєдналася до студентів-волонтерів зі старших курсів. Наступні два роки була активним учасником команди та вчилася волонтерити. Після захисту диплому бакалавра повернулася до рідного Житомира, у свою парафію. Маючи дворічний досвід волонтерства, вирішила заснувати збір при храмі. З цією ідеєю звернулася до тодішнього душпастиря молоді нашої парафії — о. Йоана Гергуша OFM. Він узгодив справу з тодішнім настоятелем, о. Павлом Шевчуком OFM.
Допомогу, яку ми збирали, інші волонтери на чолі з Олександром Таргонським відвозили безпосередньо на Схід. Зібрані кошти витрачали на потреби бійців. Також ми робили сухі борщі просто в храмі (загалом — понад 300 літрів). Люди приносили свіжу домашню випічку та ще купу іншого добра для воїнів.
Перший рік ми активно підтримували Збройні Сили України. Далі зосередилися на забезпеченні добровольців на фронті. Від жовтня 2016 року й до епідемії коронавірусу я збирала допомогу для фронту в храмі щонеділі. За півроку до початку епідемії настоятелем парафії став о. Петро Новосельський OFM, який з відкритими серцем прийняв мою волонтерську справу і далі всіляко сприяє її проведенню. Коли сталася епідемія, моє волонтерство дещо змінили, і тепер збір відбувається в кожну останню неділю місяця. Також, з дозволу о. Даниїла Ботвіни OFM, міністра Провінції св. Архангела Михаїла Ордену Братів Менших в Україні, волонтерські пункти вдалося відкрити ще в трьох монастирях провінції.
Умовою розширення мого волонтерства стало визначення одного добровольчого підрозділу, щоб зосередити і об’єднати допомогу, зібрану в чотирьох монастирях Провінції. Я обрала добровольчий парамедичний батальйон «Госпітальєри», й від 1 січня 2021 року маю офіційний документ волонтера цього батальйону. Є книга обліку зібраної та переданої на фронт допомоги.
Загалом від 2016 року і до сьогодні допомогу, зібрану в нашій парафії, отримали 25 підрозділів ЗСУ та добровольчих формувань. Ми забезпечували бійців і добровольців взуттям та військовим одягом, придбали понад тонну дизельного палива, роздали на фронті майже 10 тонн вантажу, медикаментів придбано на десятки тисяч гривень, відремонтовано три автомобілі «Госпітальєрів». А сума грошей, зібраних за весь цей час, сягає майже 500 тисяч гривень.
«Протягом років зусиль — це все краплі в морі. Проте ці краплі капають постійно!» — каже Олександра Кісельова.
фінансово.
Щиро дякуємо!
