Україна

Останню колискову мати заспівала над труною загиблого сина. У Львові поховали Артемія Димида

Czytać po polsku

21 Червня 2022, 17:48 4532

Сьогодні, 21 червня, у Львові попрощалися з Героєм Артемом Димидом, який загинув на війні, у бою біля Донецька від мінометного вогню. Йому було лише 27 років. 

Артемій Димид — син отця Михайла Димида, першого ректора Львівської богословської академії (тепер УКУ), капелана Майдану, викладача Українського католицького університету, та Іванки Крип‘якевич-Димид, відомої іконописиці. Правнук історика Івана Крип’якевича та священника й скрипаля Артемія Цегельського, що сім років провів на засланні в Сибіру.

 

 

Чин похорону у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла очолив владика Володимир Груца.

На похороні мама Артема Іванка Крип’якевич-Димид заспівала синові останню колискову. 

 

 

Батько Артема отець Михайло Димид під час проповіді зазначив: «Той, хто боїться смерті, не може бути Воїном, не може бути добрим патріотом. Маємо роздумувати про смерть, бо вона є частиною нашого життя. Нам треба бути відважними. Треба вміти жертвувати собою. Герої вмирають. Але Герої дають нам насіння, як дають його святі мученики Церкві. На основі цього насіння народжується відвага, нові перспективи. У цьому і є сенс останніх слів Артема, які він мені сказав за кілька днів до смерті: “Я вижив”.  Запрошую кожного з вас жити робити все для свого вдосконалення, аби допомагати ближньому. І водночас жити перспективою вічності: мати крила, аби одного дня, коли Бог покличе нас до життя вічного, ми могли злетіти високо». 

Отець Михайло звернувся до сина: «Артемію, ми будемо цінувати життя краще, ніж дотепер. Ми обіцяємо, що будемо молитися за тебе. Після перемоги ми з твоїми побратимами підемо пішки прощею до Унева, аби мати вдячність, аби мати крила, аби втілювати на практиці ту перспективу, яку нам підготовив Бог». 

 

 

Владика Володимир Груца під час проповіді наголосив, що  Артем віддав своє життя не для того, аби ми були в розпачі, а для того, аби ми продовжили боротьбу. «Запитуймо себе щодня: що я зробив сьогодні для України?».  Владика також подякував родині Артема за глибоке свідчення християнської віри.  

З храму похоронна процесія пройшла центром міста через площу Ринок та вулицю Пекарську до Личаківського цвинтаря на поле почесних поховань. На всьому маршруті колони на будівлях вивісили синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою. Містяни ставали на коліна, проводжаючи в останню путь Воїна. 

Біля могили пластуни передали рідним Артема посмертну нагороду Залізний пластовий хрест.

 

 

Артем є випускником Українського католицького університету, Гуманітарного факультету, історичної програми. Пластун, член станиці Львів — друг «Курка». Активний учасник Революції Гідності, служив у батальйоні спецпризначення «Гарпун» та батальйоні «Азов».

«Артемій був Воїн вже тому, що його родичі та прародичі були визначними людьми, які різними способами воювали за свободу і за незалежність України.  Бо тільки у незалежній країні можна бути свобідною людиною, — розповів у коментарі журналістам отець Михайло Димид. — Ми маємо з цього роду історика Івана Крип’якевича, отця Артемія Цегельського, священника УГКЦ, який був засланий на Сибір. Ми маємо плеяду наших людей, які відважно думали у такому світлі про Україну.  Артемій виріс у патріотичній родині. Це життя і насіння увійшло у гени Артемка. Він був свободолюбивою людиною. Весь світ об’їхав. Коли почалася повномасштабна війна, він був у США. Купив собі шолом та бронежилет, одягнув його на себе і так сидів у літаку. Артем був обдарованим. Любив грати на тромбоні, любив парашутизм і читати. Це були три речі, які його ідентифікували. На війні став снайпером».

 

 

На запитання журналістів, що би отець Михайло хотів сказати нині українцям, він відповів:  «Жити тим життям, яким жив Артем. Коли сина швидка допомога везла з поля бою, і він за кілька годин мав відійти до іншого світу, Артем сказав “Я ще живий”. Це дуже важливе мотто для нас. Ми завжди живі. Ми можемо померти для цієї землі, але ми як християни маємо перспективу вічності. Ми народжуємося для вічності»

 

 

Нагадаємо, що за ініціативи сім’ї загиблого воїна Артема Димида, Український католицький університет започатковує стипендійний фонд імені Артема Димида. Стипендію в університеті надаватимуть пластунам, які вступатимуть на бакалаврські та магістерські програми УКУ. Фонд створено у співпраці з національною скаутською організацією «Пласт» та брендом українського одягу «Авіація Галичини». 

Скласти пожертву на стипендійний фонд імені Артема Димида ви можете за посиланням 

Фото: Марія Вараницька
Відео: Стефан Дмитришин, Петро Дідула 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Львів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: