25 червня минув 21 рік з дня візиту св. Йоана Павла ІІ до київської парафії св. Миколая. Того дня президент України Леонід Кучма пообіцяв Папі, що храм незабаром повернуть католикам. Але ситуація і досі висить у повітрі, тоді як храм продовжує руйнуватися.
Нагадаємо, 1 червня ц.р. парафія оголосила, що приймає храм у свою власність, згідно з умовами Меморандуму, укладеного між парафією та Міністерством культури та інформаційної політики. Однак після цього на сайті МКІП з’явилося спростування, в якому сказано, що ніякої передачі не відбудеться, доки не буде знайдено нове приміщення для Будинку органної та камерної музики.
Парафія св. Миколая відзначила річницю візиту святого Папи великим прибиранням у храмі. Воно було зосереджене на зусиллях рятувати будівлю від грибка, який уже багато років становить велику проблему, що тільки посилилася після минулорічної пожежі. Парафіяни винесли стільці та зняли захисні плити з підлоги, встановлені після пожежі для виконання протиаварійних робіт.
Міністерство культури та інформаційної політики ще у січні відзвітувало про завершення цих робіт, кошти на які зібрали представники бізнесу і громадськості. «У костелі демонтували небезпечні елементи й люстри, які постраждали під час пожежі, закрили вікна, очистили стіни від сажі, прибрали сміття та встановили захисні сітки. У приміщенні вже змонтували нову сцену, освітлення, а також відновили всю систему опалення», — написано у повідомленні Міністерства. Втім, реальність суттєво відрізняється від офіційних звітів.
«Те, що ми побачили під цими плитами, — це трагедія, — каже о. Павло Вишковський ОМІ, настоятель парафії. — Коли стіни відмивали від сажі, увесь бруд разом із водою стікав на паркет. Вони встановили захисні плити просто поверх усього цього, щоби зовні виглядало охайно, а насправді підлога під накриттям протягом цих місяців вкривалася грибком та цвіллю, запах якої виразно відчувався усередині приміщення. Деякі кутки були настільки залиті водою, що руйнуються навіть від дотику пальця; від вологи прогинається паркет і кришиться бетон».
За словами о. Павла, парафіяни працювали цілий день: чистили паркет, осушували вологу та мусили декілька разів поспіль вимити підлогу спеціальними засобами, щоб відчистити цвіль і запобігти її подальшому поширенню на стіни.
«Ми взяли на себе цю ініціативу, розуміючи, що чекати на неї від влади не можемо, бо нікому, крім нас, це не потрібно», — сказав він.
15 червня відбулося засідання Опікунської ради у справі відродження храму св. Миколая, що була створена наприкінці травня. Під час засідання члени ради написали Відкритого листа до влади та суспільства, у якому попросили дозволити «зберегти костел св. Миколая, щоб і наші нащадки могли у ньому молитися та милуватися красою неоготичної архітектури».
Отець Павло стверджує, що парафія знову звернулася до Міністерства культури з запитом на надання проєктної документації, відповідно до зобов’язань, які взяло на себе Міністерство, підписавши Меморандум. До цих документів належить, зокрема, і детальний план будівлі, який допоміг би краще зрозуміти, яких заходів потрібно вжити, щоб урятувати її. Однак, за словами настоятеля, станом на сьогодні жодних зустрічних кроків від чиновників Міністерства не було: у відповідь на прохання й запити вони обмежуються черговими відписками.
фінансово.
Щиро дякуємо!
