Погляд

Джордж Вайґель: сучасна Росія — це сила жорстокості й безладу. Зміни можливі лише після її поразки в Україні

15 Липня 2022, 18:57 2651

Що ми дізналися про російський спосіб ведення війни через чотири з половиною місяці після того, як росія вторглася в Україну під орвелівським приводом повалення «нацистського» режиму — режиму, що має демократичну легітимність, відсутню в росії протягом двох десятиліть?

 

 

Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни є невдалим з тактичного, стратегічного та матеріально-технічного боку: армія використовує погану техніку, вона позбавлена компетентних офіцерів і переповнена погано навченими призовниками; це армія, яка покладається на грубу силу, щоб пробити собі шлях до своїх цілей. Ми дізналися що російський спосіб ведення війни — це зумисне знищення міст та свідоме руйнування економічної інфраструктури. Ми дізналися, що війна по-російськи націлена на лікарні та школи, культурні та освітні заклади, церкви, мечеті та синагоги, маючи на меті викорінення культури і нації, які, як наполягає російський президент владімір путін, не мають права на існування окрім як у якості васала росії. Російський спосіб ведення війни у ХХІ столітті дихає духом імперіалізму XVIII століття, бо президент путін порівнює себе з квінтесенцією російського імперіаліста, царем Петром І, і каже школярам, яких у географічному конкурсі попросили назвати російські кордони, що «кордони росії ніколи не закінчуються».

Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни — це нечутливість до втрат, як українських, так і власної армії. Ми дізналися, що він передбачає залишення російських трупів без поховання або утилізацію їхніх останків у мобільних крематоріях, щоб мішки з трупами не заполонили тил і не викликали сумнівів у мудрості пана путіна та його генералів. Ми дізналися, що війна по-російськи — це знущання, тортури та ймовірні розстріли військовополонених. Ми дізналися, що Женевські конвенції про гуманне ставлення до полонених означають для російської армії та її лідерів не більше, ніж П’ята заповідь.

Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни передбачає використання заборонених міжнародним правом касетних боєприпасів та некерованих ракет. Таким чином росіяни систематично порушують два принципи in bello (ведення війни), традиції справедливої війни: пропорційність засобів (не більше сили, ніж це необхідно для досягнення законної військової мети) та дискримінацію (імунітет для некомбатантів). Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни включає масові зґвалтування, грубі крадіжки та страти цивільних осіб без суду та слідства, а також викрадення мирних жителів на окуповані росією території, їхнє примусове переселення та примушування зректися вірності Україні.

Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни передбачає незаконну блокаду українських портів, щоб перешкодити відвантаженню зерна, що створює загрозу голоду в країнах третього світу. Ми дізналися, що війна по-російськи — це енергетичний шантаж, погрози ядерною зброєю та відверте залякування інших країн, зокрема Литви і Казахстану.

Ми дізналися, що російський спосіб ведення війни передбачає корумпованість російських релігійних лідерів, починаючи з глави російської православної церкви патріарха Кіріла, який нещодавно назвав сучасну росію «чудом божим».

Ми дізналися, що війна по-російськи — це позбавлення росіян доступу до незалежних новин і коментарів, арешти тисяч протестувальників і наповнення російського інформаційного простору пропагандою та дезінформацією такого рівня, що це змусило би почервоніти самого доктора Геббельса (хоча би тому, що цей досвідчений брехун зрозумів би, наскільки абсурдно виглядає злочинець через таку грубу брехню).

Загалом ми мали би засвоїти, що через російський спосіб ведення війни неможливо уявити росію в її нинішньому стані та з її нинішнім керівництвом як щось інше, ніж силу жорстокого безладу у світі, що жадає встановлення певного порядку.

«Реалісти» від зовнішньої політики твердять, що ця корумпована, жорстка клептократія має бути пом’якшена, оскільки росія — це все, що стоїть між Європою та агресивним Китаєм. Це безумний реалізм, і він не менш небезпечний, ніж наївний ідеалізм. Владімір путін, який благословив жалюгідну Олімпіаду Сі Цзіньпіна — перешкода для геополітичних амбіцій Сі? Я вас благаю! Росія, країна третього світу з точки зору охорони здоров’я, це оплот проти китайського експансіонізму? Я вас благаю! Єдина росія, яка може «врівноважити» Китай на євразійському просторі, — це реформована росія, яка має визнати те, чого не визнавала з моменту розпаду СРСР у 1991 році: свою фальсифіковану історіографію, яка протягом століть була в основі російського імперіалізму, та повний провал радянського комунізму у створенні гуманного суспільства.

Це визнання, передумова російських реформ, не почнеться з вигаданої Заходом стратегії відходу від путінської агресії. Воно почнеться тільки з поразки росії в Україні.

Переклад CREDO за: Джордж Вайґель, Catholic World Report

Фото: CNN

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: