Ніколи не заперечуй свою провину; заперечування її має п’ять серйозних наслідків для твоєї душі:
1.Це нищить характер, бо позбавляє відповідальності, а відповідно — що з цього випливає — свободи.
2.Робить так, що прощення стає неможливим, бо ти заперечуєш, що є гріх, який має бути прощений.
3.Заперечування своєї провини перетворює людей на ловців сенсацій, пліткарів та раптових революціонерів, оскільки робить так, що вони переносять власні провини на інших, щоби втекти від докорів свого сумління.
4.Заперечування своєї провини провадить до ще більшого гріха, бо твоє сумління стає щораз байдужішим, а чеснота для тебе стає щоразу відразливішою.
5.Зрештою, заперечення своєї провини провадить до відчаю, що перетворюється у фанатизм, скерований проти релігії та моральності, ненависть до яких є чітким доказом провини.
Джерело: проповідь «Morbidity and the Denial of Guilt», 1948.