Я ніколи не забуду радісного здивування мого молодшого сина, коли він дізнався, що молитва «Свят, свят, свят, Господь Бог Саваот» об’єднує нас із хором ангелів, які постійно перебувають у присутності Творця і прославляють Його.
Поцілуйте розарій
Ми завжди цілували речі. Я виросла в католицькому районі, де проживає багато багатодітних сімей із маленькими дітьми, і часто бачила, як цілували різні речі, крім, природно, собак та інших людей.
Якщо хтось перекидав сяючу, кітчувату пластикову статуетку святого Юди Тадея, то відразу ставив її назад на полицю, перед тим швидко поцілувавши. Або коли жінка впускала свій розарій, міняючи сумки, вона з пошаною цілувала його, перш ніж заховати у футляр.
Одного разу, коли сусід витягував із кишені копійки, маленький хрестик упав на землю. Перш ніж він знову сховав його, то шанобливо поцілував. Моя побожна бабуся, яка навернулася в католицтво з лютеранства, не вагаючись, ставала навколішки і цілувала підлогу, на яку пролилася свячена вода.
Сопричастя святих і Небеса
Не дивно, що єдина протестантська родина в нашому районі вважала нас не тільки ексцентричними, але навіть ідолопоклонниками. Спілкування святих може здаватися дивним для некатоликів, які запитують, чому католики та православні моляться до когось іншого, коли молитва до Ісуса здається незрівнянно швидшою і безпосередньою. Як у дитинстві казала одна черниця: «Не можна поодинці посісти Небеса».
Небеса можемо посісти, якимось чином, під час Святої Меси. Я ніколи не забуду радісного здивування мого молодшого сина, коли він дізнався, що молитва «Свят, свят, свят, Господь Бог Саваот» об’єднує нас із хором ангелів, які постійно перебувають у присутності Творця і прославляють Його. Після цього він кілька років голосно співав Месу, поки не зрозумів, що з позиції вічності шепіт діє так само добре, як і голосно вимовлені слова.
Через спілкування святих ми єднаємося з нашими предками. Ми зберігаємо образки святих чоловіків і жінок так само, як робимо з фотографіями коханих членів нашої сім’ї. Якщо ми віримо у вічне життя і в те, що Христос говорив правду, обіцяючи приготувати місце для нас, — прохання святих, таких близьких, хоч і не рідних по крові, про заступницьку молитву здається нам чимось природним.
Великі вчителі
Крім молитовної підтримки святих, їхніх мощів і пам’яток, які надихають нас і допомагають зосередитися, католики та православні користуються мудрістю наших попередників у земній мандрівці, які боролися з тими ж гріхами, з якими сьогодні боремося ми: хіттю, жадібністю, гнівом, лінню, гордістю, непоміркованістю в їжі та питті, заздрістю та відчаєм.
Ми можемо використовувати їхні вічні поради дотепер, а вони, як професори в духовному університеті, підтримують нас, ділячись своєю мудрістю.
Богослов’я говорить нам: «Отець із задоволенням дивиться на серце Пресвятої Діви Марії як шедевр своїх рук… Син отримує задоволення від того, що серце Його Матері — це джерело, з якого він черпав кров», — святий Жан-Марі Віанней.
Практика смирення пропонує: колись Макарій порадив молодому шукачеві піти на кладовище і вигнати мертвих. Потім піти і похвалити їх. «Що відповіли тобі мертві?» — запитав Макарій. «Нічого», — відповів юнак. «Отже йди і навчись ніколи не спокушатися насильством чи лестощами. Якщо ти помреш для світу і себе, то почнеш жити для Христа».
Цінність страждань: «У болісні часи, коли ви відчуваєте жахливу порожнечу, подумайте про те, як Бог збільшує здатність вашої душі прийняти Його, — роблячи її нескінченною, як і Він нескінченний. Ставтеся до кожного болю як до символу любові, яка приходить до вас прямо від Бога, щоб поєднати з Ним»,— свята Єлизавета від Святої Трійці.
Отже, попри те, що святі зображені на образах та іконах або звисають із брелоків для ключів, хто ж не хоче поцілувати таких видатних учителів?
фінансово.
Щиро дякуємо!
