Погляд

Чому Остробрамська Божа Матір зображена без Ісуса?

16 Листопада 2022, 11:45 4488

У церковних календарях наших сусідів — білорусів, поляків — 16 листопада це передусім день спомину (або й свята) Божої Матері Остробрамської.

Образ, перед яким моляться литовці, білоруси, українці й поляки, сяє сріблом у вільнюському вівтарі. Коштовна сукня Марії — в накритті, яке 1799 року виготовив вільнюський майстер золотих справ Ігнатій Скіндерський — прикриває уславлений благодатями образ Матері Ісуса, а ім’я художника залишилося невідомим.

Вільнюська Остра Брама століттями залишається символом зустрічі народів — понад усі кордони, відмінності та окупаційні допоминання росіян.

 

Образ у міській брамі

В історичних джерелах перший спогад про Остру Браму походить із 1514 року. То була одна з п’яти брам міста, з оборонною баштою, на якій вивісили образ Богородиці. Тільки ця брама вистояла в усіх історичних завірюхах.

Вона має розбудований фасад, у якому облаштували каплицю: спершу дерев’яну, потім кам’яну, — і де славетний образ стоїть донині.

Хроніки пишуть, що король Александр Ягеллончик звелів оточити Вільнюс муром, бо місту загрожували постійні татарські набіги і Московія, що дедалі більше набирала сили. Образ Богоматері, вивішений у брамі, мав оберігати місто від ворогів. Тривалий час люди там молилися просто неба.

 

Марія без Ісуса

Завдяки консерваторам творів мистецтва та знавцям сакрального живопису ми знаємо, що остробрамський образ Божої Матері Милосердя походить із XVI століття. Він виконаний у техніці темпери на дубових дошках, має розміри 200х165 см. Дошки проґрунтовані клеєво-крейдовою сумішшю, поверх іде олійна фарба.

На цьому образі Діва Марія легко схиляє голову вправо. Її голову оточує золотистий ореол із променів та зірок. У нижній частині образу розміщено великий срібний півмісяць. Це вотум, доданий 1849 року, і на сьогодні — найбільш характерний елемент образу.

На півмісяці видніє напис: «Подяку Тобі складаю, Матір Божа, за вислухання прохань моїх, а прошу Тебе, Мати Милосердя, збережи мене надалі у благодаті та опіці Твоїй Пресвятій. W.I.J 1849 року».

Руки, якими Марія зазвичай обіймає Дитя Ісуса, на цьому образі складені до молитви. Знавці кажуть, що Богородиця молиться за нас, а Її порожні руки, тобто без Ісуса, символізують відданість нашим справам і намірам, які ми до Неї заносимо.

В Острій Брамі Вона вся — для нас. Справи опіки над Дитям Вона на хвилинку відклала, зосередившись на проблемах усіх дітей, яких Їй ввірив Бог.

 

Мати, яка всіх розуміє

Одним із перших чудес за заступництвом Марії Остробрамської було зцілення дитини, яка випала з другого поверху. Віддане тут-таки під опіку Богородиці дитя було повністю зцілене і не мало ускладнень після цього випадку. Протягом століть ушанування чудес тут сталося дуже багато.

Завдяки численним чудам і ширенню слави про чудотворний образ почали з’являтися подячні вотуми. Срібні й золоті серця, таблички, руки й ноги з дорогоцінних металів, а також уже згаданий півмісяць. Із плином століть стіни остробрамської каплиці прикрашали понад 14 тисяч вотумів. Через те, що їхня кількість постійно зростає, ці дари вдячності час від часу переносять до скарбниці, яку відчиняють для відвідування тільки з виняткових нагод.

 

Давня ікона і сучасні рани

«У момент мого обрання на Столицю Петра я подумав про Пресвяту Богородицю з Острої Брами», — сказав 6 вересня 1993 р. Йоан Павло ІІ. «Незабаром після того, як незбагненною волею Божою я був обраний на Престол Петра, я подався до литовської каплиці Матері Милосердя у гротах Ватиканської базиліки. І там, біля стіп Пресвятої Діви, я молився за вас усіх».

4 вересня 1993 року, під час розарієвої молитви, яка лунала з Острої Брами польською, литовською та білоруською мовами, Папа нагадав: «Християни з Литви, Польщі, Білорусі, України та інших країн прибувають сюди, перед обличчя Богородиці, щоби взаємно ділитися, як брати і сестри, тією самою вірою, спільною надією, єдиною любов’ю».

Може, й сьогодні ввірення Остробрамській Богородиці справ, що точаться на теренах, які споконвічно були віддані під Її опіку, було би актом не тільки дитячої довіри, але й розсудливості? Може, варто, щоб «християни Литви, Польщі, Білорусі, України» одним голосом взивали до Божої Матері Милосердя?

Переклад CREDO за: Агнєшка Буґала, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: