10 листопада, у переддень святкування 104 річниці незалежності Польщі, в Кам’янці-Подільському за ініціативою міської влади місцеві мешканці, волонтери, представники польської громади та вимушені переселенці прибрали католицьке кладовище неподалік санктуарію Пресвятого Серця Ісуса.
На сторінці міської ради у Facebook був заклик до всіх мешканців — прийти на осінню толоку: «На знак вдячності країні, яка приймає біженців з України та всіма силами допомагає нам із перших днів війни, просимо долучитися до громадської акції». У громадській акції взяли участь пів сотні кам’янчан.
На жаль, більшість могил зруйновані більшовицькою владою ще у 1930‑х, а пам’ятники планувалося використати як будівельний матеріал для побудови нового приміщення в’язниці. На щастя — її так і не спорудили; але про існування на тому місці католицького цвинтаря нині нагадують лише поодинокі хрести у чагарниках та давні фотографії. Але ж там поховано чимало відомих місцевих мешканців польського походження. За спогадами очевидців, за радянських часів під час прокладання дороги при будівництві мікрорайону бульдозерами розрили частину могил, так що з землі стирчали людські кості. Оскільки у більшості з похованих тут людей немає живих нащадків, було вирішено зробити добру справу і подбати про поляків, які у цій землі знайшли вічний спочинок — адже Польща стала рідним домом для мільйонів українців, які тікали за кордон, рятуючи свої сім’ї та життя від російської агресії.
11 листопада 2022 р. на території кладовища пройшли поминальні богослужіння та хресний хід з освяченням прибраної території. Молебень очолив єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. Він закликав пам’ятати предків у молитвах, особливо тих, хто передав нам віру. Також єпископ подякував міській владі та всім учасникам за ініціативу прибрати цвинтар, яка є добрим знаком для світу, знаком вдячності й пам’яті українців за допомогу від польського народу.
Слова вдячності за добру справу пролунали від мера польського міста-побратима Каліша, пана Крістіана Кінастовського. Також під час щоденної Хвилини мовчання за загиблими у російсько-українській війні о 9:00 ранку перед міською радою було урочисто піднято український та польський державні прапори; відбулась молитва за мир та перемогу України.
Програма до Дня незалежності Польщі завершилась вечірнім концертом польської та української музики. Її виконали учителі й учні Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Ганіцького і фахового Коледжу культури та мистецтв ім. І. Карабиця — закладу, що був перенесений доКам’янця з Бахмута на Донеччині. Також за ініціативи римо-католицької громади на розгляд депутатів Кам’янець-Подільської ради подано прохання перейменувати частину вулиць на честь відомих поляків, які пов’язані з містом або посідають важливе місце у житті польської громади. Зокрема, це родина Шульмінських: Олександр Шульмінський був бургомістром Кам’янця-Подільського у період УНР; його друга дружина Олімпіада Пащенко очолювала міське товариство «Просвіта»; старший син Станіслав, паллотин, став мучеником і нині є кандидатом на вівтар, а молодший Юрій став відомим архітектором в Аргентині. До речі, перша дружина Олександра Хелена Виговська похована на тому самому кладовищі, яке було впорядковане зусиллями кам’янчан. Також пропонується, щоб на топонімічній карті міста з’явилися імена Папи св. Йоана Павла ІІ, Слуги Божого та першого єпископа відновленої Кам’янець-Подільської дієцезії Яна Ольшанського, відомого польського історика Юзефа Ролле та інших.
Поляків та українців об’єднали спільна біда і ворог, який прагне знищити нашу спільну свободу. Але ці труднощі лише зблизило наші народи у творенні добра та збереженні спільної пам’яті про попередні покоління.
фінансово.
Щиро дякуємо!
