Ватикан

Кардинал Канталамесса: Бог не залишить за злом останнє слово

03 Грудня 2022, 10:13 898

У своєму першому повчанні з нагоди Адвенту, проповідник Папського дому зосередився на кількох аспектах, пов’язаних із міжрелігійною реальністю, наукою та викликами історії.

«Великі двері, які людина може відчинити чи зачинити для Христа, — лише одні, й вони називаються свободою. Однак, їх можна відчинити трьома різними способами або, відповідно до трьох різних типів рішень, які ми можемо вважати багатьма дверима: віра, надія та милосердя», — зазначив кардинал Раньєро Канталамесса на початку першої проповіді з нагоди Адвенту, яку він виголосив 2 грудня 2022 р., у присутності Папи Франциска та інших працівників Римської курії в залі Павла VI. У ній він зосередився на першій із трьох дверей — вірі, які описує книга Діянь Апостолі:  «відчинив поганам двері віри» (Діян 14,27).

 

Невидимі стежки спасіння

Проповідник Папського дому зазначив, що з приходом Христа стався стрибок у якості віри, адже йдеться вже не про загальну віру в Бога, а про віру в Христа, який народився, помер і воскрес за нас. «Тут постає дуже актуальне питання. Якщо віра, яка спасає, — це віра в Христа, то як ми маємо думати про всіх тих, хто не має можливості повірити в Нього?», — запитував кардинал Канталамесса, відзначаючи потребу враховувати складну багатоманітність релігій. «У Бога є більше способів спасіння, ніж ми можемо вважати. Він установив “канали” своєї благодаті, але не був ними зв’язаний. Один із таких “надзвичайних” засобів спасіння — це страждання. Після того, як Христос узяв його на Себе і відкупив, — це також, по-своєму, є універсальним таїнством спасіння», — зауважив проповідник, виокремлюючи спомин у Церкві дня убитих Іродом Невинних Немовлят у Вифлеємі, навіть якщо вони й не підозрювали, що страждализа Христа. Тому ми віримо, що всі, хто спасається, спасаються заслугами Христа (пор. Діян 4,12). «Однак, одна справа — стверджувати універсальну необхідність Христа для спасіння і зовсім інша — стверджувати універсальну необхідність віри в Христа для спасіння», — підкреслив кардинал Канталамесса, вказуючи при цьому на потребу проповідувати Євангеліє кожному створінню (Мк 16,15). На його думку, міжрелігійний діалог не суперечить євангелізації, а визначає її стиль і є частиною євангелізаційної місії Церкви.

 

 

 

Наукові відкриття як можливість збільшення віри

Відтак проповідник Папського дому розповів про деякі виклики у сфері науки. Розповідаючи про телескоп, запущений у космос 25 грудня 2021 р., який зміг передати нові унікальні зображення Всесвіту, він сказав, що наукові відкриття не повинні зменшувати можливість віри, а збільшувати її, наголошуючи, зокрема, на словах псалмоспівця «Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна» (Пс 19,2). «Бог хотів дати нам відчутний знак своєї нескінченної величі через неосяжність Всесвіту та знак своєї “невловимості” через найменшу частинку матерії, яка, навіть досягнувши її, запевняє фізика, зберігає свою “неокресленість”», — зазначив кардинал Канталамесса. Він додав, що безмежні простори Всесвіту є можливістю для християн сказати радше не те, що все це створив Бог, а підкреслити віру в те, що «все було створено Христом і для Нього» (пор. Кол 1,16), що «ніщо, що постало, не постало без нього» (Йо 1,3).

 

 

 

Особа Христа як відповідь віри

Проповідник закликав до мужності виявляти свою віру, стикаючись із науковими відкриттями. «Віруючі не страуси. Ми не ховаємо голову в пісок, щоб не бачити. З кожним ми поділяємо збентеження перед багатьма таємницями та протиріччями всесвіту: природної еволюції, історії, самої Біблії… Проте ми можемо подолати збентеження з впевненістю, сильнішою за всі невизначеності: достовірністю особи Христа, Його життям та Його словом. Повна і радісна впевненість — не перша, а приходить після віри. Інакше віра втратила б свою цінність і заслугу», — наголосив кардинал.

 

Віра серед випробовувань історії

«Віра — єдиний критерій, який може змусити нас справедливо ставитися не тільки до науки, а й до історії», — продовжив проповідник, зауважуючи, що Бог не розгадує загадки історії, але просить нас довіряти Йому та Його справедливості, незважаючи ні на що. Кардинал Канталамесса сказав, що йдеться зовсім не про припинення випробовувань, наводячи як приклад наївну віру деяких в те, що після «холодної війни» настане тріумф демократії. Ця теза була болісно  простована наступними подіями, зокрема, війною в Україні. На думку кардинала Канталамесси, йдеться не про припинення випробувань у житті праведника, а про збільшення його віри. «Історія — це безперервна боротьба між добром і злом; злими, які перемагають, і справедливими, які страждають. Стабільну перемогу добра над злом можна знайти не в самій історії, а поза нею», — наголосив проповідник Папського дому, додаючи, що ситуації можуть вийти з-під контролю людей, але не Бога. Він продовжив, що коли людина зустрічається з багатьма ситуаціями насильства, голоду, жорстокості у світі, то шукає відповіді у Бога. «Божа відповідь залишається незмінною: ті, чиє серце не вкорінені в Богові, піддаються песимізму і обурюються, тоді як праведник житиме вірою і знайде відповідь у своїй вірі. Він зрозуміє, що мав на увазі Ісус, коли перед сказав Пилатом: “Царство Моє не від світу цього” (Йо 18,36)», — сказав кардинал Канталамесса. Він зауважив, однак, що Бог не залишить за злом останнє слово.

 

 

 

Могутня зброя Церкви

«Перший суд — недосконалий, але на очах у всіх, віруючих і невіруючих, уже відбувається зараз, в історії. Доброчинців людства, які працювали для прогресу своєї країни і миру в світі, згадують з пошаною і благословенням від покоління до покоління; ім’я тиранів і злочинців протягом століть продовжує супроводжуватися презирством і докором», — зауважив проповідник. У цій ситуації Церква, на його думку, має стати на бік бідних, слабких, жертв, тих, хто несе тягар кожного нещастя і кожної війни. Кардинал Канталамесса сказав, що віра — це зброя Церкви, яка живе нею, подібно до слів пророка Авакума (пор. Ав 2,4). «Деякий час тому Рим перестав бути caput mundi (столицею світу), але має залишитися caput fidei — столицею віри; не лише ортодоксальності віри, а й інтенсивності та радикальності віри», — зазначив проповідник, наголошуючи на передачі віри.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: