Найважливіші події Ватикану за 2022 рік

2022 рік добігає кінця. Сьогодні, в останній день року, відійшов до Господа папа-емерит Бенедикт XVI. 

Як підсумки року, пропонуємо календар найважливіших подій у Ватикані за рік, що минає.

Січень

У січні Папа оголосив св. Іринея Ліонського Вчителем Церкви. Тепер він має титул «Doctor unitatis» (Учитель єдності). Святий Іриней походив зі Сходу і здійснював своє єпископське служіння на Заході, ставши «духовним та богословським мостом між християнами Сходу й Заходу». Жив у I ст., від 177 р. був єпископом Ліона. Автор відомих творів «Проти єресей» та «Лекції апостольської науки». Святий Іреней Ліонський — 37-й Вчитель Церкви (у цій групі є чотири жінки). Цей титул надають святим, які «зробили значний внесок у поглиблення розуміння таємниці Бога», а їхнє богословське послання є актуальним в усі часи.

Лютий

Відбулася зміна структури Конгрегації віровчення. Папа постановив, що вона складатиметься з двох секцій: доктринальної та дисциплінарної, кожну з яких координуватиме секретар. Доктринальна секція переважно займатиметься питаннями, пов’язаними з популяризацією та захистом вчення віри і моралі, дослідженням документів, що видані іншими дикастеріями Римської курії, а також творів і думок, які здаються проблемними для правильної віри. Вона також відповідатиме за ординаріат для колишніх англіканців. Дисциплінарна секція займатиметься злочинами, розгляд яких належить до компетенції Конгрегації віровчення, та винесеними нею вироками завдяки юрисдикції створеного в ній Верховного Апостольського Трибуналу.

Папа підтвердив право Священницького братства св. Петра (FSSP) відправляти Літургію за Тридентським обрядом. Братство може служити Месу у своїх храмах чи каплицях. Це означає, що його не стосуються обмеження, накладені Апостольським листом «Traditionis custodes» від 2021 року, в якому Франциск наголосив, що літургійні книги, випущені після Другого Ватиканського Собору, є «єдиним вираженням lex orandi Римського обряду». Тим часом FSSP було створене для священників, які використовують дособорний Месал 1962 року, зберігаючи зв’язки зі Святим Престолом (на відміну від Священницького братства св. Пія X, з якого воно вийшло після відлучення від Церкви його засновника, архієпископа Марселя Лефевра в 1988 р.).

Зроблено ще один крок до децентралізації влади в Церкві. Папа передав частину компетенції Римської курії помісним Церквам. Наприклад, створення міждієцезіальної семінарії, запровадження програми формування священників або видання катехизму більше не потребуватимуть схвалення Святого Престолу, який тепер лише підтверджуватиме таке рішення. Так само не потрібне схвалення Ватикану для виходу або виключення з чернечого інституту.

Березень

Реформа Римської курії. Апостольська конституція «Praedicate Evangelium» про Римську курію та її служіння Церкві у світі, опублікована 19 березня 2022 р., є плодом понад восьмирічної праці Ради кардиналів, заснованої 2013 р. як дорадчий орган Папи в управлінні Церквою. Нова конституція повністю скасовує і замінює чинну раніше Апостольську конституцію «Pastor bonus», яку 1988 р. видав св. Йоан Павло ІІ. Вона схвалює зміни в Римській курії, запроваджені під час понтифікату Франциска, а також впроваджує дещо нове. Замість наявних дев’яти конгрегацій, трьох дикастерій і п’яти папських рад створено 16 дикастерій. Державний секретаріат більше не є супердикастерією, яка всім керує, а як «папський секретаріат» має координувати діяльність усіх дикастерій та куріальних відомств. Об’єднання в одній дикастерії, на чолі з Папою, Конгрегації євангелізації народів і Папської ради сприяння новій євангелізації вказує на пріоритетне значення проповідування Євангелія. Конституція надає курії більш місіонерської структури, щоб вона дедалі більше служила місцевим Церквам та євангелізації. Вона також наголошує, що Курія не стоїть «між Папою та єпископами, а служить їм». Інший важливий пункт стосується духовності: члени Римської курії також є «учнями-місіонерами». Крім того, як звичайний спосіб роботи Курії була вказана синодальність, яку треба дедалі більше розвивати. У Конституції зазначено, що «кожен вірний може очолювати дикастерію або інший куріальний орган», тобто миряни також. Це означає, що той, хто керує дикастерією або іншим куріальним органом, має владу не з огляду на свячення, а тому, що йому доручив Папа. Він здійснює владу від імені Папи, незалежно від того, чи він сам єпископ, чернець чи мирянин. Це підтверджує, що керівна влада в Церкві походить не від Таїнства священства, а від канонічної місії. Конституція набула чинності 5 червня 2022 р.

Секція у справах мігрантів Дикастерії інтегрального людського розвитку опублікувала «Рекомендації для мультикультурного міграційного душпастирства». У вступі Папа Франциск, голова секції, написав, що пропозиції, які містяться в них, конкретно відображають його заклики з енцикліки «Fratelli tutti» плекати культуру зустрічі. «Трактуючи кожну нагоду для зустрічі з мігрантами та біженцями, що потребують допомоги, як нагоду зустрітися з Ісусом Христом, католицькі спільноти запрошені зрозуміти й оцінити можливості, які пропонують мігранти, щоби принести нове життя в їхні спільноти і зростати в цінуванні інших, відправляючи живі літургії, які поважають різні культурні традиції», — сказано в «Рекомендаціях». Також зазначається, що присутність мігрантів, біженців інших віросповідань або невіруючих є «провіденційною можливістю виконувати євангелізаційну місію Церкви через свідчення і любов».

Акт посвячення України і Росії Непорочному Серцю Марії. Папа Франциск здійснив його наприкінці покаянного богослужіння в базиліці св. Петра у Ватикані 25 березня 2022 р. у час, коли вже тривала відкрита російська агресія проти України, що розпочалася 24 лютого. «…Ми урочисто ввіряємо і присвячуємо Твоєму Непорочному Серцю себе, Церкву і все людство, особливо Росію та Україну, — сказав Святіший Отець, — у єдності з єпископами та вірними всього світу». «Український народ і російський народ, які з любов’ю шанують Тебе, прибігають до Тебе, а Твоє серце б’ється для них і для всіх народів, знищених війною, голодом, несправедливістю і бідою», — молився Франциск. У Фатімі від його імені цей акт звершив Папський розподілювач милостині кардинал Конрад Краєвський.

Квітень

На зустрічі Спільної робочої групи В’єтнам — Святий Престол було узгоджено, що найближчим часом «папський представник-нерезидент» стане «папським представником-резидентом» у В’єтнамі. Ця країна ніколи не підтримувала повноцінних дипломатичних відносин зі Святим Престолом. Із 1925 року в Ханої була Апостольська делегатура без дипломатичного статусу, яка служила для підтримки зв’язків із місцевою Церквою. Після того як комуністична влада Північного В’єтнаму вигнала її співробітників, вона 1957 р. переїхала до Сайгона. Однак 1975 р., після того, як комуністичні війська окупували південь країни, Апостольський делегат був змушений її покинути. Під час засідання Спільної робочої групи у 2010 р. було вирішено, що Святий Престол призначить свого постійного спеціального представника з відносин із Соціалістичною Республікою В’єтнам. З 2018 року цю посаду займає архієпископ Марек Залевський, який також є нунцієм у Сінгапурі.

Покарання для монашества за злочини, вчинені в Церкві. Щоби зберегти внутрішню узгодженість Кодексу канонічного права після реформи 2021 р. його шостої книги, Папа змінив запис канону 695 §1. Зараз він звучить так: «Чернець має бути звільнений з інституту за злочини, перелічені в канонах 1395, 1397 і 1398, хіба що у разі злочинів, перелічених у канонах 1395 §§2-3 і 1398 §1, вищий настоятель визнає, що звільнення не є абсолютно необхідним і що можна іншим чином гарантувати виправлення ченця та відновити справедливість або відшкодувати за скандал».

Травень

Папа об’єднав управління чотирма папськими гостинними домами. Це Дім св. Марти (де, зокрема, мешкає сам Святіший Отець), Римський священницький дім (Casa Romana del Clero), Міжнародний священницький дім (Casa Internazionale del Clero) та Дім св. Бенедикта (для ватиканських дипломатів на пенсії). Ними користуються гості Святого Престолу, що приїжджають до Ватикану на зустрічі, конференції або, наприклад, із візитами ad limina apostolorum, а також деякі працівники вищого рангу ватиканських інституцій, Фундації, які керували цими Домами, були об’єднані в Domus Vaticanae. За економічний бік цієї нової установи, пов’язаної зі Святим Престолом, відповідатиме Управління майном Святого Престолу (APSA) — орган, що керує фінансами Ватикану.

Канонізація десяти блаженних — шістьох чоловіків і чотирьох жінок — із Франції, Нідерландів, Індії та Італії. Це святі Тит Брандсма (1881-1942) з Нідерландів, Лазар Девасахаям (1712-1752) з Індії, Цезар де Бус (1544-1602) з Франції, італійці Алоїз Марія Палаццоло (1827-1886) і Юстина Марія Руссолільйо (1891-1955), Шарль де Фуко (1858-1916) і Марія Рів’є (1768-1838) з Франції, а також Марія Франциска де Хесус Рубатто (1844-1904), Марія де Хесус Сантоканале (1852-1923) і Марія Домініка Мантовані ( 1862-1934) — всі з Італії. Це була перша канонізація з 13 жовтня 2019 року.

Брати-ченці, які не є священниками, зможуть бути настоятелями в Інститутах богопосвяченого життя або Товариствах апостольського життя папського права. Папа вирішив, що вони можуть бути місцевими настоятелями за рішенням вищого настоятеля і за згодою його ради. У разі номінації на вищого настоятеля необхідно отримати письмовий дозвіл Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, а якщо відбувається обрання, воно має бути письмово затверджене Конгрегацією.

Червень

Папа запровадив обмеження щодо створення нових чернечих спільнот. Перш ніж дієцезіальний єпископ установить декретом офіційне товариство вірних, яке в майбутньому має стати чернечим інститутом, він має отримати письмову згоду Дикастерії Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя.

Архіви Ватикану часів Папи Пія XII стали доступними в інтернеті. На прохання Франциска на сайті Історичного архіву Державного секретаріату стала доступною серія документів «Ebrei» (євреї), яка є частиною колекції тодішньої Конгрегації надзвичайних справ Церкви 1939-1948 рр. Серія складається зі 170 томів, що в цифровому вигляді відповідає майже 40 тис. файлів. Спочатку було оприлюднено 70% всіх матеріалів, які пізніше будуть доповнені наступними томами, що опрацьовуються.

Апостольський лист Франциска «Desiderio desideravi», присвячений літургійній формації Божого люду. Цей документ не має характеру інструкції чи директив; це, радше, медитативний текст із живим біблійним, патристичним і літургійним акцентом, який дає багато стимулів для розуміння краси, що походить із правди про літургійне служіння, пояснила Дикастерія богослужіння і дисципліни Таїнств. Його метою є «постійний пошук церковного сопричастя» навколо єдиного вислову lex orandi римського обряду, представленого в книгах літургійної реформи, якої прагнув Другий Ватиканський Собор.

Липень

Ватикан приєднався до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1992 року. Її мета — стабілізувати кількість парникових газів в атмосфері на рівні, який би «запобігав небезпечному, антропогенному втручанню в кліматичну систему». Також було оголошено про приєднання Держави Ватикан до Паризької кліматичної угоди 2016 року.

Нова інвестиційна політика Святого Престолу та Держави Ватикан. Інвестиції мають бути спрямовані на створення справедливішого та стабільнішого світу; захищати реальну вартість нетто Святого Престолу шляхом отримання достатнього прибутку для сталого внеску у фінансування його діяльності; відповідати вченню Католицької Церкви, з особливим наголосом на уникнення фінансових інвестицій, що суперечать її основним принципам, таким як святість життя, людська гідність або загальне благо. Вони мають бути скеровані на фінансову діяльність продуктивного характеру, за винятком діяльності спекулятивного характеру, і передусім керуватися тим принципом, що вибір інвестування в те, а не в інше місце, в той, а не інший виробничий сектор, є завжди моральним і культурним вибором. За цим наглядатиме Комітет з інвестицій.

Особисті прелатури будуть підпорядковані Дикастерії у справах духовенства. Про це рішення Папа оголосив в Апостольському листі «Ad charisma tuendum». До цього часу цими справами займалася Дикастерія у справах єпископів. Франциск наголосив на потрібності «форма правління, заснованої більше на харизмі, ніж на ієрархічній владі»; тому настоятель прелатури не буде піднесений до гідності єпископа, а наділений, натомість, гідністю прелата. Єдина така структура сьогодні — це прелатура Opus Dei.

Серпень

Інститут релігійних справ став єдиним посередником у фінансових операціях Святого Престолу. Із тлумачення Папою ст. 219 §3 Апостольської конституції «Praedicate Evangelium» випливає, що «діяльність розпорядника активами та депозитарію рухомого майна Святого Престолу й установ, пов’язаних зі Святим Престолом, належить до виключної компетенції Інституту релігійних справ (IOR)». Тому і Святий Престол, і пов’язані з ним установи, які мають фінансові активи та готівку, незалежно від їх форми, в інших фінансових установах, крім IOR, повинні повідомити про це Інститут і передати їх йому якнайшвидше протягом 30 днів із 1 вересня 2022 року.

Папа призначив 20 нових кардиналів. Це була восьма консисторія під час понтифікату Франциска, поєднана з кардинальськими призначеннями. Вперше в історії своїх кардиналів отримали Монголія, Парагвай, Сінгапур і Східний Тимор. Серед нових кардиналів є 16 електорів, які мають право брати участь у конклаві з обрання Папи, а також четверо вже позбавлених цього права, оскільки їм за 80 років. Серед кардиналів-виборців шестеро представляють Азію (двоє кардиналів з Індії, по одному — з Південної Кореї, Монголії, Сінгапуру та Східного Тимору), четверо з Європи (по одному кардиналу з Франції, Іспанії, Великої Британії та Італії), четверо з обох Америк (двоє з Бразилії, один — із Парагваю і один — зі США), і двоє з Африки (один кардинал із Гани і один — із Нігерії). Серед невиборців — один американець (із Колумбії) та четверо європейців (з Італії). Аж семеро кардиналів-номінантів — ченці. Коли 29 травня 2022 р. Папа Франциск оголосив про скликання консисторії та назвав прізвища нових кардиналів, серед них був також єпископ Лукас Ван Луй із Бельгії, але 16 червня він відмовився від призначення і Папа висловив свою згоду.

Дводенна зустріч Колегії кардиналів. Засідання за участю 197 (із 226) кардиналів відбувалися 29-30 серпня 2022 р. за зачиненими дверима і мали на меті поглибити розуміння Апостольської конституції «Praedicate Evangelium». Це також була можливість  ближче познайомитися з кардиналами. Багато говорилося, зокрема, про синодальність, а також про потребу більшого служіння інституцій Римської Курії місцевим Церквам.

Вересень

Папа вказує напрямок відновлення Мальтійського ордену. Він розпустив його тимчасову Раду, призначив її нове тимчасове керівництво та скликав Надзвичайний генеральний капітул на 25 січня 2023 року. Крім того, Папа оприлюднив нову конституцію ордену. У своєму декреті Франциск нагадав, що орден залежить від Святого Престолу. Він підкреслив, що високо цінує справи, які проводяться в різних частинах світу, але також бачить «необхідність започаткувати глибоку духовну, моральну та інституційну віднову всього ордену». Суверенний лицарський орден госпітальєрів св. Йоана Єрусалимського був заснований в Єрусалимі в ХІ ст. Його члени — переважно миряни. Нині орден займається благодійною та дипломатичною діяльністю, оскільки є суб’єктом міжнародного права.

Беатифікація Папи Йоана Павла І, який керував Церквою 33 дні в 1978 році. Її 4 вересня 2022 р. здійснив Папа Франциск. У проповіді він зазначив, що Йоан Павло І «уособлював убогість учня, яка полягає не лише у відірваності від матеріальних благ, а передусім у подоланні спокуси поставити себе в центр і шукати власної слави». За прикладом Ісуса, він був «лагідним і смиренним пастирем», вважав себе «порохом, на якому Бог зволив писати». Крім того, «усмішкою він умів передати доброту» Бога. Йоан Павло I — Альбіно Лучані (1912-1978) — на сьогодні є останнім папою-італійцем.

Папа ліквідував фундацію «Populorum progressio», яка підтримувала бідних у Латинській Америці. Вона входила до Дикастерії інтегрального розвитку людини. Натомість Франциск створив однойменну фундацію і довірив її Латиноамериканській єпископській раді (CELAM). Він запевнив, що вона змінює форму, але зберігає свою місію, залишаючись благодійною справою Папи для бідних Латинської Америки та Карибського басейну.

Жовтень

Папа довірив туристичне душпастирство Дикастерії у справах євангелізації. Ним займатиметься Секція першої євангелізації та нових партикулярних Церков. Раніше компетенція душпастирства вірних, які подорожують із релігійних причин, навчання чи відпочинку, належала Дикастерії інтегрального розвитку людини.

Канонізація двох блаженних. Йоан Хреститель Скалабріні (1839-1905) був єпископом П’яченци, що в Італії, та засновником Конгрегації місіонерів св. Карла і згромадження Сестер місіонерок св. Карла Борромео, які займаються душпастирством мігрантів. Артемідес Дзатті (1880-1951) з Італії був салезіянином-коад’ютором (братом-співпрацівником) в Аргентині.

Опубліковано робочий документ континентального етапу Синоду єпископів 2021-2024. Зібрані в ньому думки вірних із дієцезіяльної та національної фаз синодального процесу вказують на необхідність заміни клерикалізму співпрацею та співвідповідальністю всіх охрещених. Вони висловлюють переконання: «Якщо Церква не буде синодальною, ніхто не почуватиметься в ній по-справжньому вдома», та бачать Церкву, яка може відповісти на виклики сучасного світу, пропонуючи людям «досвід спасіння, а не доктрину», і як «притулок для поранених і зломлених, а не інституція для досконалих».

Листопад

Папа Римський розпустив керівництво Caritas Internationalis і призначив свого комісара. Він підготує загальну асамблею цієї організації у травні наступного року, де, серед іншого, буде обрано нове керівництво. Caritas Internationalis — міжнародна керівна організація національних благодійних організацій Caritas Католицької Церкви. Її завдання — координація гуманітарної діяльності, зокрема, допомога при стихійних лихах, боротьба з такими епідеміями, як СНІД, та наслідками кліматичних змін, а також довгострокових проєктів розвитку і програм вирішення конфліктів. Організація підпорядковується Дикастерії інтегрального розвитку людини.

Грудень

В останній день року, 31 грудня, помер папа-емерит Бенедикт XVI.

Папа Франциск вручив цьогорічну премію Ратцінґера. Її лауреатами стали французький єзуїт, патролог отець Мішель Феду та американський юрист Джозеф Вейлер, який також є першим євреєм, що отримав цю престижну нагороду. Премію Ратцінґера присуджує з 2011 року ватиканський Фонд Йозефа Ратцінґера – Бенедикта XVI. Нею були нагороджені видатні вчені з 16 країн світу в галузі догматичного або фундаментального богослов’я, Святого Письма, патрології, філософії, а також видатні музиканти та архітектори — всього 26 лауреатів.

Папа видав Апостольського листа, який регулює діяльність різноманітних фондів, фундацій та установ, що були створені в межах інституцій Римської курії та залежні від них. Хоча формально вони мають окрему правосуб’єктність і адміністративну автономію, та служать досягненню цілей, характерних для куріальних установ на службі Наступника св. Петра. Оскільки їхні дочасні блага належать до майна Святого Престолу, необхідно, щоб вони підлягали не лише нагляду тих органів, від яких залежать, але й контролю економічних установ Римської курії. Це черговий крок у реформі ватиканських фінансів, а також наслідок загальної реформи Римської курії згідно з Апостольською конституцією «Praedicate Evangelium». Ці правила не поширюються на фонди, товариства та неприбуткові організації, які, хоча і мають центр у Державі Ватикан, але створені за ініціативою приватних осіб і не служать реалізації цілей, властивих для Римської курії.