Зустрічаючись із дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі, Папа Франциск звернувся з черговим закликом зупинити війну в Україні, засудивши бомбардування цивільної інфраструктури.
На підставі енцикліки св. Йоана ХХІІІ «Pacem in terris», 60‑річчя якої припадає цього року, він поділився думками про передумови будування миру, пише Vatican News.
«Не можу не поновити сьогодні мій заклик негайно припинити цю безумну війну, наслідки якої зачіпають цілі регіони, також і поза Європою», — сказав Папа Франциск, піднісши під час зустрічі з послами черговий заклик, присвячений війні в Україні. В понеділок, 9 січня 2023 р., на традиційній для початку року аудієнції він прийняв членів дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. Відкриваючи зустріч, Франциск зазначив, що цього року вона призначена бути «закликам до миру в світі, що є свідком зростання поділів і війн».
Панорама дипломатичних стосунків
У контексті Різдва Святіший Отець навів слова пророка Ісаї про народження Князя миру. Глава Церкви зазначив, що дипломати є підтвердженням цінності миру й людського братерства, а внесок у будування цих цінностей робить діалог. У цьому контексті Папа згадав рішення деяких країн призначити послів-резидентів при Святому Престолі, про підписані минулого року двосторонні Угоди з деякими країнами, та висловив сподівання, що розвиватиметься діалог із КНР заради сприяння життю Католицької Церкви та благу китайського народу.
Перед лицем ядерної загрози
Франциск нагадав про 60 річницю енцикліки Йоана ХХІІІ «Pacem in terris», вказуючи на роль Папи Ронкаллі у відверненні загрози ядерної катастрофи під час Карибської кризи. «На жаль, сьогодні знову говорять про ядерну загрозу, вкидаючи світ у страх і тривогу. Не можу не наголосити, промовляючи з цього місця, що володіння ядерною зброєю є неморальним». Святіший Отець підкреслив, що під загрозою ядерної зброї «всі ми в програшному становищі».
Третя глобальна війна
«Сьогодні триває третя світова війна глобалізованого світу, де конфлікти відбуваються безпосередньо на конкретних теренах планети, але втягують усіх. Найближчим і найсвіжішим прикладом є війна в Україні, що тягне за собою смерть і знищення; з атаками на цивільну інфраструктуру, що призводять до втрати життя не тільки від боєприпасів і насильства, але й через голод і холод». Глава Церкви наголосив, що війна особливим чином завдає удару найслабшим і розриває сім’ї.
«Не можу не поновити сьогодні заклик негайно покласти край цьому безглуздому конфліктові, наслідки якого відбиваються на цілих регіонах, також і за межами Європи, через вплив, який він має в енергетичній сфері, у царині продовольчого виробництва, насамперед в Африці та на Близькому Сході», — сказав Папа. Він зазначив, що фрагментарна третя світова війна, яку ми переживаємо, спонукає скерувати погляд і на інші театри напруження та конфліктів.
Святіший Отець згадав про Сирію, яка потребує «необхідних реформ, також і конституційних»; про зростання насильства між ізраїльтянами і палестинцями — побажавши мужності й рішучості в переговорах, щоби впровадити в життя рішення щодо двох держав; про ДР Конго та Південний Судан, які будуть метою його наступної міжнародної подорожі; про південний Кавказ — зазначивши, що звільнення полонених може стати важливим кроком до мирної угоди; про Ємен та про Ефіопію, де вдалося укласти перемир’я; про країни Африки, що страждають від тероризму; про М’янму та Корейський півострів.
Глава Церкви також вказав на летальні наслідки постійного виробництва дедалі більш високотехнологічної зброї, виправданням чого є ідея, що мир ґрунтується на рівновазі сил. «Потрібно переламати цю логіку та просуватися шляхом інтегрального роззброєння, бо жоден мир не є можливий там, де поширені засоби смерті», — сказав він.
Чотири підвалини миру
Папа поділився думками про те, як у цей «настільки конфліктний час» можна «наново ткати нитки миру». Він послався на св. Йоана ХХІІІ, який в енцикліці «Pacem in terris» стверджував, що мир є можливим на підвалинах правди, справедливості, солідарності та свободи. Всі вони перетинаються між собою в межах тієї фундаментальної передумови, що «кожна людина є суб’єктом прав і обов’язків», які випливають із її природи, а тому є універсальними.
Мир в істині
За словами Святішого Отця, будувати мир в істині означає «шанувати людську особу» з її правом «на життя та фізичну цілісність», гарантуючи їй «свободу в шуканні правдивого». Від влади вимагається створювати відповідні умови. В цьому контексті Папа згадав про необхідність гарантувати права жінок, які ще досі в багатьох країнах «сприймаються як громадяни другого класу».
Мир, як підкреслив він, «вимагає захисту життя», яке сьогодні під загрозою з боку не тільки війн, голоду та хвороб, але й від так званого «права на аборт». Ніхто не може вважати, ніби має право розпоряджатися життям іншого, «особливо ж безборонного й позбавленого можливості захищатися». Загрозою для права на життя є також смертна кара. «Не можемо забувати про те, що людина до останньої миті може навернутися і змінитися», — сказав Святіший Отець, згадуючи про те, що цими днями відбувається в Ірані.
За словами Глави Церкви, ми є свідками зростання «страху» перед життям, що виливається у страх перед майбутнім і в труднощі у створенні сім’ї та народженні дітей. Поживою для страхів є «невігластво та упередження», через що вони легко вироджуються в конфлікти. Протиотрутою цьому є освіта, а «Святий Престол підтримує цілісне бачення освіти та виховання», що вимагає «всеосяжної пошани до особи». Мир також вимагає «загального визнання релігійної свободи», в той час як «приблизно третина населення світу» живе в умовах її обмеження. І не йдеться тільки про дискримінацію меншин чи переслідування. «Загроза для релігійної свободи існує також і там, де віруючим обмежено можливості виявляти свої переконання у сфері суспільного життя в ім’я неправильного розуміння інклюзії», — сказав Папа, підкреслюючи, що релігійна свобода не може обмежуватися лише свободою культу.
Святіший Отець також вказав на те, що релігія є «дієвою нагодою для діалогу та зустрічі між народами і різними культурами». Він назвав неприйнятним і суперечним з християнством маніпулювання релігією з «суто політичними цілями».
Мир у справедливості
«Будування миру вимагає здійснення справедливості». Папа, згадав, що Карибська криза 1962 року була розв’язана також і завдяки переконаності в тому, що «суперечки можна вирішувати у сфері міжнародного права» та через міжнародні організації багатосторонньої дипломатії. Війна в Україні, за його словами, зробила очевидною кризу, що вже тривалий час уразила систему багатосторонності, «яка потребує глибокого переосмислення, щоб могти належно відповідати на виклики нашого часу». «Це вимагає реформи органів, які уможливлюють її функціонування, щоб вони насправді були репрезентативними щодо потреб і чутливості всіх народів, запобігаючи механізмам, які надають більшу вагу одним за рахунок інших», — сказав він.
Святіший Отець наголосив, що разом можна зробити багато добра, згадуючи при цьому про похвальні ініціативи з метою зменшення бідності, підтримки мігрантів, протидії наслідкам кліматичних змін. Однак не бракує і поляризації та проявів «ідеологічного тоталітаризму», який не толерує тих, хто не приєднується до «гаданих позицій поступу», які насправді є «регресом людства, порушуючи свободу мислення та сумління». Різні форми «ідеологічної колонізації», які обумовлюють надання допомоги, «ускладнюють дебати в міжнародних організаціях».
Мир у солідарності
Папа зауважив: у цьогорічному Посланні на Всесвітній день миру він звертав увагу на те, що досвід пандемії залишив нам у спадок усвідомлення того, що «всі ми потребуємо одні одних». Наш світ настільки взаємопов’язаний, що дія кожного відбивається на всіх. У цьому контексті Святіший Отець виокреми три середовища, в яких ця взаємопов’язаність проявляється з особливою силою. Ними є міграція, економіка і працевлаштування, та наш спільний дім.
Мир у свободі
Врешті, Глава Церкви вказав: будування миру вимагає, щоб не було місця для «шкоди свободі, цілості й безпеці інших націй, незважаючи на їхній розмір і здатність до оборони», як писав Йоан ХХІІІ у згаданій енцикліці. А це є можливим, якщо ніде не переважатиме «культура гноблення та агресії». Папа висловив занепокоєння послабленням у багатьох частинах світу демократії та можливостей свободи, яку вона уможливлює, — хоча і з обмеженістю будь-якої людської системи. «В багатьох частинах світу послаблення демократії позначене зростанням політичної та суспільної поляризації, що не сприяє вирішенню нагальних проблем громадян», — сказав Святіший Отець. Він згадав політичні кризи на американському континенті та наголосив: потрібно «долати логіку часткових інтересів і докладати зусиль до будування спільного блага». Папа також згадав про напружену ситуацію в Лівані, закликавши політичних діячів об’єднати зусилля для відновлення із драматичної та соціальної ситуації.
Не переставати надіятися
Свої роздуми Глава Церкви підсумував словами надії на те, що одного дня ця зустріч буде присвячена подяці Всевишньому за отримані блага, без необхідності перераховувати трагічні ситуації. Як писав св. Йоан ХХІІІ у цитованій енцикліці, «варто сподіватися, що народи, зав’язуючи стосунки і спілкуючись одне з одним, краще усвідомлять, що їх пов’язує між собою людська природа і що до найголовніших спільних природних обов’язків належить те, щоби звичаї окремих людей та цілих народів визначала любов, а не страх; адже саме любов провадить людей до щирого й різноманітного єднання зусиль і умів, із якого вони можуть здобути множину благ».
Фото з ФБ Andrii Yurash
фінансово.
Щиро дякуємо!
